Оксана Філонова

Оксана Філонова Консультую/проводжу психотерапію в гештальт підході: кордони, самооцінка, відносини, почуття.

Зібрала ваші відповіді про ознаки, за якими ви розумієте, що готові до змін. І все, що ви пишете, прямо в ціль: і про си...
18/10/2024

Зібрала ваші відповіді про ознаки, за якими ви розумієте, що готові до змін. І все, що ви пишете, прямо в ціль: і про сили здійснити зміну, і про цікавість йти в цей новий досвід, і про відчуття потреби щось змінити/поліпшити, і про відчуття "дна" - усвідомлення, що так, як є, не може більше тривати.

Психолог Е.Шейн вважав, що процес змін починається з певного невдоволення, коли існуючі обставини заважають задовольняти потреби чи досягати бажаного. #Готовність до змін є невід'ємною частиною цього процесу, незалежно від того, чи змінюємо ми, наприклад, роботу, статус у стосунках, чи себе, свою поведінку, ставлення. Більше того, немає готовності - немає змін.

Мені подобається ось ця тріада як основа мотивації:
🦋 бажання/прагнення зміни,
🦋 усвідомлення своєї здатності її здійснити (самоефективність),
🦋 готовність до неї.

Можна бажати і могти, але бути не готовим змінювати щось прямо зараз. Тому готовність до змін є важливим етапом процесу зміни.

Звичайно ж, готовність народжується (чи не народжується) під впливом різних факторів. До зовнішніх факторів можна віднести соціальний та культурний контексти, оточення, сім’ю, друзів, події тощо. До внутрішніх - усвідомлення потреби в зміні та її важливості, власна відповідальність за її реалізацію, усвідомлення ступеню складності реалізації зміни, усвідомлення свого контролю над наявними/доступними ресурсами, віра в те, що можна змінити(ся), цілі, ступінь ригідності.

Головне в цій історії, що готовність до змін можна “доростити”, наприклад, у психотерапії. Шукати свої опори, ресурси, працювати з переконаннями, які заважають рухатися до мети, отримувати підтримку, підживлювати впевненість у собі, відкривати у собі свою силу та енергію, полегшити страждання від розщеплення між “хочу” і “не можу”, приборкати свої страхи.

Запрошую до себе в терапію❤️

До теми співзалежності отримала від вас питання - “а якщо в мене протилежний процес, взагалі ніхто не потрібен”. Звичайн...
03/09/2024

До теми співзалежності отримала від вас питання - “а якщо в мене протилежний процес, взагалі ніхто не потрібен”.

Звичайно, тут бажано попрацювати з психотерапевтом, щоб розібратися точно, але на перший погляд це може бути проявом контрзалежності - протилежним співзалежності явищем.

Контрзалежність полягає у відмові від прив’язаності, запереченні або пригніченні почуття потреби в іншій людині. Контрзалежні усіма способами уникають ситуацій, в яких вони могли б хоч у дрібниці залежати від когось або потребувати когось. Контрзалежна людина “все сама” і навіть, коли дуже потрібно, не може попросити про допомогу.

Контрзалежні здаються вільними, самодостатніми, байдужими до думки оточуючих, незалежними та харизматичними. Вони часто успішні і користуються авторитетом. Однак зворотньою стороною такого способу є самотність, недовіра до людей, уникнення близьких стосунків і проявів почуттів.

Контрзалежні люди потребують любові і визнання, але отримати їх не можуть, бо уникають близькості. Тому що справжня близькість - це прив’язаність і свого роду залежність. А вони собі такого дозволити не можуть.

В дитинстві є два важливих процеси - прив’язаність та відокремлення (сепарація), які допомагають дітям сформувати навички незалежної людини. Прив’язаність забезпечує міцний фундамент для фізичного та емоційного відокремлення від батьків, коли прийде час.
Контрзалежні звички виникають тоді, коли неможливо повністю та в певному віці пройти ці процеси.

Найчастіше причиною виникнення контрзалежності є травма розвитку, викликана порушенням зв’язку між батьками та дитиною (дефіцит чи відсутність емоційної налаштованості). Так виникає звичка до ізоляції, яка впливає на відношення до близькості в дорослому віці.

Дорослі, які пережили в ранньому дитинстві емоційне, фізичне, сексуальне насилля, особливо від людей, яким вони довіряли, часто бояться пережити таке ж погане відношення, коли намагаються зблизитися з іншими людьми.

Страх живе у кожному з нас. Якщо, бажаючи його прогнати, ви вступите у шлюб, вам вдасться лише одне - обвінчати свій стр...
30/08/2024

Страх живе у кожному з нас. Якщо, бажаючи його прогнати, ви вступите у шлюб, вам вдасться лише одне - обвінчати свій страх з чужим.

Два ваших страхи об’єднаються, а ви будете стікати кров’ю і називати це словом “кохання”.

