Olena Makarenko

Olena Makarenko Психолог. Гештальт-терапевт. Організаційний консультант. Тренер. Член ЄАГТ, АГТУ та УСП.

✨ Зустріч з темою, яка не вкладається у прості пояснення.Третій модуль у Варшаві з Olivier Jean-Christophe Pradel, Франц...
29/03/2026

✨ Зустріч з темою, яка не вкладається у прості пояснення.
Третій модуль у Варшаві з Olivier Jean-Christophe Pradel, Франція, ESOG.
🧭 Ми говорили про гендер, с**суальність, тілесність, самовизначення.
І про чотири виміри, які важливо не змішувати:
біологічну стать як тілесну даність,
гендерну ідентичність як внутрішню відповідь «хто я»,
гендерне самовираження як спосіб бути видимим у світі,
та с**суальну чи романтичну орієнтацію як напрям потягу.
Про те, як людина відповідає собі на питання «хто я».
І як багато в цьому процесі культури, норм, сорому, страху і надії.
Про важливість розрізняти те, що часто зливається в одне і через це ранить.
І про те, що право називати себе належить самій людині.
🔥 Окремо звучала тема хімс**су.
Як способу регулювати близькість, сором, інтенсивність, самотність.
Досвід, який спочатку розширює можливості,
а з часом може заміщувати сам контакт з тілом і з іншим.
І як важливо в терапії працювати з цим без стигми,
повертаючи чутливість і можливість вибору.
🤍 Олів’є веде цю тему з дуже відчутною аутентичністю.
Він присутній у тому, про що говорить, без дистанції і без потреби доводити.
Поруч із ним з’являється простір думати, не поспішати з висновками,
залишатися в живому контакті зі складністю.
🏛 На четвертий день ми зайшли в музей.
Історія квір-людей у Польщі відчувається там як історія видимості і невидимості.
Як досвід, який існував попри заборони, мову контролю і стигми.
🌿 Є ще один вимір.
Те, що відбувається між людьми.
Розмови в перервах, обіди, вечори.
Зустріч різних поглядів і досвідів.
Можливість побачити інше і залишитися поруч.
Саме там з’являється глибина, яка більша за інформацію.
🌀 Я виходжу з цього модуля з відчуттям більшої точності
і поваги до складності людського досвіду.
🤲 Я працюю з темою с**суальності та ідентичності.
До мене можна приходити, коли ця тема складна або болюча,
коли важко про це говорити,
коли хочеться більше чутливості і живого контакту.

Сексуальні труднощі це не кінець близькості, а запрошення слухати інакше. 🌿4 дні у Варшаві. Очна група.Другий семінар сп...
20/12/2025

Сексуальні труднощі це не кінець близькості, а запрошення слухати інакше. 🌿

4 дні у Варшаві. Очна група.
Другий семінар спеціалізації з роботи із с**суальністю в гештальт-підході з Жан-Франсуа Жерв’є.
Ми говорили про речі, з якими люди приходять у терапію пошепки або не приходять зовсім.
Про біль.
Про зникле бажання.
Про напругу, сором і відчуття: «зі мною щось не так».
Про жіночі та чоловічі с**суальні труднощі.
Не як про діагнози — а як про досвід у конкретному тілі, у конкретних стосунках 🤍
🚺 Жіночі труднощі:
вагінізм, диспареунія (біль під час с**су), аноргазмія, відсутність бажання.
🚹 Чоловічі труднощі:
еректильні порушення, передчасна еякуляція, ан-еякуляція, відсутність бажання.
Для мене цей модуль ще раз підтвердив важливу гештальт-логіку мислення терапевта.
🤍Є тілесний шар, який не варто психологізувати.
Біль, виснаження, наслідки пологів, операцій, поранень, гормональні зміни, медикаменти, життя у хронічному стресі.
Відсутність бажання тут не відмова і не «характер», а факт тілесного досвіду.
❤️Є смисловий і реляційний шар, який часто нашаровується.
Тиск норми. Очікування партнера. Ідея «має бути». Порівняння з іншими.
Саме тут труднощі часто стають нестерпними.
Сексуальність живе під великим соціальним тиском.
І тіло дуже часто відповідає на нього зупинкою.
Не тому, що «зламалося», а тому, що захищається 🛡️
Ця карусель 📚 про книги, які допомагають зняти з с**суальності тиск «як має бути» і повертають право на власний ритм, межі та форму близькості.
І залишу вас із питанням дуже простим і водночас дуже непростим:

❓️що у темі с**суальності для вас зараз найважче тіло, стосунки чи очікування? 💭

Іноді зміни приходять так тихо, що їх чує тільки тіло.Іноді вони такі гучні, що всередині ніби розчиняються старі ворота...
09/12/2025

Іноді зміни приходять так тихо, що їх чує тільки тіло.
Іноді вони такі гучні, що всередині ніби розчиняються старі ворота в пекло.
Не міфічне, а наше людське пекло. Зі соромом, провиною, втратою, невидимими ранами, які ми роками обходимо стороною.

