Психолог Жиленко Людмила

Психолог Жиленко Людмила Аналітичний психотерапевт, арт-терапевт. Індивідуальне консультування та психотерапія для підлітків та дорослих в м. Дніпро (р-н Тополя) та онлайн.

Провожу индивидуальные психологические консультации для детей, подростков, взрослых. Психологические тренинги.
Опыт практической работы - 13 лет.
Кабинет находится в г. Днепр.
Оказываю психологическую помощь в преодолении сложных жизненных ситуаций.
Работаю с вопросами:
- сложных эмоциональных состояний: тревожность, агрессия, страхи, печаль, стыд, апатия;
- кризисов, утрат близких людей;
- самореализации и поиска творческого потенциала;
- сложностей в детско-родительских отношениях, отношениях пары, отношениях в социуме;
- понимания снов и психосоматических заболеваний..

Книги то моя прєлєсть, радість та натхнення. Коли читаю - я відпочиваю. Так було завжди, з того часу як навчилась читати...
23/06/2026

Книги то моя прєлєсть, радість та натхнення. Коли читаю - я відпочиваю. Так було завжди, з того часу як навчилась читати і брала стопки книг в дитячій бібліотеці Гайдара (в нас була шикарна бібліотека в маленькому місті).
Мені внутрішнє було завжди цікавіше ніж зовнішнє.
Тому книга філософа Девіда Кошика "Нотатки про шизоїдний стан" лягла на душу як щось знайоме і рідне.

Насамперед напишу хто такі шизоїди, щоб ви не фантазували.
Це термін в психології та психіатрії, який описує людину з певним типом характеру.
Шизоїдний тип особистості - це людина, що глибоко направлена на свій внутрішній світ і має низьку потребу в соціальних контактах.

При цьому шизоїди можуть страждати, а можуть і не страждати від одинокості, це може бути усвідомлений комфортний природний стан.

Найхарактерніші риси шизоїдів:
це інтровертованість, їм гарно з собою наодинці,
мають складний та багатий внутрішній світ: можуть захоплюватись філософією, наукою, мистецтвом, або хобі, якими можна займатись одному.
Вони емоційно стримані зовні, хоча можуть бути надто чутливими всередині. Можуть бути нестандартними, здаватися диваками, мають власний оригінальний погляд на світ.

Важливо доповнити, що тип характеру - це не патологія, це коли людина зі своїми особливостями живе і комфортно себе почуває. Шизоїдний же розлад особистості - це про жорстку патологічну структуру, коли певні риси заважають адаптуватися в соціумі та житті.
Ну і важливо сказати, ну на всякий, а вдруг треба це сказати, що шизофренія і шизоїдність це точно різні речі, шизоїд не втрачає зв'язку з реальністю, просто має особливості взаємодії зі світом, можливо через ранню травмованість, ту що можна назвати довербальною.

І повертаючись до книги Девіда Кішика «Self Study. Нотатки про шизоїдний стан» (в оригіналі Self Study: Notes on the Schizoid Condition, 2023).
Вона цікава тим, що це книга самодослідження, на стику філософії, психоаналізу та автобіографії.
Вона легко читається, бо досить жива, не занудна.

Автор показує шизоїдність як особливість нашого часу, стиль життя. Сучасний цифровий світ створюється шизоїдами для шизоїдів. Можна за один чи пару кліків мати доступ до їжі чи інших ресурсів, можна працювати онлайн з дому, можна спілкуватись, мати друзів та відносини, спільні хобі та ігри онлайн, можна переписуватись в месенжерах, а не дзвонити незнайомим людям, можна відчувати себе частиною суспільства через соцмережі.

Цей дистанційний онлайн світ ідеальний для шизоїда. І це не відхилення від норми, це давно вже норма. І нормальна реакція як відповідь на перенавантажений зв'язками та комунікацією світ.

Тому коли кажуть що світ зараз нарцисичний, можна подивитись на зміни які вже наступили у відповідь на надмірну нарцисичність. Суспільство «зачинених дверей» стає нормою. Шизоїду на відміну від нарциса не потрібне схвалення, порівняння, сцена та визнання. Його суперсила - автономія, самодостатність та непомітність. Світ місцями змінюється в шизоїдну сторону.

