What are the opening hours?

Monday 09:00 - 18:00 Tuesday 09:00 - 18:00 Wednesday 09:00 - 18:00 Thursday 09:00 - 18:00 Friday 09:00 - 17:00

New Vivo, Улица С. Петлюры 13/135, Kyiv (2026)

18/06/2026

Аналіз, на який пацієнти покладають найбільше надій, часто не впливає на тактику взагалі.
Йдеться про дослідження самого кліща на бореліоз. Пацієнти нерідко приходять із результатом лабораторії та очікують, що саме він визначатиме лікування.
Але сучасні протоколи говорять протилежне. За рекомендаціями CDC, результат тестування кліща не повинен впливати на ваше рішення щодо екстреної профілактики хвороби Лайма.

Тоді що справді має значення? Розбираємо алгоритм екстреної профілактики крок за кроком.

Одне уточнення перед початком. Цей алгоритм — про профілактику саме хвороби Лайма (бореліозу). Доксициклін не захищає від кліщового енцефаліту: там інша тактика, і одноразова таблетка не «закриває» укус загалом. Варто тримати це розмежування в голові від самого початку.

Крок 1. Результат лабораторії не змінює тактику
Навіть інфікований кліщ не означає гарантованої передачі збудника.

Крок 2. Правило 36 годин
Збудник не передається миттєво. Якщо батьки зняли плаского, не напитого кров'ю кліща після вечірньої прогулянки — ризик мінімальний. Суттєво він зростає лише при прикріпленні від 36 годин і більше.

Крок 3. Чотири умови для доксицикліну
Одноразова хіміопрофілактика призначається ТІЛЬКИ за збігу всіх факторів:
✔️ Кліщ — іксодовий (Ixodes).
✔️ Прикріплення тривало ≥ 36 годин.
✔️ Від моменту видалення минуло < 72 годин.
✔️ Укус стався в ендемічному регіоні.
На практиці: більшість території України — ендемічна, а вид кліща швидко ідентифікувати вдається рідко. Тому ваш головний робочий фільтр — це час (≥36 годин прикріплення та вікно у 72 години).

Якщо всі умови зійшлися: дорослим — 200 мг одноразово, дітям — 4,4 мг/кг (макс. 200 мг) за IDSA/AAN/ACR 2020.

Важливо для педіатрів: міжнародні рекомендації допускають доксициклін дітям, однак українські інструкції містять вікові обмеження. Тому рішення потребує окремої оцінки (з урахуванням і протоколу, і чинної інструкції) та обговорення з батьками.

Крок 4. Залишки кліща — не вирок
Ротовий апарат залишився в шкірі? Робити розрізи не потрібно: без тіла кліщ не передає інфекцію. Обробіть антисептиком і, за можливості, акуратно дістаньте пінцетом. Решту шкіра виштовхне сама, як скалку.

Крок 5. Чіткий маршрут замість рецепта
Що сказати тривожному пацієнту? Дайте чітку інструкцію:
«Зараз профілактика не показана. Ми спостерігаємо 30 днів. Одразу повертайтесь на прийом за появи мігруючої еритеми (плями понад 5 см, що розширюється), лихоманки або болю в суглобах».

Не лікуємо аналіз. Не лікуємо страх. Лікуємо ризик!

📌 Збережіть цей алгоритм, щоб доказова база була під рукою у найближчі спекотні місяці. І перешліть колезі, у якого попереду гарячий сезон прийомів.

Джерела: Lantos PM et al. Clinical Practice Guidelines by the IDSA, AAN, and ACR: 2020 Guidelines for the Prevention, Diagnosis and Treatment of Lyme Disease. Clinical Infectious Diseases, 2021. CDC. What to Do After a Tick Bite.

