10/06/2026
А давайте про конфлікти. Про певний тип конфліктів і під певним кутом)
Є люди, які дуже мирні та спокійні і наче уникають конфліктів. Але парадокс, постійно опиняються у ролі втягнутих в конфлікти. Вони можуть собі пояснювати, що бояться, не люблять, не хочуть конфліктувати — але конфлікти завжди поруч. Бо ключове слово тут “втягнуті”.
Звичайно ж це йде з дитинства. Найчастіше, коли часто конфліктують (неконструктивно) батьки дитини. Ситуація жахлива: двоє дорослих людей, від яких залежить твоє дитяче життя воюють між собою. Чию сторону не візьми — ситуація програшна. А залишитись осторонь ти не можеш. І, на додаток, дитяча психіка так влаштована, що “все, що відбувається — відбувається через мене”. А значить і конфлікт через мене (привіт, провина). А значить треба щось робити — чи то з конфліктом, чи то з собою.
І от наша дитина вже доросла,але якщо травма не пропрацьована і не усвідомлена, то...де вона, там і конфлікти) Просто оточуючі позасвідомо відчувають (не розуміючи цього), що мій конфлікт ця людина сприйме за такий, що має до неї відношення. Не залишиться осторонь. А значить, велика спокуса заманити її на свою сторону, в союзники. Або принаймні призначити на роль миротворця-розрулювача чи рятівника без її відому.
Часом це працює настільки потужно та тонко, що навіть я...винісши кейс такого клієнта на супервізію, із здивуванням зрозумів...що і клієнт і кейс стали одночасно і “полем битви” між мною і групою, і “тараном” для атак. І зрозумів я це тільки на наступний день.
Добре, що це супервізійна група, де такі речі можна дослідити в безпечному просторі і в реальному житті ніхто не постраждав.
Тобто, протиріччя між мною і групою є (і це нормально). Але ж клієнт до цих протирічь ну точно ні до чого. Але матеріал його історії було так спокусливо використати для атак...Усім ;)
Уявіть тепер, що це відбувається в реальному житті...І людина (клієнт ) потім думає, ну от навіщо воно мені, чому і як я в цій історії опинився вже не в перший раз. Мабуть доля/карма така).
За це й люблю психодинамічний підхід та психоаналіз — тут такі речі можна побачити (і це ще я не всю глибину описую). Але ж я й немало і критикую ці напрямки. Конструктивно, потрохи розширюючи їх можливості та адаптуючи до сучасних реалій. Можливо тут і поле протирічь та...конфліктів. Але конструктивних конфліктів.
Тому...якщо йдете в конфлікт, то йдіть — відстоюєйте своє, нав'язуйте свою лінію та волю. Але...тільки якщо ви впевнені, що це ВАШ конфлікт і ви точно знаєте, чому в нього заходите. Не давайте себе втягнути у чужі розборки, воно вам не треба.
Якщо ж не знаєте, як розрізнити ваше воно чи не ваше — звертайтесь.
