Олена Мошинська

Олена Мошинська Психологічна допомога для Вас та Вашої родини

30/08/2026

Життя продовжується Слава Богу 🙏

Моя робота допомагає людям відчувати себе більш вільнішими.
Вільнішими від старих сценаріїв, страхів, чужих очікувань і того, що колись доводилося терпіти.

Особливо психотерапія потрібна тим, хто виріс поруч із дорослими, які не вміли підтримати, захистити, почути.
Бо тоді вже в дорослому житті доводиться вчитися тому, чого не навчили в дитинстві: бути на своєму боці, відчувати свої межі, вибирати себе і будувати інші стосунки.

Запрошую на свої проекти 👉https://psihoterapija.kiev.ua/uk/

Ми добре знаємо, що не можна ставити людині надто особисті запитання, лізти в її життя, давати непрохані поради.Але є ще...
25/08/2026

Ми добре знаємо, що не можна ставити людині надто особисті запитання, лізти в її життя, давати непрохані поради.

Але є ще один спосіб зайти на чужу територію -розповісти людині те, чого вона не готова чути.
Ми часто думаємо: якщо я відверто щось розповідаю про себе -це ж мої кордони, моя справа.

Насправді в цей момент ми можемо порушувати одразу два кордони: свої - коли виносимо дуже особисте туди, де ще немає достатньої близькості, і чужі - коли завантажуємо людину тим, що вона не обирала чути.

Я це дуже добре знаю і на власному досвіді. Можна сказати, собаку на цьому з’їла :)
Наприклад, телефонуємо подрузі й одразу:
«Уявляєш, який у мене п***ець…»
Не «як ти?», не «ти можеш зараз говорити?», не «у тебе є сили мене послухати?».

Ми просто використовуємо психіку й вуха іншої людини для розвантаження власних переживань.

І це відбувається не лише з друзями.

Можна прийти до лікаря - і поступово почати розповідати йому все своє життя. До юриста -і він раптом опиняється всередині наших сімейних стосунків. Або до тренера, мій тренер постійно на це жаліється, що між вправами слухає про чоловіка, дітей, начальника і розлучення.
Спочатку людині це навіть може бути цікаво. А потім приходить виснаження.
Бо вона погоджувалася лікувати, тренувати чи консультувати вас із юридичних питань. Але не погоджувалася бути вашим психотерапевтом.

Якщо у вас накопичується стільки переживань, що їх постійно потрібно комусь віддавати, можливо, варто запитати себе: скільки терапії мені зараз насправді потрібно?

Раз на тиждень? Двічі? У складний період частіше?
Бо терапія -це спеціально створений простір, де інша людина погодилася бути поруч із вашими складними переживаннями. Є групи терапевтичні, починаючі терапевти, в мене теж є пару місць для нових клієнтів!
А подруга -не завжди.
Партнер -не завжди.
Лікар, юрист чи тренер -теж ні.
Мені здається, одна з непростих речей у дорослих стосунках -навчитися одночасно не порушувати власні кордони й помічати кордони іншого.
Іноді перед тим, як розповісти щось важке, достатньо запитати:

«У тебе зараз є сили й бажання мене послухати?»
Маленьке запитання.
Але в ньому дуже багато поваги до чужої психіки.

22/08/2026

Я як ведуча теж стаю тією людиною, на яку легко «призначити» маму, сестру чи когось іншого, важливого у своєму житті. І поки перед вами умовна «мама», ви дієте за добре знайомим сценарієм. А коли ми починаємо виходити з переносних реакцій, звільняється багато живої енергії й цікавості, яка раніше йшла на старі сценарії. І раптом виявляється, що у стосунках є набагато більше способів бути разом.

P.S. Так само і в парі: в якийсь момент ми нарешті бачимо у партнері не маму чи тата, які нам щось винні, а окремого чоловіка чи жінку поруч. І тоді життя з ним змінюється !

