24/12/2025
✨Різдво✨Вчора готувала холодець і згадувала моє Різдво в дитинстві. Я пам’ятаю бабусині очі: втомлені (моя бабуся завжди багато працювала). Але вона завжди не дивлячись на втому була такою доброю, лагідною і спокійною. І на Різдво її очі світилися тихою радістю і безумовною любов’ю до мене.
⠀
Вперше я свідомо готуюся відмічати Різдво сьогодні, а не 7 січня. В Україні купила Дідуха, різдвяний підсвічник. Це нова традиція, яку створюю я. А хочеться, щоб щось було сьогодні з мого дитинства. Тому приготувала холодець, чорнослив з курагою та горішками в сметанковому соусі, кутю та узвар. Це смак мого дитячого Різдва.
⠀
Бабуся 6 січня на Святвечір не їла до першої зірки на небі. Бабуся готувала просту кутю – перлова каша з солодким узваром. Вона ставила кутю з узваром завжди на соломі у Святому кутку, де стояли ікони. І звичайно ялинка світилася вогниками. 6 січня ми з сестрою приносили бабусі з дідусем вечерю і вони нам дарували щедрі подарунки і завжди був різдвяний кульок, в якому були яблука, мандарини, грецькі горіхи, цукерки і обов’язково була Бариня. Бариня - це такий наш пересічанський пряник. Бариня – це фігура жінка, в якої руки в боки й червоним кольором розписаний цей силует. А коли народився в нашій сім’ї Гліб, то бабуся з дідусем, крім Барині дарували Козака на коні, бо хлопчик в сім’ї з’явився.
⠀
Рано вранці, коли ще зірки на небі сяяли, 7 січня по домівках ходили хлопці й рождєствували. І було так цікаво, коли приходили з зіркою. Я любила розглядати ці зроблені своїми руками зірки під спів колядок. Потім 7 січня зранку або після церкви в обід вся сім’я збиралися за столом і святкували Різдво. А ввечері я ходила колядувати, спочатку батьки мене маленьку водили по сусідам, а потім, як підросла, то з друзями ходили по селу колядувати.
⠀
Я не знаю, що саме буде згадувати Гліб про Різдво зі свого дитинства в Німеччині. Можливо мерехтіння свічок в різдвяному підсвічнику чи смак маминого холодцю і куті. Але мені хочеться, щоб в його пам’яті точно були мої очі. Втомлені, але лагідні й сповнені тихої радості та безумовної любові до нього. Очі в яких світиться надія та сподівання на мирне і благополучне життя вдома в Україні.