03/08/2026
ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ А, В, С, D І Е. ЯК ПЕРЕВІРИТИСЯ І ЩО РОБИТИ ДАЛІ?
Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження. Він розвивається через ураження вірусом гепатиту, деякі інфекційні захворювання, токсичні речовини, медикаменти та аутоімунні захворювання. Поговоримо про вірусні гепатити.
Розрізняють п’ять основних типів: А, В, С, D і Е. Усі типи вірусів спричиняють захворювання печінки, але між ними є істотна різниця.
Гепатити А і Е передаються фекально-оральним шляхом, тобто під час вживання інфікованої іжі або води. А гепатити В, С, D — через пошкоджену шкіру або слизову під час контакту. Зокрема це може статися під час переливання крові, медичних маніпуляцій, при передачі від матері до дитини, статевим шляхом, під час вживання наркотиків ін’єкційно або інтраназально або ж побутовим шляхом (наприклад, коли людина використовує леза для гоління або зубну щітку після інфікованої людини).
Для захисту від гепатитів важливо дотримуватися такої ж профілактики, як і при інших вірусних захворюваннях: мити руки, вживати в їжу вимиті та/або термічно оброблені продукти, мати індивідуальні засоби особистої гігієни, використовувати бар’єрну контрацепцію тощо.
Серед вірусних гепатитів найбільш небезпечними є вірусні гепатити В (ВГВ) та С (ВГС), які призводять до 96% всіх смертей, пов’язаних з вірусними гепатитами. Саме тому важливі профілактичні заходи. До них належить і тестування.
Тестування на вірусні гепатити
Періодичне тестування на вірусні гепатити варто зробити правилом. Передусім варто звертатися до сімейного лікаря, який може провести швидке тестування та у разі позитивного результату направити до інфекціоніста.
Для діагностики вірусного гепатиту В за допомогою швидких діагностичних тестів або імуноферментного аналізу крові визначають поверхневий антиген гепатиту В — HBsAg. Лікар може призначити додаткові обстеження, зокрема для визначення ступеню пошкодження печінки.
Гепатит С діагностується у два етапи: скринінг на антитіла за допомогою швидких тестів або імуноферментного аналізу крові та перевірка наявності РНК ВГС за допомогою ПЛР-тестування. Після того визначається ступінь пошкодження печінки.
Тестування на гепатит D проводять тим людям, у яких виявили гепатит В, оскільки гепатитом D можна інфікуватися тільки при наявності вірусу гепатиту B в організмі. Діагностика проводиться за допомогою визначення рівня імуноглобуліну G (IgG) та імуноглобуліну М (IgM), антитіл до вірусу гепатиту дельта і підтвердження діагнозу — шляхом виявлення РНК вірусу в сироватці крові.
Вакцинація від вірусних гепатитів
До Національного календаря щеплень входить лише вакцинація від вірусного гепатиту В.
Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування вірусного гепатиту В — це вакцинація трьома дозами вакцини. Згідно з Національним календарем щеплень, першу дозу вакцини проти вірусного гепатиту В дитина має отримати упродовж першої доби життя, другу — у 2 місяці, третю — у 6 місяців.
Оскільки вірусний гепатит D розвивається тільки у пацієнтів із вірусним гепатитом В, триразова вакцинація попереджує і ризик інфікуватися вірусним гепатитом D.
Вакцини проти гепатиту С не існує.
Лікування вірусних гепатитів
Специфічного лікування вірусних гепатитів А та D поки не існує, але важливо, що вони виліковні.
Лікування вірусного гепатиту В пожиттєве. Людина щодня приймає противірусні лікарські засоби. Вчасний і регулярний прийом медикаментів пригнічує та стримує розвиток вірусу й запобігає розвитку цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми.
Гепатит С лікується зазвичай протягом 12 тижнів (інколи курс лікування може тривати до 24 тижнів). Сучасні препарати є безпечними та ефективними, майже не спричиняють побічних реакцій та мають ефективність близько 90%.
