Сімейний психолог Наталія Гаєвська

06/04/2026

А ви лаєтесь? Ні? Ну тоді ми йдемо до вас! 😁

06/03/2026

Сьогодні розбираємо ТЕРАПЕВТИЧНИЙ КЕЙС - конфлікт, який виник між чоловіком, дійсним військовослужбовцем, та його дружиною під час спільної відпустки і переріс в кризу стосунків.

Розбір анонімний з ДОЗВОЛУ клієнтки.

До мене звернулася дружина військового із запитом розібратися із відносинами з чоловіком. Вони зустрілися під час його відпустки, і майже відразу виник конфлікт.

Почалося все з того, що чоловік сказав, що вона «неправильно» його зустріла. За його уявленням, всі десять днів відпустки вони мали провести лише вдвох, переважно в ліжку, але в жінки було інше бачення цього часу. Вона хотіла не лише близькості, а й спільного життя, спілкування, відпочинку як сім’ї.

У відповідь він заявив, що його зустріли не так, як належало б. Мовляв, він захисник, він воює, не втік від обов’язку, як багато хто з чоловіків, а тому заслуговує на особливу вдячність і ставлення.

Коли жінка спробувала пояснити, що її потреби теж мають значення, ситуація загострилася. Вона сказала, що також живе в умовах війни: сама виховує дитину, несе на собі побут і постійне напруження. Їй було важливо донести просту думку: страждає не лише він.

Але ця розмова викликала в чоловіка різку реакцію. Він заявив, що якщо все так виглядає, то такі стосунки йому не потрібні. Сказав, що, можливо, взагалі поїде відпочивати кудись без неї.

Коли жінка запропонувала звернутися до сімейного психолога, він відмовився. Наполягав, що вони мають розбиратися самі.

Згодом він ненадовго змінив тактику: став уважнішим, намагався налагодити контакт, ніби задобрити її, але коли побачив, що вона не готова просто погодитися з його баченням ситуації та відмовитися від власних потреб, він зібрав речі й поїхав.

Після цього практично повністю припинив спілкування і більше не виходив на зв’язок.

Цей випадок, на жаль, багато в чому є типовим для сімейних пар у часи війни. Ми маємо справу з: відмінністю у переживанні травматичного досвіду, різницею очікувань, кризою адаптації та захисними механізми психіки, які руйнують близькість.

В каруселі детальний аналіз динаміки цієї ситуації з погляду психології стосунків та військової психології 👉🏻

05/31/2026

А ви знали, що 1 червня Всесвітній день поширення інформації про нарцисичний аб’юз (World Narcissistic Abuse Awareness Day / WNAAD)?

Цей міжнародний день був започаткований у 2016 році за ініціативи американської психотерапевтки Брі Бончай (Bree Bonchay). Головна мета цієї дати — винести з тіні проблему прихованого, психологічного насильства, яке не залишає фізичних слідів, але руйнує особистість зсередини.

Оскільки нарцисичний аб’юз базується на латентних маніпуляціях, газлайтингу, ізоляції та девальвації, жертви часто роками перебувають у стані когнітивного дисонансу й сумніваються у власній адекватності. 1 червня фахівці та спільноти підтримки в усьому світі об’єднуються, щоб:

♦️Донести до суспільства чіткі маркери та механізми динаміки нарцисичних стосунків.

♦️Легітимізувати та валідувати досвід постраждалих (показати їм, що з ними все гаразд, а те, що відбувалося, це реальне насильство).

♦️Поширювати інформацію про специфіку травма-бондінгу (травматичної прив’язаності) та шляхи виходу з психологічної залежності.

♦️Надавати ресурси для реабілітації, відновлення самооцінки та подолання симптомів комплексного ПТСР, які часто виникають після таких стосунків.

У соцмережах цей день зазвичай супроводжується інформаційними кампаніями та символічним хетшегом («Якби мої рани були помітними»), що підкреслює невидиму, але глибоку природу психологічної травми.

