ya_zh_psiholog

22/04/2026

14/04/2026

Запрошую приєднатися у суботу 18 квітня до mindfulness-прогулянки. Це буде спокійна прогулянка в невеликій групі з елементами усвідомленої ходи - без тиску і без складних практик.
Ми будемо рухатися в комфортному темпі, звертати увагу на навколишній простір, дихання і відчуття в тілі - щоб трохи перезавантажитися і відновитися.
Підійде, якщо ви відчуваєте напруження, перевантаження або просто хочете побути в більшому контакті з собою.

Прогулянка відбудеться о 10.30 в красивому парку 18-го району Відня. Участь безкоштовна, але за попереднім записом. Для запису пишіть в директ. Не відкладайте 😉

14/02/2026

14 лютого має чудовий привід для святкування 🥰Водночас може бути непростим днем для багатьох людей - особливо для тих, хто зараз не у стосунках. І справа не в тому, що в їхньому житті «немає любові». Адже любов має різні форми і прояви, вона навколо нас кожного дня…
Річ у тім, що День Валентина культурно і символічно пов’язаний саме з романтичною, парною любовʼю - коханням. З відчуттям «ми разом», «у нас є хтось особливий», «це наш час удвох» тощо.
Цей день несе в собі різні очікування:
очікування близькості,уваги, спільних емоцій, чогось особливого.
І коли цього досвіду немає, людина стикається не просто з відсутністю партнера, а з відчуттям, що цей день - не для неї, що важливий для багатьох досвід та емоції проходять повз її життя.
Навіть ті, хто у звичайні дні почувається стабільно і не зосереджується на темі стосунків, у такі символічні дати можуть гостріше відчути самотність. Суспільство ніби «підсвічує» одну конкретну форму щастя і близькості. І тоді людина без пари (або нещаслива в парі) може відчувати певну суміш смутку, досади чи порожнечі. Ці відчуття не означають, що з нею «щось не так», що вона не вміє цінувати себе чи своє життя, що не вміє жити наодинці з собою тощо. Це означає, що людині важлива близькість, і це природна, здорова людська потреба!
💚 Те, що сьогодні вам може бути сумно,
не визначає ані вашого майбутнього, ані здатності до близькості. Це лише момент, який можна і варто прожити з турботою до себе 🫂
#деньзакоханих

10/02/2026

В інформаційному просторі навколо ми часто чуємо, як важливо вміти бути вдячними. Але в житті не завжди так легко вдається спіймати це відчуття, особливо коли проживаємо нелегкий період.
Чесно кажучи, я щиро вірю, що нам завжди є за що бути вдячними. Але й мені відомо, як можуть поглинати «неприємні» емоції, які змушують нас забувати на певний час про важливі речі у нашому житті.
Справжня вдячність не виникає від насильства над собою. Вона зʼявляється там, де є дозвіл відчувати все - і радість, і біль.
Ви можете одночасно цінувати те, що у вас є, і страждати через те, що вам зараз важко.
🌿Мені подобається mindfulness-підхід, де немає вимоги «відчувати правильні емоції». Є запрошення помічати те, що є - з повагою і піклуванням про себе.

Ми можемо:
— бути вдячними і сумувати;
— бути в безпеці і бути виснаженими;
— жити далі і носити в собі біль тощо.

☀️І що тут допомагає:
1) помічайте свою емоцію, будьте чесними з собою. Дайте місце їй і змогу собі її відчути і прожити;
2)далі скеровуйте свою увагу на те, на що ви в силах вплинути. Тут і можна згадати про те цінне, що у вас є, що може бути вашою опорою та ресурсом навіть у важкі хвилини.
Щоб це відчути, треба дозволити собі це побачити. Але якщо ви не готові, дайте собі час і простір для своїх почуттів.

30/01/2026

Сходила на виставу «Україноманія» у Відні і була приємно вражена, що зала повна. Що про війну в Україні не лише говорять, але й хочуть слухати…
Нікому не хочеться мати якесь відношення до війни. Не те що проживати, а навіть слухати про це, дивитися про це - неспокійно. А хто ж в здоровому розумі хоче порушити свій спокій? Це зрозуміло.
Проте в реальності ми не завжди проживаємо лише ті події, які б хотілося. До когось війна доходить у вигляді книги, до когось - з фільму, до когось - у стрічці новин, до когось - в театрі у виставі, і важко уявити, але до когось вона вривається в його особисте життя, у вигляді повітряної тривоги посеред дня чи ночі; шахеду, що руйнує домівку чи життя сусідів або й власне; повістки, яка забирає рідну людину з дому… Війна має безліч облич і проявів, і жодне з них не несе краси, а лише біль і руйнування.
І якщо вам пощастило і ви спостерігаєте за трагічними подіями лише з балкону в театрі, було б чудово, якби ви все таки наважились відчути себе трохи причетними до того, що коється в світі. Якби ви згадали, що ми живемо на одній планеті, і те, що відчуває інша людина, могли б на її місці відчувати й ви. І мало б сенс, якби ви запитали себе: «А чи можу я тут щось зробити і що саме?» Спойлер: ви обов’язково щось можете. Кожен з нас.