10/06/2026

Миттєва відповідь у месенджері не робить вас кращим лікарем. Вона просто вбиває вашу концентрацію.
З роками сформувалось очікування, що хороший лікар має бути доступний завжди, 24/7. Від вас очікують готовності відповідати на повідомлення навіть між складними прийомами — непомітно підміняючи поняття професійної відданості банальною відсутністю меж. І найгірше те, що фахівці часто самі починають у це вірити, відчуваючи провину за кожне непрочитане сповіщення.
Але давайте дивитися правді в очі. Система, яка тримається виключно на вашій безвідмовній витривалості — це система, яка одного дня закінчиться разом із вами.
Справа навіть не в кількості повідомлень, а в їхній хаотичності. Кожне чергове «бульк» висмикує з контексту, і саме повернення фокусу коштує найдорожче — набагато більше, ніж та секунда, витрачена на відповідь. Десять таких мікро-відволікань формують той самий день, коли під вечір ніби все зроблено, а відчуття результату немає. Сама втома.
День, яким керуєте ви, а не ваш месенджер, базується на чотирьох рішеннях.
Крок 1. Фіксовані вікна. Виділіть два-три проміжки на добу суто для відповідей — у той час, який органічно вписується у ваш графік. Решту часу сповіщення мають бути в беззвучному режимі. Це не ігнорування пацієнтів, це пакетна обробка запитів замість життя у безперервному інформаційному шумі.
Крок 2. Швидке сортування. Подумки діліть потік на три категорії: потребує контакту сьогодні, переноситься на очний прийом, закривається шаблонною відповіддю. А щоб третя категорія не з'їдала час — підготуйте заздалегідь 5-7 готових відповідей на те, що питають щодня: режим прийому ліків, готовність аналізів, підготовка до прийому, запис, контакти на неробочий час. Зберігаєте як швидкі відповіді в месенджері або нотаткою — і замість десяти хвилин набору витрачаєте десять секунд на вставку.
Крок 3. Червоні прапорці поза розкладом. Є стани, де месенджер не працює в принципі. Втрата свідомості, судоми, утруднене дихання або стрімкий висип — це відразу 103, а не питання в чат. Цю межу пацієнт має розуміти заздалегідь. Доброзичливо проговоріть її ще на першому прийомі — щоб такі повідомлення не ставали вашим нічним кошмаром.
Крок 4. Чесне делегування. Маршрутизацію, запис та видачу довідок можна і треба передавати реєстратурі чи адміністратору. Але якщо ви ведете практику самостійно і делегувати фізично нікому — уся вага переходить на перші три кроки. І це робочий варіант: фіксовані вікна, сортування й готові відповіді витримують потік навіть без помічника.
Що не делегує ніхто і за жодних умов — це клінічну оцінку. Це виключно ваше лікарське рішення. І саме тому ваш час настільки вартий захисту: він має йти на те, чого за вас не зробить ніхто інший.
Як вибудувати «нічні кордони», ми розібрали в попередньому дописі. Разом це складається в єдину картину: професійна доступність має межі, і це абсолютно нормально — незалежно від вашого статусу чи стажу.
📌 Збережіть цей допис зараз. Повернетесь до нього тоді, коли тиждень дозволить видихнути і почати впроваджувати зміни.

05/06/2026

Пацієнт пише в 23:40. Потім в 1:15. Потім в 2:30 — «вибачте, що турбую, але дуже хвилююся». І ви відповідаєте, бо страшно пропустити те єдине звернення, яке справді не могло чекати до ранку.
Проблема в тому, що вранці ви прокидаєтесь уже втомленим.
⟷⟷⟷
Месенджер став найшвидшим шляхом для пацієнта в тривозі — написати напряму вам, обминаючи реєстратуру, чергу й робочі години. Для пацієнта це зручно. Для вас це означає, що робота більше не має чітких меж: вона тягнеться в вечір, ніч і вихідні.
Тут важливо зняти одне непорозуміння. Реагувати на кожне повідомлення миттєво — це не вимога професії. НСЗУ формулює прямо: лікар первинки сам обирає спосіб зв'язку з пацієнтом і сам вирішує, коли відповідати. Право не бути на зв'язку цілодобово закладене в саму модель, а не виборюється кожним лікарем поодинці.
⟷⟷⟷
Найпростіший робочий інструмент тут — не сила волі, а автовідповідь.
Налаштована один раз автоматична відповідь у неробочі години робить дві речі одночасно: знімає з вас тиск реагувати негайно і знімає з пацієнта тривогу, що його залишили без уваги. Часто нічні звернення не про критичний стан, а про потребу почути, що все під контролем. Для багатьох пацієнтів автовідповіді буде достатньо до ранку.
Важливо, щоб у її тексті був чіткий орієнтир: за яких ознак не чекати ранку, а одразу телефонувати 103. Так пацієнт отримує не відмову, а маршрут: коли можна зачекати, а коли діяти негайно.
⟷⟷⟷
ОРІЄНТОВНИЙ СКРИПТ АВТОВІДПОВІДІ
«Зараз неробочий час. Я відповім після 9:00.
⚠️ Якщо у пацієнта — втрата свідомості, судоми, утруднене дихання, висип, що швидко поширюється — не чекайте ранку, телефонуйте 103.
В інших випадках — залиште повідомлення, я відповім вам у робочі години».
⟷⟷⟷
Автовідповідь захищає ніч. Але вранці на вас усе одно чекає стос повідомлень — і розібрати їх так, щоб не загрузнути до вечора, це вже окрема задача. Про неї — найближчим часом окремо.
⟷⟷⟷
Зберігайте допис, щоб не загубити текст автовідповіді.