Майкл Вентура

Як зрозуміти, в стосунках є справжня близькість чи це співзалежність? Бо в співзалежності є відчуття, що “ми - одне ціле...
16/08/2024

Як зрозуміти, в стосунках є справжня близькість чи це співзалежність? Бо в співзалежності є відчуття, що “ми - одне ціле” і це можна помилково прийняти за близькість. Поясню відмінності.

🦢У близьких стосунках партнери рівні один одному, у співзалежних - контроль і влада у когось одного, а інший підлаштовується із страху бути покинутим.

🦢У близьких стосунках партнери вільно висловлюються про свої почуття, потреби і бажання, чують іншого, відкрито проясняють конфліктні моменти і готові зустрітися з реакцією партнера. У співзалежних стосунках проявляються тільки “безпечні” почуття, хтось один підлаштовується під потреби та бажання іншого, уникання конфліктів та відкритих розмов.

🦢Близькість - це про “Я-Ти” діалог двох дорослих людей; співзалежність - це комунікація в ролях “Дорослий-Дитина”, маніпуляції, ігри, трикутники.

🦢У близьких стосунках кожен відчуває свою аутентичність, у співзалежних - хтось готовий від неї відмовитися заради ілюзії безпеки та стабільності. Співзалежність - це сховок від страху самотності.

Якщо ви помічаєте, що часто говорите “ми” чи “дружина/чоловік хоче” замість “я хочу”, варто придивитися, чи не загубились ви у цих стосунках, чи проявляєтесь ви собою достатньо, щоб бути помітними для іншого.

Запрошую у терапію, можемо подосліджувати разом, як ви влаштовуєте стосунки.

❤️

Я підписана на різні психологічні групи, в яких люди описують свою історію і просять у психологів підтримки чи поради, я...
15/08/2024

Я підписана на різні психологічні групи, в яких люди описують свою історію і просять у психологів підтримки чи поради, як вчинити.

Майже щодня є історія, найчастіше від жінок, яка звучить приблизно так: “Мій чоловік мене не поважає, критикує, ображає, доброго слова не скаже, ми постійно сваримось. Збиралась від нього піти, але не можу, бо дуже люблю”.

Сумно від таких історій, бо вони не про любов, а про співзалежність.

Робін Норвуд у книзі “Жінки, які кохають занадто сильно” навела перелік рис жінки, яка зцілилася від “занадто сильної любові”. Поділюся цим списком з вами, бо він насправді універсальний.

Жінка, що сцілилась від співзалежності:
🌹цілком приймає себе, навіть якщо хотіла б щось у собі змінити. Вона навчилася любити і поважати себе, і дбайливо плекає і свідомо розвиває ці почуття.

🌹приймає інших такими, якими вони є, не намагаючись їх змінити на свій смак.

🌹усвідомлює власні почуття та ставлення до різних аспектів свого життя.

🌹цінує усе, що в неї є: особистість, зовнішність, переконання та цінності, тіло, інтереси та досягнення. Вона досить високо цінує себе, щоб не шукати зв'язків, які б давали їй відчуття власної цінності та значущості.

🌹її самооцінка досить висока, щоб із задоволенням спілкуватися з іншими людьми. Їй не потрібно бути необхідною, щоб почуватися гідною.

🌹дозволяє собі бути відкритою та довірливою з людьми.

🌹запитує себе: «Чи підходять мені ці стосунки? Чи дозволять вони мені розвинути всі мої якості?

🌹якщо відносини згубні для неї, вона здатна їх припинити, не впадаючи в депресію, що виснажує. Вона має коло вірних друзів і широке коло інтересів, і це допоможе їй вийти з будь-якої кризи.

🌹найбільше цінує власний спокій. Постійна боротьба, драматичні переживання та хаос колишнього життя її більше не захоплюють. Вона піклується про себе, своє здоров'я та благополуччя.

🌹знає: щоб відносини склалися вдало, у партнерів мають бути подібні цінності, інтереси та цілі, і обидва вони мають бути здатними до близькості. І ще вона знає, що варта кращого з того, що може запропонувати їй життя.

П.С. На фото жінка-кішка, яка точно завжди на своїй стороні))

❤️

"Наскільки людина далека від свого болю, горя, незцілених ран – настільки вона далека і від свого партнера".Стівен та Он...
15/08/2024

"Наскільки людина далека від свого болю, горя, незцілених ран – настільки вона далека і від свого партнера".

Стівен та Ондреа Левін

Я ж не договорила про залежності🙃В попередніх публікаціях я згадувала про схильність до залежної поведінки. Так є, що де...
06/08/2024

Я ж не договорила про залежності🙃

В попередніх публікаціях я згадувала про схильність до залежної поведінки. Так є, що деякі люди більш схильні до розвитку залежностей, аніж інші. Єдиної теорії, чому так, немає. Важить дитячий досвід, соціокультурні, генетичні фактори.

