Психолог Наталия Марченко

Психолог Наталия Марченко Психотерапія та психологічне консультування

15/03/2026

З роками відкривається проста річ: дорослість не приносить готових відповідей. #психологваршава #психотерапія #психологонлайн

У дитинстві здається, що одного дня все стане зрозуміло.
З’явиться впевненість.
Сумніви зникнуть.
І дорослі точно знають, як правильно жити.

З часом з’являється інше розуміння.
Життя не має чіткої інструкції.
І жодна людина не знає наперед, як усе має скластися.

Питань стає більше.
Рішень, які треба приймати самостійно, теж більше.
Кожне з них потребує внутрішньої опори.

Дорослість поступово стає здатністю рухатися вперед без повної визначеності.
Робити вибір.
Брати за нього відповідальність.
І дозволяти собі помилятися.

Мабуть, зрілість починається там,
де людина приймає, що не зобов’язана знати всі відповіді.
І все ж продовжує рухатися своїм шляхом.🌱

https://t.me/NMpsychotherapy

Тіло говорить. Часто тихіше, ніж наші думки. Але дуже точно.Людина може багато пояснювати, аналізувати, намагатися зрозу...
04/03/2026

Тіло говорить. Часто тихіше, ніж наші думки. Але дуже точно.
Людина може багато пояснювати, аналізувати, намагатися зрозуміти, що з нею відбувається. І водночас тіло вже реагує.

Напружена шия.
Стиснуті кулаки.
Поверхневе дихання.
Важкість у спині.
Тремтіння в руках.
Відчуття стискання у животі.
Раптова втома.
Бажання закритися, зменшити рух, уникати погляду.

У гештальт-підході тіло є частиною цілісного досвіду людини. Емоції, думки, тілесні відчуття і спосіб контакту з оточенням існують разом. Уважність до тіла відкриває те, що поки не має слів.
Коли людина починає помічати своє тіло, з’являються прості питання.

Що зараз відбувається з диханням.
Де саме є напруга.
Яку позу займає тіло.
Що хочеться зробити тілом. Стиснутися. Відсунутися. Видихнути. Змінити положення.

Коли говорять про тілесні прояви, часто наводять приклади. Напруга у шиї може з’являтися поряд із внутрішнім контролем, поверхневе дихання супроводжувати тривогу, тремтіння в руках виникати разом із хвилюванням, а важкість у спині з’являтися поруч із відчуттям перевантаження.

Водночас ці зв’язки не є універсальними. Одна й та сама тілесна реакція у різних людей може мати різний зміст. Саме тому в гештальт-терапії важливий феноменологічний підхід. Ми не накладаємо готові пояснення. Ми досліджуємо досвід людини таким, яким він проявляється саме зараз.

Питання звучить інакше: що це означає саме для вас.
Що ви відчуваєте в цей момент.
Що змінюється у тілі, коли ви говорите про це.
Що відбувається з диханням, плечима, животом.

Коли людина починає звертати увагу на тілесні відчуття, з’являється більше контакту із собою. Разом із цим приходять слова для того, що довгий час залишалося лише напругою в тілі.

Психотерапія створює простір, у якому цьому можна дати місце. Повільно, з увагою до досвіду, без поспіху і готових пояснень. У такій роботі людина поступово вчиться помічати свої відчуття, емоції і те, як вони проявляються у тілі.

Тіло майже завжди говорить.
Питання лише в тому, чи вміємо ми його почути.
https://t.me/NMpsychotherapy

10/02/2026

Коротке безпечне «випускання пари» знижує напругу. Коли людина словами озвучує роздратування або втому, запускається емоційна регуляція через мову. Дослідження в афективній нейронауці показують, що називання емоцій зменшує інтенсивність переживань і допомагає нервовій системі повернутися до рівноваги.

Проблема з’являється тоді, коли ниття стає єдиною реакцією. Постійне застрягання в скаргах підсилює фокус на негативі і може закріплювати відчуття безвиході. У такому разі воно вже підтримує напругу замість того, щоб її знімати.

Як короткий жест чесності з собою і світом ниття може працювати як мікрорегуляція. Воно визнає стан: я втомилась, мені набридло. І цього інколи достатньо, щоб з’явилися сили рухатися далі.

Депресія не завжди виникає після очевидної трагедії чи сильного потрясіння. У своїй практиці я часто чую від людей фразу...
10/02/2026

Депресія не завжди виникає після очевидної трагедії чи сильного потрясіння. У своїй практиці я часто чую від людей фразу: «Звідки в мене депресія, якщо в моєму житті ніби все добре?»

У психіатрії інколи умовно говорять про різні механізми її появи. Виділяють реактивну депресію, пов’язану з подіями життя: втратами, розривами, тривалим стресом. Це відповідь психіки на пережитий досвід і спосіб впоратися з перевантаженням.

Також описують форми депресії, які можуть з’являтися без видимої зовнішньої причини. Тут важливу роль відіграють біологічні чинники: робота нервової системи, гормональні зміни, генетична схильність. Людина може мати все об’єктивно добре і водночас відчувати глибоку пригніченість.

Клінічна депресія визначається за чіткими критеріями, описаними в DSM-5 і ICD-11. Серед основних ознак: стійко знижений настрій, втрата інтересу або задоволення, зміни сну й апетиту, втома, труднощі з концентрацією, почуття провини чи безнадії. Якщо ці симптоми тривають щонайменше два тижні і впливають на повсякденне життя, це є підставою звернутися по професійну допомогу.

Такий поділ є умовним. У реальному житті психологічні й біологічні чинники майже завжди переплітаються, і депресія потребує уваги, підтримки та професійної допомоги незалежно від наявності помітної травматичної події.

Adres

Warsaw

Ostrzeżenia

Bądź na bieżąco i daj nam wysłać e-mail, gdy Психолог Наталия Марченко umieści wiadomości i promocje. Twój adres e-mail nie zostanie wykorzystany do żadnego innego celu i możesz zrezygnować z subskrypcji w dowolnym momencie.

Skontaktuj Się Z Praktyka

Wyślij wiadomość do Психолог Наталия Марченко:

Skróty

Udostępnij

Kategoria