‼️Анонс на набір у группу 👉https://psihoterapija.kiev.ua/uk/terrapevticheskaja-gruppa-online/‼️

Гроші -лише посередник між потребою та способом її задоволення. Але часто сама потреба залишається на фоні й не стає чіт...
17/08/2026

Гроші -лише посередник між потребою та способом її задоволення. Але часто сама потреба залишається на фоні й не стає чіткою фігурою.

Разом із дорогою сумкою ми можемо купувати відчуття: «Я можу собі це дозволити. Я чогось варта». Разом із клубною карткою -певне оточення та відчуття належності до певного кола. Оплачуючи навчальний курс із психології, ми купуємо не лише знання, а й надію: «Можливо, саме це допоможе мені змінити своє життя».

Одна жінка платила помічниці по дому за прибирання, приготування їжі та прасування, але поступово отримала значно більше: увагу, участь, можливість поговорити, відчуття, що про неї піклуються. Вона купувала не лише порядок у домі, разом із ним вона купувала близькість і відчуття, що вона не сама. Коли помічниця підвищила вартість своєї роботи, жінку зачепила не лише нова сума: у цих стосунках з’явився неприємний присмак, ніби близькості також призначили ціну.

Це не означає, що турбота була несправжньою, просто в цих двох жінок були різні уявлення про те, що саме входило в їхні стосунки: одна бачила особливий людський зв’язок, а друга, можливо, відчувала, що вже давно робить набагато більше, ніж було обумовлено. У явному контракті було прибирання. У невидимому -увага, надійність, близькість і готовність брати участь у житті іншої людини.

З моєю знайомою сталося навпаки. Вона отримувала високу зарплату й добре виконувала свою професійну роботу, але поступово з’ясувалося, що від неї очікують значно більшого: завжди бути доступною, вислуховувати керівницю, проводити з нею багато часу, допомагати з дитиною, вирішувати особисті питання й витримувати її настрій.

У посадових обов’язках цього не було, але тут виникало питання власної цінності: «Я справді варта цих грошей?» Коли зарплата вища, ніж людина сама оцінює свою роботу, може з’являтися несвідоме відчуття боргу, ніби цю різницю потрібно компенсувати, віддаючи більше, погоджуючись на зайві обов’язки й розмивання власних меж.

Гроші не роблять стосунки холоднішими. Іноді вони лише проявляють те, про що люди раніше не домовлялися..
І тоді з’являється вибір: що я готова монетизувати, що залишаю для близьких стосунків, а що не продаю за жодні гроші.

Якщо вам хочеться ясніше побачити, що саме ви купуєте за гроші, що віддаєте разом зі своєю роботою й де проходить межа між оплатою, турботою та близькістю, - приходьте на мій майстер-клас «Стосунки з грошима».

Він відбудеться 12 вересня в Києві. Усе це ми досліджуватимемо разом — бережно, чесно й не лише на рівні роздумів.

https://psihoterapija.kiev.ua/uk/stosunkisgrishmi/

Починаю новий набір в онлайн-терапевтичну групу.Група - це маленьке життя, де стає помітно, як саме ми будуємо стосунки:...
13/08/2026

Починаю новий набір в онлайн-терапевтичну групу.

Група - це маленьке життя, де стає помітно, як саме ми будуємо стосунки: наближаємося, віддаляємося, мовчимо, боремося за увагу, боїмося бути незручними чи відкинутими.

Тут можна побачити себе очима інших, почути те, про що близькі часто мовчать, і спробувати діяти інакше - не колись, а просто зараз.

У групі ви зможете:

✅виходити зі звичних сценаріїв;
✅помічати, як самі створюєте те, від чого потім страждаєте;
✅говорити про свої потреби й витримувати відмову;
✅не плутати близькість зі злиттям, а кордони -з відкиданням;
✅менше боятися конфліктів і чужої незгоди;
✅просити та приймати підтримку;
✅дозволяти собі бути видимими, різними, живими.

Група не змінює інших людей.
Вона змінює спосіб, у який ми входимо з ними у стосунки.