03/06/2026

Професійна спільнота формується не лише доповідями. Вона формується запитаннями із залу. Дискусіями після виступів. Розмовами між колегами, які стикаються з однаковими клінічними викликами — і разом шукають відповіді.

Саме такі моменти залишаються в пам'яті після конференції довше за будь-який слайд.

Дякуємо всім, хто був з нами на «АлерДерм» у Тернополі. За залученість, відкритість до дискусії та бажання рухати практику вперед.

До зустрічі 3 липня у Львові.

02/06/2026

Найцінніше в офлайн-заходах — не лише нові знання.

Це момент, коли поруч опиняються люди, які щодня стикаються з тими самими клінічними питаннями, сумнівами й викликами.

28 травня на «АлерДермі» ми говорили про шкіру, алергію, імунітет і сучасні підходи до ведення пацієнтів. Але не менш цінними були дискусії між доповідями, запитання із залу та обмін досвідом між колегами.

Саме так народжуються практичні рішення, які потім працюють у кабінеті лікаря — не в теорії, а в реальному житті.

Дякуємо всім, хто був з нами в Тернополі та онлайн. За активність, за цікаві запитання і за атмосферу професійної спільноти, яку створили разом.

Зібрали для вас найкращі моменти «АлерДерму». Шукайте себе та колег на фото — і зберігайте ці спогади.

25/05/2026

Пацієнт роздягається, щоб ви послухали легені, а ви випадково помічаєте асиметричну чорну пляму в нього на спині. Ваші дії: спостерігати чи одразу бити на сполох?

Меланома — одна з небагатьох онкопатологій, яку можна побачити неозброєним оком ще до появи системних симптомів. На ранній стадії вона майже завжди виліковна. Уся різниця лише в тому, на якому етапі її помітили. І часто першим це робить не дерматолог, а сімейний лікар, педіатр чи терапевт під час рутинного прийому.

Дерматоскопія значно підвищує точність діагностики, але якщо доступу до апарата прямо зараз немає, базовий клінічний скринінг залишається вашим головним інструментом. На що звертаємо увагу:

1. Найважливіша літера в правилі ABCDE — це E (Evolving). Розмір чи нерівний край самі по собі не є вироком. Вирішує зміна: родимка, яка росте, темнішає, змінює форму, свербить чи починає кровити. Динаміка — це головний сигнал тривоги.

2. Симптом «гидкого каченяти». Більшість невусів у людини — як родичі, схожі між собою. Якщо одна пляма візуально вибивається із загального патерну, вона заслуговує на прицільну увагу, навіть якщо формально вписується у критерії безпеки.

3. Інтуїція пацієнта. Коли людина вказує на конкретну родимку зі словами «ось ця мене непокоїть» — це самостійний клінічний сигнал. Пацієнт бачить свою шкіру щодня і часто помічає зміни значно раніше за будь-який медичний огляд.

4. Ситуації, коли скеровуємо без зволікань:
• родимка, що кровоточить або не загоюється;
• будь-яка родимка зі змінами за останні місяці;
• нова пігментована пляма після 30 років з нетиповими ознаками;
• пацієнт сам звернув увагу на конкретний невус.

Головне правило сучасної практики: якщо у вас є сумнів, практичний крок — не «спостерігати далі», а скерувати до дерматолога. Своєчасне скерування — це і є ефективна рання діагностика.

Травень — міжнародний місяць обізнаності про меланому. 28 травня на конференції «АлерДерм» у Тернополі всі офлайн-учасники матимуть можливість пройти обстеження родимок за допомогою системи FotoFinder від Наталії Камуть, з фотофіксацією та особистою консультацією.

📎Деталі та реєстрація — за посиланням у першому коментарі.

20/05/2026

🔗 Деталі та реєстрація — в описі профілю.