Я знаю, що в мені особисто є достатньо шизоїдної частини (чистих типів не буває, в нас всього намішано). Вважається що психологу вона корисна, бо дає можливість тривалий час цікавитись внутрішнім світом іншої людини. Тому ця книга мене прямо порадувала.

Можу рекомендувати її тим, хто переживає, що він надто не соціальний і вважає це не нормальним, книга дає легалізацію права бути наодинці з собою, так відчувати свою цілісність.
Ну і тим, хто любить роздуми та філософію. Тут достатньо роздумів де саме є свобода: в соціумі з його іграми та правилами, чи в усамітненні. Бо обмеження по суті теж є і там, і там.

Терміни про нарцисичність все більше входять в загальний лексикон розмов про відносини. Розповіді подруг про складні дол...
19/06/2026

Терміни про нарцисичність все більше входять в загальний лексикон розмов про відносини. Розповіді подруг про складні долі часто супроводжуються термінами, які раніше були знайомі тільки вузьким спеціалістам. Тому мені певна побутова гіпердіагностика типу: він нарцис, він психопат, звучить приблизно як колись казали: шизік чи істеричка просто на всіх, хто не подобався чи був незрозумілий.

Але все ж таки, коли кажемо про нарцисизм, то це прям складний спектр від нарцисичною травми до нарцисичного розладу особистості. І це точно не одне і те ж. В чому різниця? Я спробую описати як я це розумію. Хоча тема ну правда не така проста, як може здаватись для тих, хто спішить роздавати діагнози. Я спробую не ідеалізувати це поняття, але і не хочу демонізувати. Бо таким людям не те щоб легко з собою.

Нарцисична травма, нарцисизм і нарцисичний розлад особистості має певну спільну рису: вразливість, сором і складнощі з контейнуванням. Але це різні рівні організації психіки.

Нарцисична травма формується в середовищі де дитину не помічали, не витримували, не відзеркалили (не показали яка вона є), любили тільки обумовленою любов'ю, яку потрібно було заробляти чи виправдовувати очікування. Зрештою, це середовище, де дитина не мала права бути собою. Тому з'явилась така непереносимість вразливості і багато сорому що хтось побачить тебе справжнім і страх, що тоді відвернуться та відштовхнуть.

Насправді в нормі ми всі проходимо цей етап: спочатку ми маленькі і від нас нічого не очікують. Ми гарно їмо, смішно кажемо перші звуки та слова. Під час дорослішання в дорослих з'являються умови. І при достатній підтримки любові та прийняття діти відчувають себе краще, коли отримують схвалення під час виконання якихось задач. Тоді безумовна і обумовлена любов поєднуються, дитина йде в світ і пред'являє себе йому і формується здоровий нарцисизм (який є у всіх).

Але якщо безумовної любові всередині батьків недостатньо, то батьки починають тиснути умовами, іноді жорсткими та жорстокими. І дитині потрібно підлаштовуватись під ці умови. Не виправдовуючи очікувань вона відчуває сором, і будучи собою, маючи якісь обмеження, відчуває сором. Який може затоплювати, бути невиносимим. І навколо нарцисичною травми формується нарцисизм, певна система захисту.

Щоб не відчувати сорому дитина несвідомо приймає рішення бути грандіозною і демонструвати це.
Або приховувати цю грандіознізть і тихо її нести, але це теж зазвичай видно.
Або уникати людей взагалі, щоб не бути викритим і не відчувати сором.

Нарцисични травма - це травма сама по собі, рання невиносимість вразливості. А нарцисизм - це захисна структура, що сформувалась у відповідь на травму. А нарцисичний розлад, це жорстка патологічна структура особистості.

Сам по собі нарцисичний розлад особистості зустрічається досить рідко. Він про те що захисти стали жорсткими, нема можливості витримувати іншого поруч і тому знижена емпатія, самооцінка повністю стає залежною від схвалення інших людей і втрачається контакт з реальністю. Це крайня ступінь захисту і неможливість контейнувати власні почуття, тому вони вкладаються в інших через маніпулятивний контроль, ідеалізацію та знецінення або дистанцію.