Щовівторка, 10:00–12:00
за київським часом
До 9 учасників
Вартість — 2000 грн / 40€

Мій тато завжди казав: «За одного битого двох небитих дають».І з віком я дедалі глибше розумію сенс цих слів.Жінки й чол...
12/08/2026

Мій тато завжди казав: «За одного битого двох небитих дають».
І з віком я дедалі глибше розумію сенс цих слів.
Жінки й чоловіки, які пройшли через складні кризи та серйозні випробування, зовсім інакше ставляться до стосунків.
Тому що іноді криза переживається майже як пекло. Це руйнування себе колишнього. Ніби тебе розібрали на частини, а потім ти довго й складно збирав себе заново.

Після такого людина вже зовсім інакше дивиться на вибір партнера. Їй недостатньо, щоб хтось просто був поруч. Недостатньо привабливої зовнішності, статусу чи спільних інтересів.

Саме тому багато зрілих жінок і чоловіків залишаються самі. Не тому, що вони нікому не потрібні. А тому, що більше не хочуть бути аби з ким.
Вони вже знають ціну стосунків, у яких доводиться втрачати себе. І знають ціну тому внутрішньому спокою, який так довго в собі відновлювали.

Тепер для них важливо відчути:
Яка я поруч із цим чоловіком?
Який я поруч із цією жінкою?
Чи можу я тут розслабитися?
Чи стає моє життя поруч із цією людиною ширшим?
Чи зберігаю я себе: свою гідність, друзів, роботу, інтерес до життя?
Чи відчуваю я, що мене люблять, чи весь час намагаюся це заслужити?
Чи можу я бути м’якою і вразливою, не втрачаючи себе та своєї свободи?

І коли така людина все-таки входить у стосунки, це рідко буває випадковим вибором.

Це відбувається тоді, коли інша людина справді відгукується всередині. Коли між двома виникає щось більше, ніж просто симпатія.

Та сама третя сила, яку неможливо створити лише зусиллям волі.

Вона народжується між двома людьми, які не рятуються одне одним від самотності, а разом створюють щось нове.

З віком ми стаємо надто перебірливими. Тому що одного разу вже заплатили надто високу ціну за стосунки, у яких втратили себе.
Відгукується?

ещодавно в розмові з колегою обговорювали, як кожен із нас адаптувався до війни. Як ми справлялися на початку повномасшт...
11/08/2026

ещодавно в розмові з колегою обговорювали, як кожен із нас адаптувався до війни. Як ми справлялися на початку повномасштабного вторгнення і які стратегії виживання обирали.

А потім я замислилася: як ці стратегії впливають на наше життя далі?
Еріх Фромм у книзі «Мати чи бути?» розрізняв прагнення мати, утримувати й контролювати -і здатність бути та проживати життя.

У небезпеці ми природно намагаємося втримати контроль, стабільність і звичне. Це допомагає нам вистояти. Але згодом саме прагнення все втримувати може заважати знову жити вільно.

Зараз, мабуть, найскладніше приймати рішення в умовах невизначеності. Коли ми не можемо передбачити, що буде далі, але все одно маємо обирати, діяти й продовжувати жити. Зараз ми відчуваємо це дуже ясно -можливо, як ніколи раніше.

Так із цієї розмови народився цей допис.

Пишіть у коментарях, яка зі стратегій відгукується вам найбільше. І як ви справляєтеся, коли важко?

Як не триматися за техороше, що було раніше?Моменти, коли ми щасливі, створюють відчуття безпеки, сенсу й надії. Особлив...
10/08/2026

Як не триматися за техороше, що було раніше?

Моменти, коли ми щасливі, створюють відчуття безпеки, сенсу й надії. Особливо цінують їх ті, кого життя не раз прокатало на «американських гірках».

Відпустити й перестати триматися за те, як добре було колись, - означає визнати, що життя змінюється і не все нам підвладне.
Спочатку важливо дозволити собі посумувати за тим, що завершилося.