У ці моменти найбільше потрібна одна річ.
Повага.
Не ввічливість і не правильні фрази, а глибока тілесна поважність.
Повага до шляху іншої людини.
До її нервової системи.
До того максимуму, на який вона здатна саме зараз, навіть якщо ззовні це виглядає як дрібниця.

Заходити у ці внутрішні ворота без поваги означає чинити насильство.
Навіть якщо воно загорнуте у красиві психотерапевтичні слова.

Ці чотири дні з Arye Bursztyn стали для мене школою такту і поваги.
Ми танцювали, дихали, рухались, завмирали. 💃🥎
Ми грали, вчились, працювали.
Ми жили у полі, де тіло ставало дверима у теперішнє, а теперішнє торкалося давніх пластів минулого.

Аріє був точним провідником польових процесів і дуже безпечним провідником у внутрішній світ.
Туди, де людина ще не готова до слів, але вже може рухатися.
Туди, де емоція ще не вимовлена, але вже дихає під шкірою.
Туди, де поряд існують минуле, теперішнє і майбутнє, яке спершу відчувається кінчиками пальців, а вже потім розуміється головою.

Я завершила цей модуль з відчуттям, що повага до іншого починається з поваги до власної вразливості.
З того моменту, коли вже не тікаєш від свого внутрішнього пекла і починаєш бачити у вході туди не кінець, а можливість бути ціліснішою людиною.

Ми жили поруч.
Відчували поруч.
Відкривалися поруч.
Це було тихо, глибоко, красиво і дуже точно.
Такт і час. ✨

З глибокою вдячністю Аріє, команді асистенток Надії, Марії, Тані та нашій перекладачці Наталії
за простір, у якому тіло, історія і повага зустрічаються так, що хочеться жити ще трохи уважніше. 💛

Коли всередині залишився лише режим «витримати день» Мені сьогодні відгукнулась одна проста фраза: мозок не може одночас...
01/12/2025

Коли всередині залишився лише режим «витримати день»

Мені сьогодні відгукнулась одна проста фраза: мозок не може одночасно тримати тіло в небезпеці й дозволяти відчувати задоволення.

І я думаю про те, як часто ми звинувачуємо себе у «відсутності бажання», будь-якого: с**суального, творчого, тілесного, бажання жити, рухатись, контактувати.

Але бажання це завжди про можливість віддатися процесу, хоча б трохи зупинитися у власній тілесності.
А там, де всередині триває виживання, переживання себе звужується: ми наче мимоволі переходимо в режим «просто витримати день». 🫧

У такому стані будь-який дотик, проєкт, стосунок чи надія можуть звучати як подразник, а не як можливість.
І це не «я не хочу». Це «мені зараз небезпечно відпускати контроль у контакті з собою та світом».

Бажання повертається тоді, коли потроху повертається чутливість до себе, коли у нашому внутрішньому досвіді з’являється хоча б клаптик опори й тепла, маленький простір для дихання. 🌿

Мені здається, бажання взагалі неможливо примусити.
Воно приходить саме, у той момент, коли всередині стає достатньо безпеки, щоб обережно дозволити собі знову відчути життя.

І якщо ви зараз не відчуваєте жодного бажання це не кінець і не вирок.
Можливо, це просто той період, коли вашому внутрішньому світу потрібно трохи тиші, турботи й простору, перш ніж з’явиться щось нове.
Вам не потрібно «вимагати від себе більше». Ви не зламані. Ви рухаєтесь своїм темпом.
І цей рух, навіть коли він майже непомітний, теж є життя. 🤍

https://t.me/Gestalt_psychotherapist

Шостий модуль програми супервізорів для мене був про оптику: як супервізор бачить процес, що формує контакт і які тіні п...
16/11/2025

Шостий модуль програми супервізорів для мене був про оптику: як супервізор бачить процес, що формує контакт і які тіні приховані в ролі.

Супервізор завжди працює у двох площинах влади:
— реальній (рамки, компетентність, відповідальність),
— і тій, що народжується в переносі супервізанта — очікування, сором, ідеалізація, бунт.
Звідси знайомі «батьківські» моделі: «ти знаєш усе», «не кажи мені, що робити», «мені соромно, я сховаюсь».
Помічати ці рухи — вже частина супервізійної роботи.

Перенос неминучий.
Небезпека виникає там, де супервізор зливається зі своїм контрпереносом і починає жити з вимоги бути «суперлюдиною», яка все знає й ніколи не помиляється.
У цей момент він стає функцією, а не присутньою людиною.

