01/12/2025
Грудень для мене - завжди згадка про мої перші статті.
Кому вантажили всі редакційні вісяки? Мені, свіженький стажерці в регіональній газеті в Криму. Одним з перших завдань був репортаж про місцевий захід до Міжнародного дня людей з інвалідністю на початку грудня. Але з коментарем: “Це має бути позитивненько”.
Наступним завданням було інтерв’ю з патологоанатомом, яке весь офіс відкладав місяцями. “Але щоб оптимистичненько вийшло», - сказав редактор.
Зараз відчуваю, що насправді я вдячна за цей досвід, майже тролінг - посвячення у журналістику. Від самого початку кар’єри я зрозуміла: у будь-якій історії завжди є «але», завжди є ішний шар. Навіть у найочевидніших темах є щось більше, інший ракурс. Я навчилась цьому в журналістиці, і цей підхід залишився зі мною в усіх інших проектах. Не лише в статтях, а й у створенні подій чи турів я завжди шукала те саме «але», ту глибшу перспективу. І продовжую шукати й досі.
Цей грудень зустрічає мене з ще одним вісяком, але сподіваюся, не таким вже безнадійним. 😂 Я працюю над новою книгою. Кажуть, що писати про їжу й вино вже не на часі, але нічого не можу з собою зробити. Це таке щастя і натхнення: працювати над новою книгою “Босфорський Бленд”. Вона присвячена їжі і вину Стамбула, і я обіцяю використати весь свій досвід сторітелінгу, щоб зробити її такою ж позитивною та оптимістичною, як і ті мої перші статті. 😉
Тож келишок цього разу буде за грудень, за всі ці «але» і за натхнення, яке вони нам приносять, попри все.🥂
#стамбул #туреччина #гастрономія #турецькакухня #турецькевино
