10/08/2026
Як підтримати близьку людину, яка пережила полон? Чого варто уникати, а що, навпаки, може допомогти?
Про це розповідає психологиня, очільниця ГО «Блакитний птах» Ганна Мокроусова. Ми зібрали вісім важливих тез, які можуть стати орієнтиром для родин, що чекають на повернення або вже зустріли своїх близьких з полону.
1️⃣ Не шукайте «неофіційних шляхів» до звільнення.
Після звістки про полон люди готові вхопитися за будь-яку можливість. Але контакти з російською стороною, посередниками чи людьми, які обіцяють «вирішити питання», можуть бути небезпечними. Найкраще, що може зробити родина, — діяти через офіційні українські механізми.
2️⃣ Після звільнення людина може змінитися, і це нормально.
Не варто чекати, що рідна людина повернеться такою, якою була до полону. Досвід полону змінює кожного. Потрібен час, щоб заново навчитися жити разом, і це не означає, що любов чи стосунки стали слабшими.
3️⃣ Не змушуйте людину говорити про полон.
Бажання дізнатися, що пережив близький, природне. Але право вирішувати, коли і що розповідати, належить лише самій людині. Наполегливі запитання можуть стати повторною травматизацією.
4️⃣ Турбота про себе — це не егоїзм.
Рідні часто відкладають власне життя «до повернення». Але людина, яка роками живе лише очікуванням, теж виснажується. Психологічна допомога, відпочинок, робота, зустрічі з друзями — це не зрада, а спосіб зберегти ресурс.
5️⃣ Підтримка — це не контроль.
Після повернення хочеться захистити близьку людину від усього. Але надмірна опіка може позбавляти її відчуття самостійності. Іноді найкраща підтримка — запитати: «Чим я можу тобі допомогти?» і прийняти відповідь.
6️⃣ Не існує «правильного» відновлення після полону.
Хтось захоче багато говорити, хтось — мовчатиме. Хтось швидко повернеться до роботи, а комусь знадобляться місяці. Не варто порівнювати досвід різних людей чи чекати однакових реакцій.
7️⃣ Родина теж переживає наслідки полону.
Полон торкається не лише того, хто був у неволі. Роки очікування, невідомості, страху залишають слід і в близьких. Тому підтримка потрібна всій родині, а не лише звільненій людині.
8️⃣ Звільнення — це не кінець історії.
Момент повернення додому дуже емоційний, але саме після нього починається найдовший етап — відновлення. Це процес, який може тривати довго і вимагати терпіння від усіх.
Детальніше про кожну з цих тез слухайте в розмові: https://www.youtube.com/watch?v=KHIiGiHLhoM