06/01/2024
ПРО ЕМОЦІЙНЕ ЗАГРУБІННЯ
під час війни
Останнім часом спостерігаю за собою, що я втрачаю здатність смачно, яскраво, в напівтонах емоцій називати та ділитись своїми реакціями, станами. Це є і в оточуючих.
Наприклад, після масштабної ракетної атаки я відписуюсь знайомим «норм», «витримали» і отримую у відповідь «не дочекаються», «тримаємось» і так далі.
Або не можу згадати події минулого тижня, бо там без маячків, все одноманітне.
Я відчуваю, що багато з того, що було радісним і цінним, викликало емоції – зараз не зачіпає.
Навіть жахливі новини – не так пробивають.
Також щось буденне, романтичне, екстравагантне – проходить повз.
Багато проявів ще є.
Можливо, ви зараз впізнаєте в собі цей стан і ваші особливі прояви.
І ось мені вдалось наблизитись та назвати цей стан – ЕМОЦІЙНЕ ЗАГРУБІННЯ.
Це стан, коли знижується інтенсивність тонких емоцій, чуттєвість.
Коли менше співчуття, емпатії та більше холодності.
У поведінці присутнє відсторонення та байдужість.
Добре, що працюють захисні механізми психіки і ми зберігаємось.
Але спектр позитивних емоцій затирається і чуттєвість затухає теж.
Зараз я зрозуміла лікарів-хірургів (не маю наміру образити нікого), коли вони зібрані, раціональні, інколи цинічні.
На що може вплинути стан емоційного загрубіння:
- Якість стосунків професійних, батьківсько-дитячих, в парі.
Менше емпатії та ресурсу на розвиток та збереження контакту.
- Прийняття рішень.
Чим менше у нас доступу до емоцій та потреб, тим складніше даються рішення.
- Втрата інтересу до звичных сфер або життя вцілому.
- Впевнена, що можна доповнити цей перелік …
Цікаво, чи повернеться чутливість?
Мабуть так, за умови знаходження в безпечному середовищі.
Але знаю, що ЦЕ РОБОТА, повернути собі здатність відчувати в напівтонах.
Навіть уявити не можу, як цей процес емоційного загрубіння відбувається у військовослужбовців чи людей, що в окупації, де загроз ще більше.
Дякую Gita Paspārne та учасникам Супервізійної групи за можливість назвати цей стан.