25/01/2026

Є ситуації, які неможливо «вирішити».
Вони не залежать від наших зусиль, бажань чи вибору. Проживати те, що поза нашим контролем, буває особливо складно.
Пропоную подумати про кілька речей, які можуть допомогти в такий період:
🌿Відрізняти прийняття від згоди
Памʼятаємо, що прийняти ситуацію — не означає схвалити або змиритися і скласти руки. Це означає визнати реальність такою, якою вона є зараз.
🌿Дати місце своїм почуттям
Злість, сум, , роздратованість, безсилля тощо - є варіантами нормальної реакції на відсутність контролю. Особливо коли страждають людські базові потреби- безпека, тепло, світло, впевненість у завтрашньому дні.
Важливо не накопичувати в собі почуття, а побачити і визнати їх.
🌿Повернути увагу до того, що під нашим впливом
Для ментального і фізичного благополуччя мають значення навіть маленькі, конкретні речі: піклування про тіло, дихання, ритм дня, робота, спілкування з родиною/друзями, хобі тощо.
Прийняття часто потребує часу і приходить як поступове зменшення внутрішнього опору. І тоді ми відчуваємо більше енергії в собі на те, що важливо для нас: спілкування, мотивацію, нові бажання і їх реалізацію, тощо.

☀️На завершення хочу нагадати цитату улюбленого австрійського психолога Віктора Франкла: «Між стимулом і реакцією є простір. У цьому просторі - наша сила обирати свою реакцію. У нашій реакції- наше зростання і наша свобода».

05/01/2026

Якщо в ці новорічні дні у вас не було святкового настрою — ви в цьому не самі.
Кризи, війни та нестабільність перевантажують нервову систему. З погляду нейробіології, у таких умовах мозок переходить у режим виживання, і стає важче відчути навіть улюблене раніше свято. І це варіант норми.
Проте дуже важливо не відучитися відчувати радість! А таке може бути, якщо тривалий час перебувати в тривожному чи пригніченому стані 🥀

Хочу перелічити кілька простих рекомендацій, що може трохи підтримати, навіть коли радості майже немає:
🌿Менше новин
Дослідження показують: надмірне споживання тривожного контенту підвищує рівень стресу та знижує здатність відчувати задоволення. Проявіть турботу про себе, обмежуючи,за можливістю, новини.
🌿Опора на тіло
Прогулянка, теплий душ, дихання, рух — усе це знижує рівень кортизолу й допомагає нервовій системі заспокоїтися.
🌿Мікро-задоволення
Тепло, смачна їжа, музика, дотик — такі прості речі активують у мозку системи відновлення та безпеки.
🌿Контакт з людьми
Навіть коротка розмова чи повідомлення зменшують відчуття ізоляції та підтримують емоційно.
🌿Дозвіл не радіти
Коли ми перестаємо змушувати себе «відчувати свято», напруга зменшується, і ресурс поступово повертається.

🍀Свята — це не іспит на щастя. Це скоріше чудовий привід прислухатися до себе і дати собі більше турботи.

⬇️ Поділіться, якщо не жадібні, що допомагало вам тримати настрій в ці дні. Це може підтримати інших 🙂

28/12/2025

Розділяти теплі моменти з близькими та друзями - справжнє багатство. Не забуваємо це ❤️

24/12/2025

✨ З Різдвом Христовим! ✨
Нехай це світле свято принесе у ваше життя трохи більше тиші всередині, тепла у серці та ніжності до себе.
Диво часто народжується в малих кроках:
у щирій розмові, у прощенні, у сміливості бути собою, у бажанні рухатися вперед навіть тоді, коли шлях здається непростим.
Нехай цей день стане нагадуванням, що зміни можливі, коли ми дозволяємо собі відкрити серце — спершу для себе, а потім для світу.
Зі святом, з новим світлом і новими силами! ❤️

22/12/2025

🌿 Практика “Відпускання”

Це проста, але глибока техніка, яку можна зробити будь коли, але в передріздвяний період - особливо корисно 😉 Ось кілька простих етапів:

1. Знайди спокійне місце
Сядь із теплим напоєм, запали свічку або просто вмостися зручніше. Створи для себе потрібну атмосферу.
2. Візьми аркуш і поділи його на дві частини:
• зліва: “Що я відпускаю?”
• справа: “Що я хочу запросити у новий цикл?”
3. У лівій колонці напиши все, що вже не працює:
поведінкові патерни, стосунки, очікування від себе, стару втому, незавершені емоції.
4. У правій — те, чого потребує твоя психіка зараз:
підтримки, повільності, структурності, радості, спокою, нових можливостей.
5. Перечитай написане і зроби маленький ритуал завершення:
• можеш зім’яти або спалити ліву частину
• або просто сказати вголос: “Я дозволяю цьому піти”.

В цих діях немає езотерики — це робота з увагою та внутрішнім дозволом, яку психіка дуже добре сприймає.

P.S. Найщедріші діляться в коментарях, чи сподобалась їм практика 😉

21/12/2025

21 грудня — найдовша ніч року. У багатьох культурах зимове сонцестояння вважають символічним переходом: моментом, коли темрява досягає піку, а потім світло поступово повертається.
З психологічної точки зору це певна природна метафора для внутрішніх процесів, які переживає кожен з нас. Природа стишується і ніби завмирає, даючи нам простір, щоб заглибитися в себе і трохи зупинитися.

❄️ Що це означає для психіки?
• Точка зупинки. Період, коли внутрішні ресурси йдуть на відновлення. Наш мозок і нервова система природно прагнуть уповільнення.
• Момент переосмислення. Це ніби “паузa”, в якій ми можемо поглянути назад: що в цьому році справді мало значення? Що себе вичерпало?
• Початок нового циклу. Хоча ще темно й холодно, саме тепер зароджується рух до світла — як у природі, так і в нас самих.
Ми часто намагаємося «встигнути» все до кінця року, але психіка працює інакше: вона запрошує завершити старе, зробити місце новому і… трохи видихнути.
То чому б не скористатися цією можливістю і подумати, що ви хочете сьогодні відпустити і для чого звільнити простір?