Адже ми відпускаємо не лише щасливі моменти. Ми прощаємося із собою в тому житті, зі своїми надіями й відчуттям, що так буде завжди.

Минуле щастя вже зробило свою роботу.
Воно стало частиною нас.

Відпустити - не означає забути чи знецінити. Це означає перестати чекати, що життя поверне все, як було і звільнити руки.

Можливо, життя вже несе нам щось інше.

P.S. і ще, я думаю, ми не відпускаємо минуле не тому, що там було так добре. А тому, що ще не знаємо, заради чого йти далі.

Травма покинутості живе тихо, як хронічна тривога в будь-якій близькості. Вона не каже прямо: «Мене покинули».Тіло пам’я...
06/08/2026

Травма покинутості живе тихо, як хронічна тривога в будь-якій близькості. Вона не каже прямо: «Мене покинули».

Тіло пам’ятає момент, коли важливий дорослий був поруч фізично, але недоступний емоційно. Або зникав надовго без пояснень, без прощання.

І тоді всередині формується висновок: близькість -це те, що обов’язково закінчується.

Несвідомо ми тримаємо палець на кнопці «піти першим». Ще до того, як щось реально пішло не так.

Це не про недовіру до конкретної людини. Це про недовіру до самої можливості, що хтось залишиться, буде завжди поруч. В дитинстві дуже важливо мати таке відчуття. Довіру до Всесвіту!

Звідси постійне сканування стосунків на ознаки близького відходу. Найменша пауза в листуванні, змінений тон голосу, зайнятість партнера і всередині вже сирена: «Ось воно. Почалося». Напруга, несвідоме очікування болю, це як легкий туман.

Доросла людина з цією травмою часто обирає одну з двох стратегій: або чіпляється так міцно, що буквально душить стосунки своїм страхом, або йде першою, щоб біль розставання був керованим, передбачуваним, «за власним сценарієм».

І те, і інше не про слабкість характеру. Це про нервову систему, яка колись навчилася виживати в умовах, де присутність важливої людини була ненадійною.

Почати розплутувати це означає насамперед помітити: тривога, яка прокидається при найменшій дистанції у стосунках, може бути не про «тут і зараз». Вона може бути відлунням набагато раннішого досвіду.

З цією травмою я працюю як у діалозі, так і в підході DBR.

Є цікавий психологічний феномен-фінансова дисморфія.Це стан, коли людина об’єктивно може мати стабільний дохід, заощадже...
05/08/2026

Є цікавий психологічний феномен-фінансова дисморфія.
Це стан, коли людина об’єктивно може мати стабільний дохід, заощадження або хороший рівень життя, але всередині все одно почувається «недостатньо забезпеченою».
Їй здається, що інші вже далеко попереду.
Особливо це посилилося з появою соціальних мереж.
Ми дивимося на інших людей і починаємо думати, що в них усе краще й швидше, ніж у нас.
При цьому ми бачимо не реальне життя, а лише відібрані та відредаговані моменти.
І поступово починаємо вірити, що з нами щось не так.
Дослідження показують, що постійне порівняння себе з іншими пов’язане з вищим рівнем фінансової тривоги, меншою задоволеністю життям і постійним відчуттям нестачі /незалежно від реального доходу.

«Коли вперше з’явилося відчуття, що вам недостатньо?»

Дуже часто проблема починається не з банківського рахунку.
Вона починається значно раніше.
Коли любов потрібно було заслужити.
Коли бажання називали примхами.
Коли поруч із грошима завжди жили тривога, сором або страх.
І тоді людина все життя намагається заробити не лише гроші.
Вона намагається заробити відчуття безпеки.
Але скільки б не стало на рахунку, всередині все одно звучить:
«Мало…»

Запрошую вас на майстер-клас «Стосунки з грішми» 12.09.2026
Київ. Офлайн.

Address

вУлица Січових Стрільців 77
Kyiv
04050

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Олена Мошинська posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Practice

Send a message to Олена Мошинська:

Shortcuts

Share