Психолог. Євгенія Закревська

21/08/2026

08/08/2026

Збережіть. Наступного тижня покажу, як я перевіряю домовленість

06/08/2026

Ми всі хочемо, щоб дитина вміла справлятися зі злістю, страхом, розчаруванням чи хвилюванням.

Але цьому не можна навчити лише словами.

Діти щодня спостерігають за нами. Вони помічають, як ми реагуємо, коли щось не виходить, як поводимося під час конфліктів, що робимо зі своєю тривогою, чи просимо вибачення після помилки.

Саме тому на консультаціях я часто працюю не лише з дитиною, а й із батьками.

Не тому, що потрібно знайти винного.

А тому, що найважливіші зміни починаються тоді, коли змінюється середовище, у якому росте дитина.

❤️ Цікаво почути вашу думку.

Як ви вважаєте, що діти переймають від батьків швидше: наші слова чи наші вчинки?

02/08/2026

🫶Нова казка від Черепашки
Чи помічали ви, як часто слово «домовились» означає зовсім різні речі?
Для дитини це може бути:
— «Я хочу, щоб було по-моєму».
Для дорослого:
— «Зараз я вмовлю, аби тільки не плакала».
А іноді домовленість перетворюється на торг:
— «Я приберу іграшки, якщо купиш морозиво».
Або на ультиматум:
— «Якщо не дозволиш, я більше з тобою не дружитиму».
Але справжня домовленість виглядає інакше.
Вона починається не зі слів «хто переможе?», а із запитання:
«Що важливо мені? І що важливо тобі?»
Саме про це нова казка — «Поросятко і місточок домовленостей».
У ній Черепашка показує, що:
🐷 не кожне бажання можна виконати одразу;
🌉 не всі правила можна змінити;
💛 але майже завжди можна почути одне одного й разом знайти рішення.
Повну версію казки та запитання для обговорення з дитиною можна знайти в групі «Казки від Черепашки».
🔗 Посилання — у шапці профілю.

21/07/2026

Іноді тривога приходить не до дитини першою.

Іноді вона спочатку сідає на плече дорослому.

Дорослий читає повідомлення.
Чує новину.
Бачить прогноз.
Думає: “А раптом?”
Починає швидше говорити, різкіше рухатись, перевіряти все по колу.

І дитина може ще не зовсім розуміти, що сталося.

Але вона вже зчитує:

мамині очі,
татів голос,
швидкі кроки,
напругу в кімнаті,
мовчання, яке стало важчим.

Так тривога може переїхати з дорослого серця в дитяче.

Ця казка — не про те, що мама Їжачка “погана” чи “не впоралась”.

Вона про те, що дорослі теж хвилюються.
І це нормально.

Але дитині важливо бачити:
дорослий може хвилюватися — і все одно залишатися дорослим.

Не без страху.
А з планом.
Не без емоцій.
А з опорою.
Не без грози.
А з тим, хто поруч.

У казці Черепашка допомагає мамі Їжачка зробити важливе:

не сваритися з Вороною,
не передавати тривогу Їжачку,
не вдавати, що “все добре”,
а назвати страх, відділити факт від тривожної думки і створити план безпеки.

Бо дітям не потрібні ідеальні дорослі.

Їм потрібні дорослі, які можуть сказати:

“Я теж злякалась. Але зараз я поруч. Ми знаємо, що робити”.

Повна казка — в групі «Казки від Черепашки».
Лінк — у шапці профілю 🐢

21/07/2026

Іноді тривога приходить не до дитини першою.

Іноді вона спочатку сідає на плече дорослому.

Дорослий читає повідомлення.
Чує новину.
Бачить прогноз.
Думає: “А раптом?”
Починає швидше говорити, різкіше рухатись, перевіряти все по колу.

І дитина може ще не зовсім розуміти, що сталося.

Але вона вже зчитує:

мамині очі,
татів голос,
швидкі кроки,
напругу в кімнаті,
мовчання, яке стало важчим.

Так тривога може переїхати з дорослого серця в дитяче.

Ця казка — не про те, що мама Їжачка “погана” чи “не впоралась”.

Вона про те, що дорослі теж хвилюються.
І це нормально.

Але дитині важливо бачити:
дорослий може хвилюватися — і все одно залишатися дорослим.

Не без страху.
А з планом.
Не без емоцій.
А з опорою.
Не без грози.
А з тим, хто поруч.

У казці Черепашка допомагає мамі Їжачка зробити важливе:

не сваритися з Вороною,
не передавати тривогу Їжачку,
не вдавати, що “все добре”,
а назвати страх, відділити факт від тривожної думки і створити план безпеки.

Бо дітям не потрібні ідеальні дорослі.

Їм потрібні дорослі, які можуть сказати:

“Я теж злякалась. Але зараз я поруч. Ми знаємо, що робити”.

Повна казка — в групі «Казки від Черепашки».
Лінк — у шапці профілю 🐢

20/07/2026

Іноді дитина каже:
“Нічого”.

Але за цим “нічого” може ховатися ціла буря.

Не завжди дитина вміє пояснити словами, що з нею відбувається.
Іноді вона мовчить, ховається, різко змінюється, уникає розмов або показує біль через поведінку.

Дорослим у такі моменти буває страшно.
І тоді легко подумати:
“Вона просто хоче уваги”.
“Це маніпуляція”.
“Переросте”.
“Не треба звертати увагу, і саме мине”.

Але навіть якщо дитина справді потребує уваги — це не робить її біль несправжнім.

Увага, підтримка і безпечний дорослий поруч — це не “поблажка”.
Це часто перший крок до допомоги.

Ця казка про Лисичку, яка не просила уваги.
Вона не вміла сказати:
“Мені страшно”.
“Мені боляче”.
“Я не справляюсь”.
“Мені небезпечно самій із собою”.

А Черепашка не сварила.
Не соромила.
Не шукала винного.

Вона побачила не “каприз”, а сигнал.
Не “маніпуляцію”, а біль.
Не “що з тобою не так?”, а “як тобі допомогти?”.

Повна казка вже є в групі «Казки від Черепашки».
Там також є запитання для обговорення з дітьми після прочитання.

Лінк — у шапці профілю 🐢

Якщо під час читання чи обговорення казки вас щось стривожило у словах або поведінці дитини — не залишайте це “на потім”.

Можна записатися на консультацію, щоб м’яко розібратися, що стоїть за дитячою поведінкою, які сигнали важливо не пропустити і яка підтримка потрібна саме вашій дитині.

Запис на консультацію — у direct.

18/07/2026

Вітаю, я Євгенія Закревська.
Дитячий психолог, арттерапевтка, консультантка з логотерапії.
Працюю з батьками, дітьми та підлітками 6–18 років.

Щоб почати співпрацю, напишіть у дірект слово СТАРТ.
Я поставлю кілька уточнюючих питань і запропоную перший крок для вашої ситуації.