Супервізія це не тільки те, що «виноситься на сцену». Ми працюємо й із тим, що не сказано, не з’являється, не наважується прийти в контакт, ховається у соромі й ретрофлексії. Часто саме ці порожні місця — найгустіші.

Через Бубера Пітер нагадував:
злиття — це не переривання контакту.
Контакт — це переривання злиття.
Той момент, коли з’являється «я» і «ти», а не розмите «ми».
І це про компетенцію залишатися окремим, не розчиняючись.

Ще одна опора:
усвідомлення неможливе без агресії як здатності сказати «ні».
У гештальті агресія це сила, що окреслює межі «я».
Без «ні» немає фігури — тільки фон.

І нарешті, професійна чесність:
інколи найточніша позиція супервізора, сказати «я не знаю».
Це не слабкість, а спосіб залишатися в реальності поля.

Для початківців-терапевтів тут теж є урок:
репутацію руйнує не незнання, а приховане незнання.
Чесність, межі, супервізія й відмова від кейсів поза компетентністю врешті формують довіру.

Для мене цей модуль нагадування, що супервізія й терапія тримаються не на всезнанні, а на живому контакті двох дорослих, які мають право і знати, і не знати — й залишатися присутніми.

І я дуже вдячна Пітеру за ясність, гостроту думки й присутність.
І водночас це лише крапля в морі того, що піднялося за ці три дні.
Я беру це з собою, щоб асимілювати та дозволяти снам доробити те, що тільки почало народжуватися.
Сни, коли я працюю з Пітером Філліпсоном, завжди говорять особливим голосом.❤

🌊 Я з вами не з безпечного місцяП’ятий модуль спеціалізації «Робота з групами»під методичним керівництвом Ірени Голуби,з...
10/11/2025

🌊 Я з вами не з безпечного місця

П’ятий модуль спеціалізації «Робота з групами»
під методичним керівництвом Ірени Голуби,
з Віктoрасом Кетуракісом і мною, Оленою Макаренко.

Цей модуль був схожий на хвилю.
Спочатку потужний рух підняв усе приховане — страх, опір, напругу, недовіру.
Я була не спостерігачем, а частиною потоку, який то наближається, то відступає,
намагаючись не втратити берег: себе, групу, сенс.

Я заходила у групу, яка вже мала свою історію, свої втрати, своїх авторитетів.
Мій голос був інший, не схожий на звичний.
І піднялося багато хвиль: емоційних, тілесних, розумових.
Хтось боровся, хтось захищався, хтось підтримував чи цікавився,
а хтось просто втомився тримати берег.
Я відчувала себе не гостею, а чужинкою,
яка прийшла не руйнувати, але додати щось інше.
Та хвиля зустріла мене своїм законом.

На третьому дні ми почали рухатись разом.
Писали вправи, творили досвід, спостерігали, як із хаосу з’являється форма.
І тоді я сказала групі: “Так, я з вами не з безпечного місця.”

Бо правда така: я з Харкова.
Тут хвилі не метафора.
Вони справжні — вибухові, раптові, темні, без світла і без тиші.
Саме звідси я веду групи.
Вчу створювати тренінги та вправи з того, що є, дихати навіть тоді, коли повітря гірке.

Цей модуль став уроком гідності.
Бо неможливо навчитися з книжки, як залишатись живим у хвилі.
Коли напруга висока і кожен справляється по-своєму —
це не кінець. Це процес. Це життя. Це навчання.

“Нелегко стати глибоко людяним, довіряти людям,
поєднувати свободу і відповідальність.
Шлях, представлений нами, — це виклик.
Він відкритий лише тим, хто сміється, ризикує
і може сказати: ‘Подивимось, чи вистачить у нас сміливості’.”
— К. Роджерс

Я завершила вести цей модуль із вдячністю.
До групи — за природні й щирі хвилі.
Ірені — за одне слово, що повернуло мені дихання: «видихай».
До себе — за здатність залишатися в них.
І до життя — за рух, який ніколи не припиняється.

📍Спеціалізація “Робота з групами”
5-й модуль: «Ведення дидактичних (тренінгових) груп»
Харківський інститут гештальту та психодрами

🌿 Як ми перериваємо контакт, коли біль стає нестерпним, і як через усвідомлення повертаємося до життя.Цих вихідних я про...
28/10/2025

🌿 Як ми перериваємо контакт, коли біль стає нестерпним, і як через усвідомлення повертаємося до життя.

Цих вихідних я провела 5-й модуль спеціалізації — «Механізми переривання контакту та співзалежність».
Цей модуль завжди непростий 💭

Ми торкалися теми, яка болить — як саме ми перериваємо контакт, коли стає занадто.
Як замість живого «Я — Ти» у полі з’являються трикутники, втечі, мовчання або контроль.

