06/08/2026
42 тижні я носила тебе під серцем. І сьогодні — вже 42 тижні, як тримаю тебе на руках. 🤍
Бути твоєю мамою — найбільше щастя в моєму житті. 🥹
Час — той ще зрадник, летить так швидко, що встигнути запам’ятати кожну мить — майже неможливо. Але це найкраще, що є і може бути. Хай яким виснажливим буває цей шлях — воно того варте.
Життя змінилось на 360 градусів, і так, я радію цим змінам. Особливо зараз, у час війни.
Чи було мені страшно народжувати? Так.
Чи боюсь я зараз — за себе, за донечку, за чоловіка, за рідних, за все, що ми можемо втратити? Так, і цей страх справжній, він нікуди не зникає, поки триває війна.
Але я не дозволяю йому вкрасти в мене цей дорогоцінний час. Я живу тут і зараз, попри страх, а іноді, мабуть, саме завдяки йому — бо він нагадує, яка тендітна і цінна кожна мить. Відкладати на потім — це не для мене. І я радію кожній секунді цього життя.
Я мама. І це дуже круто. ❤️