За певними ознаками можна визначити, чи відноситься людина до “залежного типу”.

Ось їх неповний перелік:
🦋 труднощі з прийняттям щоденних рішень без поради інших людей;

🦋 готовність віддавати іншим відповідальність за основні сфери свого життя;

🦋 труднощі у висловленні незгоди з іншою людиною, навіть якщо та є не правою, через страх бути знехтуваним чи втратити схвалення;

🦋 труднощі із самостійним ініціюванням якоїсь справи чи проєкту (через невіру у свої здібності, а не через брак мотивації);

🦋 готовність виконувати принизливу або неприємну роботу задля отримання підтримки від інших;

🦋 непереносимість самотності через страх нездатності подбати про себе;

🦋 відчуття безпомічності та спустошеності при перериванні зв’язку з близькою людиною;

🦋 негайний пошук нових стосунків як джерела турботи та підтримки.

Інтенсивне занепокоєння через надмірну потребу у турботі може призводити до розвитку депресії, тривожності, фобій, панічних атак, хімічних та нехімічних залежностей тощо.

В психотерапії ми спрямовуємо роботу на прийняття реальності, на аналіз та подолання страхів, стабілізацію самооцінки, прийняття на себе відповідальності за своє життя.

Якщо у вас є хоча б один із вищевказаних "симптомів", це вже є хорошим запитом на терапію. Запрошую на консультацію-знайомство.

❤️

“В мене такий характер”“Ну ось я такий/така”Впевнена, принаймні раз в житті ви чули щось подібне, адресоване вам у відпо...
22/07/2024

“В мене такий характер”
“Ну ось я такий/така”

Впевнена, принаймні раз в житті ви чули щось подібне, адресоване вам у відповідь.

Для мене такі фрази означають, що я вперлась в глуху стіну і, схоже, не варто очікувати якогось компромісу тут чи що ця людина якось врахує мої побажання/потреби. Таке собі зручне “прикриття характером” - ним можна виправдати свою поведінку (через страх, вину, сором), небажання змінюватися, байдужість до потреб/кордонів іншого чи приховати за ним своє безсилля справитися з самим собою.

Нещодавно в працях гештальтиста Клаудіо Наранхо (а він був учнем самого засновника гештальт терапії Фріца Перлза!) знайшла цікаве тлумачення характеру.

Наприклад, у психоаналітиків (В.Райх) характер трактувався як “захисна функція” психіки. А от Перлз вважав, що ідеальною є людина без характеру. Це можна пояснити деяким стереотипом про те, що під словом “характер” насамперед часто маються на увазі воля, самоконтроль, ідеалізована непохитність тощо. А коли ми говоримо “безхарактерна людина”, то якраз, стереотипно, маємо на увазі особистість м’яку, поступливу, добру тощо. Однак Перлз відстоював своє бачення здорової особистості як такої, що творчо реагує на ситуацію і не тримається за застарілі способи реагування, тобто за “характер” по суті. Він вважав, що характер - це не живе, це застигла частина життя в людині.

Мені дуже відгукується таке бачення. Характер, на відміну від темпераменту, обумовлений не стільки властивостями нервової системи, скільки дитячим досвідом людини, її культурою, вихованням та самовихованням. І що важливо, характер можна змінювати протягом усього життя!

А як ви реагуєте на фрази про “такий характер”? Буває, що самі говорите щось схоже?

❤️

Спека. Мозок плавиться. За вікном вже 5 годин поспіль дружно гудять генератори, ще більше нагріваючи повітря та споживаю...
17/07/2024

Спека. Мозок плавиться. За вікном вже 5 годин поспіль дружно гудять генератори, ще більше нагріваючи повітря та споживаючи залишки кисню.

Занурилась у підготовку домашок для універу, почала з психодіагностики особистості. Розважаюсь тим, що проходжу всілякі психологічні тести. Давайте розважатись разом)).

Пропоную вам психогеометричний тест, він простий і швидкий.

Це – проективна методика дослідження особистості, яка була розроблена Сьюзан Деллінгер (Susan Dellinger) у 1978 році. Вона дозволяє миттєво визначити ваш тип особистості, дати детальну характеристику ваших особистих якостей і особливостей поведінки в стандартних ситуаціях. Точність діагностики за допомогою психогеометричного методу досягає 85%.

Отже, інструкція👇

Подивіться на 5 фігур (квадрат, прямокутник,трикутник, коло, зигзаг), зображених на картинці до цього посту. Виберіть з них ту, відносно якої ви можете сказати – це я! Якщо ви відчуваєте труднощі, оберіть ту з фігур, яка першою привернула вашу увагу.

Напишіть у коментарях чи мені у директ цифру фігури, а я надішлю вам опис у відповідь. Цікаво, чи співпаде опис з тим, що ви про себе знаєте. У мене співпав))

П.С. Тест суто для вас, його результати ніде використовуватись не будуть.

Address

Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Оксана Філонова posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share