Ми досліджували ці рухи у групі — як вони народжуються, повторюються й оживають у стосунках.
Іноді боляче бачити, як ми самі створюємо відстань, намагаючись уберегтися від болю 💔
І водночас саме там — найсильніша точка росту 🌱

Ми говорили про те, що плакати, коли болить, і злитися, коли зрадили — це не слабкість, а природна здатність живого тіла саморегулюватися.
Так ми даємо простір болю пройти крізь нас, не застигаючи в безсиллі.
Бо коли я відчуваю — я живу. І лише тоді можу залишатися поруч із іншим, не втрачаючи себе 🤍

Наприкінці я запропонувала групі маленьку практику — слова Вірджинії Сатір:

Я — це Я.
І все, що в мені — моє.
І я можу з цим бути.

Спробуйте прочитати ці слова уголос.
Можна — для себе. Можна — поруч із кимось, хто вам близький.
Не для того, щоб «стати кращими», а щоб трохи ближче відчути себе — живу, справжню, ту, що є.
І, можливо, з кожним разом у серці з’явиться трохи більше тепла — до себе і до тих, хто поруч 🤲

#ГештальтТерапія #Співзалежність #ПерериванняКонтакту #Трикутники #ЯОкей #Психотерапія #ЖивийКонтакт

23/10/2025

Я завершила курс Руели Франк — життєва опора для навігації у фрагментованому світі.

«У момент живого контакту ми стаємо собою.
Ми — і той, хто рухається, і сам рух.»
— Ruella Frank

Будь-яка терапія починається не зі слова, а з руху —
з дихання, напруження, паузи, погляду.
Там, де тіло знову починає рухатись,
з’являється життя.

#ЖивеТіло #Психотерапія #НавчанняЧерезДосвід

19/10/2025

💫Кава, хризантеми кольору марсала і повільне навчання руху до задоволення — так звучав мій жовтень у Варшаві.

Варшава — з тих міст, де одразу відчуваєш «своє»: короткі відстані між людьми, усмішки без поспіху, цегляні дворики, де тепло тримається довше за погоду. У цьому ритмі міста пройшов мій жовтневий модуль ESOG — Gestalt et Sexualité з Brigitte Martel і Jean-François Gervais, і я впізнала у їхній спільній роботі рух життя — с**с як вітальність, ясні межі, сила, здорова агресивність 🔥, що штовхає назустріч, а не ламає.

Дивитись на них було чистою радістю: два голуба на одній гілці — м’яко підхоплюють одне одного, дають місце групі, тримають форму й свободу водночас. Ми досліджували цикли с**суальної реакції, фантазії як мову бажання 🎭, відмінність сили від насильства, сенс згоди та взаємності — і я ще раз переконалась, що с**суальність не є трюком чи технікою, а способом жити тілом і бути у стосунках.

У моєму примірнику книги Бріджит «Сексуальність, любов та гештальт» 📖 тепер є підпис ✍️:
«Pour Olena, avec le plaisir de partager mes recherches avec toi, et en souvenir de notre rencontre à Varsovie» —
«Олені, з радістю ділитися своїми дослідженнями й на згадку про нашу зустріч у Варшаві».
Ці слова лягли в точку з моєю супервізією у ведучих: мені показали знайомі двері з табличкою «мама», але шлях до них виявився іншим, ніж я знала — відкриття, яке стало кроком не вшир, а вглиб.

Ці дні прикрашав букет глибокого, марсалового кольору 💐 — подарунок моєї Клієнтки, українки, що живе у Варшаві. Він тихо тримав мене у ритмі навчання, а тепер їде зі мною до Харкова 🚆 — як міст між містами й людьми 🌉, як знак довіри і ніжне нагадування про те, що моя робота справді важлива в житті інших.

Я йду далі — туди, де гаряче й життєво, і знаходжу «своїх людей» 💫 — тих, кому близька така оптика: с**с як мова вітальності, фантазія як творчість, згода й взаємність як етика, а майстерність — як уміння тримати силу м’яко.

#Сексуальність #ЖиваСила #НавчанняТерапевтів #БукетМарсала #МостиМіжЛюдьми #НіжністьІСила

Address

Kharkiv

Opening Hours

Monday 10:00 - 20:00
Tuesday 10:00 - 20:00
Wednesday 10:00 - 20:00
Thursday 10:00 - 20:00
Friday 10:00 - 20:00
Saturday 10:00 - 20:00
Sunday 10:00 - 20:00

Telephone

+380672931225

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Olena Makarenko posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Olena Makarenko:

Shortcuts

Share