19/05/2026

Ви змінили пацієнту вже третій емолієнт і підібрали ідеальний ТКС, але дитина продовжує розчісувати шкіру до крові?
Правда в тому, що іноді шкіра палає не від їжі, пилу чи стафілокока. Вона палає від того, про що дитина мовчить.
↔ ↔ ↔
Це не літературна фігура. Шкіра і нервова система походять з однієї ембріональної тканини — ектодерми. Зв'язок зберігається все життя і реалізується через конкретні біологічні механізми:
🔹 нейропептиди шкіри (субстанція Р та інші медіатори стресу) запускають запалення напряму, без алергену;
🔹 кортизол сповільнює відновлення епідермального бар'єру;
🔹 порушений сон посилює свербіж і розчісування.
Це не «психосоматика» у побутовому сенсі. Це нейроімунні механізми, прояви яких видно у клінічній картині — якщо знати, де дивитися.
↔ ↔ ↔
Коли в анамнезі дитини з АД варто прицільно шукати психоемоційну складову:
⚠️ загострення збігаються з подіями (школа, переїзд, повітряні тривоги, конфлікт у сім'ї);
⚠️ топічна терапія працює, але ефект нетривалий;
⚠️ свербіж посилюється ввечері, у спокої, перед сном;
⚠️ розчісування — у зонах, до яких дитина легко дотягується, коли тривожиться.
↔ ↔ ↔
Психоемоційний компонент не скасовує алергологічне обстеження. Він доповнює картину, коли стандартна діагностика не пояснює всього перебігу.
Один практичний інструмент, який можна додати у завтрашній прийом — одне питання до анамнезу:

«Що відбувалося в житті дитини за 7–10 днів до останнього загострення?»

Це не «психологічне» питання. Це пошук часових закономірностей, які пацієнт і батьки самі рідко відстежують.
↔ ↔ ↔
Як відрізнити імунологічний тригер від психоемоційного — і не пропустити жодного — у доповіді Наталії Камуть на конференції «АлерДерм».
📅 28 травня
📍 Тернопіль + онлайн
🔗 Посилання на реєстрацію — в першому коментарі.
↔ ↔ ↔
Збережіть допис, щоб алгоритм був під рукою на наступному прийомі з дитиною, в якої АД не виходить у ремісію. І перешліть колезі, який часто веде таких пацієнтів.

15/05/2026

Якщо подивитись на наукову літературу останніх років — Україна перестала бути «case study з війни». Ми стали джерелом клінічного досвіду, до якого звертається міжнародна спільнота.

Як вести астму у дитини, тригер якої — дим від пожеж після обстрілу. Як читати спірометрію у дитини, яка тривалий час перебувала в укритті або у переміщенні. Що робити з туберкульозом у дитини, чия родина переміщувалась тричі за рік. Це питання, на які раніше відповідала література двадцятирічної давнини про конфлікти в Сирії, Іраку, Боснії. Тепер на них відповідає українська педіатрія — у реальному часі.

22–23 травня у Вільнюсі — Симпозіум солідарності в рамках ###II Вільнюської міжнародної педіатричної конференції з пульмонології та алергології.

Три голоси з України, які чують міжнародні колеги:

🔹 Олена Шарікадзе — алергічні захворювання у дітей під час війни: екологічні тригери та адаптація догляду. У регіонах поблизу руйнувань поліноз частіше поєднується з подразненням дихальних шляхів після диму і пилу руйнувань — і це вимагає інших підходів до контролю.

🔹 Олександр Катілов — обструкція верхніх і нижніх дихальних шляхів у дитячому віці. Класична диференціація між астмою, VCD, гіпервентиляцією і функціональними порушеннями — у пацієнтів, які приходять зі змішаним патерном після пережитого стресу.

🔹 Олена Речкіна — вплив повномасштабної війни на захворюваність і перебіг туберкульозу. Скупчення в укриттях, переміщення, переривання терапії, стрес — фактори, які створили умови для погіршення контролю ТБ в Україні.

Що важливо у форматі цього симпозіуму: він доступний як в Києві офлайн так і онлайн по всій Україні. Тобто долучитись можна не виїжджаючи у Вільнюс.

Це не «ще одна конференція з нагоди». Це момент, коли українська педіатрія документує і передає у світовий обіг те, що ми зараз робимо у щоденній практиці. І чим більше колег з України бере участь — тим повніше виглядає колективний голос.

22–23 травня. Вільнюс-Київ + онлайн.
Посилання на реєстрацію в першому коментарі.

Колеги, питання до вас: які зміни у вашій практиці за останні кілька років — найпомітніші? Що ви бачите щодня, чого не було у 2021-му? Поділіться в коментарях.

13/05/2026

🔗 Деталі та реєстрація — в описі профілю

New Vivo

18/06/2026

10/06/2026

05/06/2026

03/06/2026

02/06/2026

25/05/2026

20/05/2026

19/05/2026

15/05/2026

13/05/2026

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share

Monday	09:00 - 18:00
Tuesday	09:00 - 18:00
Wednesday	09:00 - 18:00
Thursday	09:00 - 18:00
Friday	09:00 - 17:00