Психолог Катерина Гиренко

02/06/2026

Сьогодні - всесвітній день дій проти розладів харчової поведінки (World Eating Disorders Action Day).
Започаткований у 2016 році, цей день спрямований на поширення інформованості щодо цього спектру захворювань, боротьбу з міфами і підтримку тих, хто стикнувся з розладами (люди, що хворіють, а також їхні близькі).

Хочу нагадати 9 фактів про розлади харчової поведінки, що були розроблені Академією розладів харчової поведінки (AED) США у співпраці з доктором Синтією Бьюлік.

1.Багато людей з розладами харчової поведінки виглядають здоровими, але насправді можуть бути дуже хворими. (Анорексія - не завжди скелетоподібне тіло, булімія - не лише зчесані кісточки на пальцях, компульсивне переїдання - не завжди надлишкова вага)
2. Родичі і близькі не винні у хворобі, при цьому саме члени сім’ї можуть бути кращими союзниками пацієнтів і лікарів у процесі лікування.
3.Діагноз «розлад харчової поведінки» – це серйозна проблема зі здоров’ям, яка руйнує особисте, сімейне і соціальне функціонування людини.
4. Розлад харчової поведінки не є особистим вибором людини, це серйозна хвороба, яка обумовлена біологічно.
5. Розлади харчової поведінки впливають на людей будь-якої статі, віку, раси, етнічних груп, з будь-якою формою тіла і вагою, сексуальною орієнтацією та соціально-економічним статусом.
6.Розлади харчової поведінки несуть у собі підвищений ризик самогубства і медичних ускладнень.
7. У розвитку розладів харчової поведінки важливу роль відіграють і гени, і навколишнє середовище.
8. Гени самі по собі не визначають, у кого розвинеться розлад харчової поведінки.
9. Повне одужання від розладу харчової поведінки можливе. Рання діагностика і лікування відіграють у цьому дуже важливу роль.

Бережіть себе і своїх близьких, і в разі сумнівів - звертайтеся по допомогу до спеціалістів. Це не соромно

27/05/2026

Коли тепліє, змінюється багато всього.
Одягу стає менше. Уваги до тіла - навпаки - більше, вноді занадто.
Якщо у вас є складні стосунки з їжею або власним тілом, літо може бути особливо виснажливим, тому що піднімає на поверхню страхи, які раніше начебто пройшли.

Найчастіше тригерами стають (див.карусель):

02/05/2026

Дослідження і анонс!

На Європейському конгресі з ожиріння, що проходив у Венеції (травень 2024 року) було представлено дослідження, в якому аналізували фізичну активність підлітків у 52 країнах світу. І там є один невеликий нюанс, який рідко обговорюється у контексті харчової поведінки.

Дівчата і хлопці рухаються по-різному. Не в контексті конкретних рухів/ходи/виду фізичної активності, а в контексті загального обсягу рухливості. За даними досліджень хлопці в середньому більш фізично активні, ніж дівчата, особливо в шкільні роки. Це міжнародна тенденція, яка відтворюється незалежно від країни і культури.
Якщо зовсім коротко і не вдаватись у статистику і «шляпу Гауса», ситуація виглядає так: у категорії хлопців є і найбільш активні, і найменш активні представники серед всіх учасників. А в категорії дівчат такого широкого розкиду немає, показники більш «кучні» і при цьому загальний показник активності менший.

Причин на те, як завжди, декілька. Деякі з них знаходяться в категорії «ти_ж_дівчинка»: активний хлопець, який не може спокійно сидіти, постійно «ходить по стелі», бешкетує і в перерві між якимись заняттями грає в футбол на вулиці, радше бігає, ніж ходить, у більшості суспільного погляду викликає розуміння і схвалення. Дівчат скоріше привчають контролювати тіло, його прояви, мікрорухи, «не смикай ногами, не ганяй по вулиці, не розмахуй рукам» і т.д.
УВАГА! Мова про середньостатистичний підхід.

Інший кластер причин полягає у зміні тіла (і психіки) в пре- і пубертат. І тут можуть бути:
- сором за тіло, що змінюється
- місячні і особиста фізіологічна реакція
- страх виглядати «не так» на фізкультурі
- натяки від оточення щодо ваги і форми тіла

І ось тут якраз прямий зв’язок із харчовою поведінкою.
З одного боку, рух перестає бути у задоволення, з’являється більше правил і обмежень, зникає свобода вільного руху. З іншого, зниження фізичної активності+зміни тілесної форми породжують відчуття «не свого» тіла і неконтрольованості процесу (незрозуміло, на що можна повпливати, а на що ні). Виникає відчуженість від власних сигналів. А далі - дуже маленький крок до «я не можу вплинути на тіло ніяк інакше крім контролю їжі».
⬇️