Вважається що в психотерапію рідко приходять люди з нарцисичним розладом особистості, бо вони зазвичай грандіозні, успішні і не вважають що в них є проблеми (не можуть їх побачити - бо це ж про вразливість), а приходять їх партнери чи діти, чи друзі, що ранились від цього контакту.

І відповідно в психотерапії нарцисичну травму можна пропрацювати та інтегрувати як тіньову сторону психіки.
Нарцисизм як захист можна пом'якшити. В нарцисичний розлад потребує тривалої роботи але також є шанси на більшу гнучкість.

Задачі психотерапії при цьому в тому щоб винести, витримати власну вразливість, вміти витримувати сором, не ховатися за грандіознізть, мати право бути не бездоганним, а живим всередині.

Насправді нових думок у психології не так багато, тому мені подобається шукати першоджерела, хто перший сказав якусь дум...
11/03/2026

Насправді нових думок у психології не так багато, тому мені подобається шукати першоджерела, хто перший сказав якусь думку, яку потім підхватили, розширили та збагатили інші психологи.
Найчастіше першими були філософи та теологи.
Пауль Тілліх, окрім іншого, роздумував над відчуттям тривоги.

Один з видів тривоги, яку виокремив Тілліх, а потім підхватили та досліджували психологи екзистенціалісти є екзістенційна тривога.

Тривога буття, долі та смерті.

Тілліх стверджував, що людина єдина істота, що знає про свою майбутню смерть.

І оце усвідомлення неминучості буття може лякати, паралізувати волю та дії. Чи навпаки, штовхати в ризиковану поведінку, ризикований спорт, та діяльність, мабудь що й іноді в селфхарм чи суїцидальну поведінку, ту що без прямих намірів, наче ми ілюзорно для себе вже перемогли саму смерть чи насміхаємось над нею чи якось взаємодіємо.

В аналітичній психології ми б сказали, що Его зустрічається з архетипом Смерті, Тіні.

Без цієї тривоги ми б не цінували життя, вона регулює інстинкт самозбереження, нагадує нам про кінечність існування, про нашу потребу в безпеці.
Кожного разу вона зростає, коли ми виходимо за межі звичного безпечного простору: змінюємо місце проживання, роботу, нові соціальні групи, зустрічаємось з невідомим. Ця тривога мобілізує психічну енергію, для кращої орієнтації в просторі щоб зрозуміти де реальна загроза, а де потенційний розвиток.

Цю тривогу повністю подолати неможливо. Але можна її прийняти. Визнати власні обмеження. Не тікати від будь-чого невідомого, а розуміти де загроза, а де можна дослідити можливості і розширити рамки. Зустрітись з чимось, що не можливо контролювати, і зрозуміти що можливо.

Хочу сказати, що не всяка тривога це хвороба чи порушення. Питання в можливості витримати. Без тривоги усвідомлення кінцевості буття ми не змогли б бути адаптивними, не могли б відчувати цінність життя і це невід'ємна частина людського досвіду.

#тривога

Є почуття до якого я відношусь дуже ніжно. Так було не завжди. Мабудь шо якісь етапи в моєму житті та професійний досвід...
05/12/2025

Є почуття до якого я відношусь дуже ніжно. Так було не завжди. Мабудь шо якісь етапи в моєму житті та професійний досвід щось змінює.
Це почуття - розчарування.

Ну бо оце "не хочеш розчаровуватись - не очаровуйся", добре, звичайно. Але ми очаровуємося не те щоб свідомо. Часто через те, що нам надто не вистачає чогось хорошого і доброго в житті: підтримки, розуміння, полегшення, близькості, безпеки, захисту, легкості і т.д.

І іноді люди з такою радістю накидують на іншого неймовірну кількість проекцій власних дефіцитів. Не спеціально. А тому що хочеться полегшення.
Не бачачи, що поруч звичайна людина. З обмеженнями, слабкостями, складнощами.
І та людина, звичайно, радіє, що хтось бачить її ідеальною. Може підіграти. Якийсь час.
Поки життя не втрутиться якоюсь правдою.