Цього року я теж приєднуюсь до цього руху, гортайте карусель і знайомтесь - ПРИХОВАНИЙ НАРЦИС і те як він непомітно «зʼїдає» вас 👉🏻

05/27/2026

Щось не відпускає мене той скандальний законопроєкт нового Цивільного кодексу!

Ще раз вчиталася в основні положення і те, як це все подається і провела купу перелелей із маніпуляціями в міжособистісних стосунках.

Одним словом, гортайте карусель 👉🏻

05/25/2026

Слухайте, друзі, з тим новим проєктом Цивільного кодексу, який хотіли так дуже швидесенько пропхати ще в квітні, а зараз вернули на переопрацювання, ви знаєте, я от собі постійно ставлю питання: куди ми рухаємося?

От куди ми рухаємося?

Таке враження, що ПАТРІАРХАТ, про який я так багато раніше писала, і мені вже здавалося, що він нарешті потрошечки відступає від нас, а тут нарешті дійшли руки подосліджувати цей законопроєкт, і таке враження, що патріархат мало що того, що нікуди не відступає, а він став ще сильніший!

По суті, більшість норм, які стосуються шлюбу, стосунків в шлюбі, прав жінок, прав дітей взагалі цих прав не враховують і все лише підтасовується під консервативний, застаріло-традиційний устрій.

Я обурена!

Я настільки сильно обурена, що ви навіть не уявляєте.

Але емоції емоціями, давайте для початку все ж таки проаналізуємо, які ризики з психологічної сторони несе новий законопроєкт. Ось основні «точки напруги» у цій сфері, розглянуті крізь призму психології, гортайте карусель 👉🏻

05/23/2026

ДІЄВИЙ ЛАЙФХАК як вийти з ЧОРНОЇ СМУГИ В ЖИТТІ.
#лайфхакерша #лайфкоучинг #лайф #саморозвиток

05/19/2026

Дякую, що поділилися цією болючою ситуацією, в якій зіткнулися не просто різні ваші з чоловіком бажання, а різні світогляди та цінності. Те, що ви відчуваєте розгубленість, абсолютно нормально, адже ви опинилися між стосунками з чоловіком та глибинною, природною потребою в материнстві.

Давайте розкладемо ситуацію на складові та проаналізуємо їх без ілюзій, але й без паніки, а там, можливо, і щось трошки розвидніється, гортайте карусель 👉🏻

05/15/2026

05/13/2026

Початок в попередньому рілс. Ось ще три причини, що не дозволяють вам витрачати кошти на себе без відчуття провини.
3. Злиття ролей і «синдром рятівника»

Якщо ваша ідентичність збудована навколо ролі Турботливого (батька, матері, друга, працівника), то відмова собі — це спосіб підтримувати цей образ. «Я потрібен, поки я віддаю». Страшно уявити: а що буде, якщо я почну віддавати собі? Чи не впаде тоді вся ця конструкція стосунків? Чи не покинуть мене, якщо я перестану бути ресурсом?

4. Страх втратити контроль і «синдром бідності»

Це може здатися ірраціональним, але в основі лежить тривога: «Якщо я зараз витрачу на себе, потім станеться щось жахливе і грошей не буде». На інших же витрачати «можна», бо це сприймається як вимушена необхідність (дітям, родині, на подарунки — це ж «треба»), що не загрожує вашій внутрішній безпеці так, як «хотілка» для себе.

5. Спосіб попросити любов

Іноді скупість до себе — це замаскована надія: «Можливо, хтось помітить мої жертви і нарешті подбає про мене так, як я дбаю про них?» Це дитяча фантазія про те, що світ оцінить ваше самозречення і віддячить. Але світ влаштований інакше: оточуючі звикають, що ви «завжди все вирішите і нічого не попросите».

05/12/2026

#самоцінність #самооцінка #психологіяукраїнською #психотерапевтонлайн #любовдосебе