23/03/2026

Натрапила я сьогодні в стрічці тредс на ось такі два дописи (див.додане фото). Вони йшли один за одним, і, насправді, не є єдиними - у мене таких випадає дуже багато.
Обидва дописи дуже добре демонструють одну і ту саме проблему, з якою я і мої колеги стикаємося дуже часто - дієтичний цикл. «Жорсткі обмеження (дієта) - зрив - провина/сором/злість - обмеження». Про повторний набір ваги і розхитування (збільшення) базової ваги я вже і не говорю, але саме мислення дуже демонстративне: зараз я сильно обмежу своє харчування, в один день змінивши той спосіб життя, який я веду, і це спрацює, я сильно схудну, і потім (та-даааам) зможу обʼїдатися чим захочу.
Звісно ж, так не працює. Якщо 2-3-5-10 років до сьогоднішнього дня людина звикла вести «ось такий» спосіб життя і «ось так» справлятися з певними ситуаціями - чого б це раптом організму відмовлятися від цього механізму? Такі зміни потребують поступового і повільного впровадження, контакту зі своїми переживаннями і сигналами тіла, дослідження додаткових способів справлятися із тим, що відбувається з людиною, аби не додавати мозку, який і так знаходиться в стресі, додаткових навантажень.
На фантазійній «силі волі» та мотивації можна протриматись певний короткий час, але рано чи пізно щось стається - стресова подія, хвороба, жахливий день, втома… і вся «сила волі» легко відходить вбік, змінюючись на «згорів сарай, гори і хата». А для отримання довгострокових якісних результатів (в чому завгодно, не тільки в їжі) потрібно крок за кроком монотонно дотримуватись системи і вибудовувати своє життя так, аби не вести щоденну внутрішню війну із собою.

P.S. Принагідно нагадую, що цієї суботи (28.03) розпочинає свою роботу терапевтична група «здорові стосунки з їжею і тілом». Доєднуйтесь

17/03/2026

Давайте трохи поговоримо про усвідомлене харчування 🙂

10/03/2026

Весна прийшла (ну, так, ще 10 днів тому), а це що означає? Що крім однієї частини терапевтичної роботи, в якій ідеться про «легше дихати», «більше енергії», «хочеться жити», неодмінно з’являється і друга: там, де «целюліт», «треба скинути вагу», «сяду на дієту», «спортзал».

І от на темі спортзалу і надмірних тренувань я хочу сьогодні зупинитися трохи більше.
Існує певний виплеканий роками міф про те, що фізична активність напряму впливає на схуднення. Сюди ж вкладаються ідеї про відпрацювання «зайвої» спожитої їжі, тренувань для «спалення калорій», прирівнювання умовної шоколадки до умовних 45 хвилин тенісу...
А є реальність - наприклад, дослідження, які показують, що «відпрацювати» калорії неможливо (так само, як і виспатись наперед або відіспати те, що накопичилось). Не працює так.
І взагалі, наше тіло - дуже розумна структура, яка схильна до саморегуляції. Ми даємо надмірне навантаження - прийде компенсація (в різних її формах - переїдання, виснаження, подальший спротив, метаболічна адаптація).
Натомість, фізична активність і спорт призначені зовсім не для того, щоб худнути, а для того, щоб тіло було сильним (увага, мова не про перекачані м’язи, а про якість життя), витривалим, щоб бути енергійними, щоб отримувати дофамін та ендорфіни, щоб у старості (яка неминуча) у нас залишалась можливість бути мобільними і активними, і щоб Альцгеймер тримався на відстані.
⬇️⬇️⬇️

09/03/2026

23/02/2026

Періодично в роботі обговорюємо з клієнтами, як, на їхню думку, виглядає здорова харчова поведінка, і що таке «нормально харчуватись» (достатньо поширений первинний запит). І дуже часто в цих обговореннях звучать нереалістичні ідеї. Наприклад, що «здорова» поведінка передбачає зникнення бажання їсти солодке. Або, наприклад, що «здорові люди ніколи не переїдають».
Звучить привабливо, авжеж, але насправді все трохи по-іншому.

Почнімо з того, що одразу скажемо: «Здорова харчова поведінка - це не дієта (крім медичних показань) і не сила волі».

Здорова харчова поведінка - це коли:
- ти їси, коли відчуваєш фізіологічний голод, і зупиняєшся, коли наїлась
- їжа не поділяється на «хорошу» і «погану», до неї застосовуються інші характеристики
- ти можеш щось з’їсти і не провалитись у почуття сорому, гніву і огиди на весь подальший день
- їжа займає своє місце в житті, а не центральне
- ти їси по-різному в різні дні
- їжа буває задоволенням, буває «паливом», буває частиною спілкування
- твій настрій не визначається тим, що і скільки ти з’їла сьогодні

Здорова харчова поведінка - це НЕ:
- ідеальне харчування 24/7
- відсутність тяги до солодкого або фастфуду
- однакова кількість їжі кожного дня
- відсутність емоційного харчування взагалі (іноді всі ми використовуємо їжу в якості емоційного регулятора)
- контроль, дисципліна і «чистота» раціону
- повна байдужість до їжі

Шлях може бути непростим, але точно того вартує 🙂

16/02/2026

Запрошую у терапевтичну групу «Здорові стосунки з їжею і тілом»

Якщо ви:
- Втомились від циклу «дієта-зрив»
- Періодично знаходите себе біля відкритого холодильника
- Використовуєте їжу для того, щоб впоратись із емоціями
- Боїтесь тримати дома солодке (бо «відкрита шоколадка = відсутня шоколадка»)
- Систематично записуєтесь на програми і марафони зі схуднення
- «Відпрацьовуєте» зʼїдене, рахуєте калорії, сварите себе за «перебор»
- Ваш настрій залежить від цифри на вагах чи сантиметрі..
Приходьте, будемо разом вибудовувати новий шлях.

Говоритимемо і практикуватимемось про:
- фізіологію і психологію харчування
- голод
- дієтичну культуру і соціальний тиск
- контакт із тілом
- емоції

Починаємо 28.03
10 щотижневих 2-годинних зустрічей

Ведуча: я, Катерина Гиренко, психологиня, акредитована гештальт-терапевтка, спеціалізуюсь на роботі з порушеннями і розладами харчової поведінки

Учасникам навчальних програм НАГТУ години участі зараховуються