Оці всі зникання з горизонтів, різкі втечі, різкі звинувачення та раптова ненависть після любові - це способи не зустрітись з розчаруванням.
В психотерапії одним з правил в сетінгі є обов'язковість чи бажаність завершальної чи завершальних зустрічей, коли клієнт вирішив завершити терапію.

Бо контакт він про зустріч і вдячність за зустріч. Про неідеальність обох. Про потребу та пошук способів її вдовільнити. Про те, що ми використовуємо один одного, але ми не речі. Про те, що ми бажаємо чуда і можемо віддавати іншому власну силу чи наділяти його магічними очікуваннями. Іноді контакт про владу. Іноді про бажання справедливості.

Так чи інакше, є складне почуття до якого я ставлюсь досить ніжно з якогось часу. Може тому, що я бачила наслідки, коли від розчарування втікали.

Нещодавно від когось почула: "Я не роблю щось регулярне і необхідне по роботі, бо я бунтар/чи бунтарка".Схожі вислови за...
10/03/2025

Нещодавно від когось почула: "Я не роблю щось регулярне і необхідне по роботі, бо я бунтар/чи бунтарка".
Схожі вислови зазвичай кажуться з деякою гордістю. Типу, ви всі ходите про як по шнурочку, правильні, а я людина вільна.
Для мене це прояв опозиційності. Протиставлення себе правилам і кордонам, небажання піддаватися впливу певних внутрішніх чи зовнішніх авторитетів.
Це може бути корисною штукою в різні періоди життя. За допомогою опозиційності можна реалізовувати пошук свого, розуміти власні цінності, руйнувати чужі не працюючі чи нерозумні правила.
А може і заважати. Бо якщо людина застрягає в цьому стані, то вона неначе весь час в боротьбі та супротиві. Може не приймати і корисних правил. Може не доводити до кінця розпочаті справи. Може з усіма не погоджуватися і сперечатися.

Нормою такий стан є в різні вікові кризи, етапи, коли людина перебудовує свій світогляд, сепарується (відділяється) від тих, від кого чи чого була залежною, вивчає свої кордони та обмеження.

Та люди можуть за несприятливих обставин так і не пройти цей етап і наче залишитись в ньому.

Якщо вам заважає ваша опозиційність і ви це помічаєте, що можна з цим зробити?

Якщо коротко, то стати собі, вбудувати всередину в свою психічну структуру, певний образ, енергію справедливого і доброго батька з яким не хочеться сперечатися і робити навпаки. Який дає ті завдання, з якими згоджуєшся.
Все як з маленькими дітьми в кризі чи підлітками:
- давати собі вибір, але бути послідовним (зробити складне завдання зараз чи пізніше, але не відміняти його)
- збільшувати власну відповідальність (розуміти наслідки дій та бездіяльності)
- не критикувати себе за право щось робити чи не робити (покарання це контрпродуктивне і забирає сили)
- створюйте кордони, це про безпеку ( виділяйте певний час на певну дію, розумійте власні можливості та обмеження)
- хваліть себе за корисні для себе дії, за зусилля, за досягнення, давайте собі маленькі призи, радійте навіть невеликим змінам.

Недавно передивилась фільм до якого в мене дуже ніжне ставлення. Великий Гетсбі.Питання не в красі і розкоші, яка показа...
16/01/2025

Недавно передивилась фільм до якого в мене дуже ніжне ставлення.
Великий Гетсбі.
Питання не в красі і розкоші, яка показана в фільмі.
А в тих питаннях і роздумах, які залишаються, такий собі післясмак гіркий і трохи екзотичний.
А потім буває як думаєш одну думку якийсь час, то на неї нанизуються намистини зі шматочків роботи з клієнтами, прочитаних кних, розмов з подругами, чи з чоловіком.

Думка моя про дар віри.
Вміння вірити попри реальність. В тому смислі, що створення чогось величного, яскравого, гарного і доброго воно потребує досить великої енергії та віри, що це здійсниться.

Як у фільмі Джей Гетсбі вірив в краще для себе, дивлячись на далекий блимаючий зелений фонар на причалі через затоку чи в дитинстві знав, що він дитя Бога.

Іноді в роботі з клієнтами прямо велика частина часу йде на розуміння, що хочеться змін чи є нереалізовані потреби, спробу побачити чужі маяки та фонарі, право мати власний маяк, сміливість почати мріяти, отримати доступ і смак до мрій і віри в щось краще для себе, розділити іллюзорні мрії від реалістичних, свої від чужих, зрозуміти власний потенціал і обмеження, і навіть почати гребти по тій затоці, чи обходити її в спробі наблизитись через реальні дії. А потім же ще не обесцінити ні свої дії, ні те що отримав та маєш, і не зрозумівши досягнутого не побігти за новим блимаючим зеленим вогником, який завжди далеко. Бо це буде вічний дефіцит.

І оця періодична переоцінка що я вже маю, куди рухаюсь, що мені потрібно - це якась безкінечна людська природа. Зміни руху і спокою. Розуміння своєї природи і потенціалів. Розвитку і відкатів, стояння і переосмислення.

Я думаю, може мені тому і особливо подобається працювати з підлітками і молодими людьми, тому що це вік безкінечного потенціалу. Мені легко його бачити і показувати. Навіть коли підліток в силу обставин вже не вірить, що він щось змінить у своєму житті. Або навпаки має іллюзії щодо реальності і йде над умовною прірвою.

В одному з інтерв"ю не помню де, Юнг писав, що не має дара віри, але він може щось обдумати, обмислити і дослідити емпірично. Для мене це дар віри у власний інтелект і наполегливість у пошуках того, що цікаве і важливе.
Мені здається, що кожна, майже кожна людина має віру, навіть якщо так її не називає, в логічне і не логічне, доказове емірично і не доказове, реальне і чудесне, наукове і не дуже. І здається, що ця штука дуже важлива у житті. Віра створює, дає рух і до ресурсу, і до мотивації, і до смислів.
Так же віру можна мати і втратити, як Дейзі в цьому фільмі. Звикнути, згодитись на те що є, зневіритись в чеканні, або ж жити хм.. більш реалістично, ну що теж ок.

А так то цей фільм ще про велику і значну ідеалізацію. І можливі дари і плату за неї. Про зраду ідеалам і рух до мети попри все і всіх. Про гроші. Про велич та грандіозність. Про психічну інфляцію. Про той самий нарцисизм, що так манить і притягує, а потім може ранити і спустошувати. Але це окремі великі теми.

"...Я пригадав, як ми всі приходили до Гетсбі і міркували про його розтлінність. А він, тим часом, таємно від нас плекав свою нетлінну мрію. Високо зійшов місяць і до моїх роздумів про старий, але досі не знаний світ додалася думка про захоплення з яким Гетсбі вперше помітив той зелений вогник на причалі Дейзі. Він здолав довгу путь, його мрія була така близька, що, здавалося, ніщо вже не завадить йому впіймати її. Він не знав, що вона вже лишилася позаду. Гетсбі вірив у зелений вогник. У майбутнє щастя, що з року в рік не дається нам в руки. Нехай воно вислизнуло сьогодні. Це байдуже. Завтра ми побіжимо ще швидше. Простягнемо руки далі. І одного чудового ранку.. Отак ми пливемо вперед. Долаючи течію, а вона нестримно зносить нас назад у минуле"

Люблю цей фільм. Подивіться, якщо хочеться.

Address

Днепр

Opening Hours

Monday 10:00 - 14:00
Tuesday 10:00 - 19:00
Wednesday 10:00 - 19:00
Thursday 10:00 - 19:00
Friday 10:00 - 19:00
Saturday 10:00 - 19:00
Sunday 10:00 - 14:00

Telephone

+380674224480

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Психолог Жиленко Людмила posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Психолог Жиленко Людмила:

Shortcuts

Share

Category