Maryna Fatieieva

08/05/2026

Якби у ракети не підгорало ззаду, вона б не злетіла.
Nothing takes off unless something’s burning in the back.

Щороку в травні напруга в університеті наростає. Дописуються курсові і дипломні роботи, складаються заліки.
Зазвичай це робиться в останні дні перед дедлайном.
Напруга стає непереносимою, і ракета злітає.
У цьому є певний психологічний парадокс: мозок часто мобілізується не тоді, коли завдання з'являється, а тоді, коли наслідки бездіяльності стають емоційно відчутними.
Стрес у помірній кількості може працювати, як паливо для концентрації, пришвидшуючи ухвалення рішень і звужуючи фокус уваги.

Проблема лише в тому, що тривалий політ на "аварійній тязі" виснажує нервову систему значно сильніше, ніж нам здається в моменті.

22/04/2026

Постійно стикаєшся зі складними клінічними ситуаціями і відчуваєш, що бракує системного підходу?

Запрошую на навчальний курс для підвищення кваліфікації лікарів з розладів харчової поведінки, де я викладатиму разом із сильними та досвідченими колегами 👌 Вже в кінці травня

Це курс для тих, хто хоче не просто знати більше, а працювати впевненіше та ефективніше .☀💙
Реєстрація за посиланням https://www.facebook.com/share/p/1NLgsgcg2M/

🍏Онлайн-курс про РХП, який навчить працювати з проблемою комплексно — а не лише в межах однієї спеціальності.
Як часто, консультуючи пацієнтів із розладами харчової поведінки, вам бракує розуміння суміжних аспектів — психіатричних, ендокринних або нейробіологічних?
РХП — це мультифакторні стани, які неможливо ефективно вести, спираючись лише на одну спеціальність. Для цього потрібен системний підхід і відповідна підготовка.
🔴Саме це ви отримаєте на курсі «Розлади харчової поведінки: мультидисциплінарний підхід», який відбудеться 18-29 травня.
Для кого цей курс?

✔️ Ендокринологи
✔️ Дієтологи
✔️ Психіатри та психологи
✔️ Сімейні лікарі
✔️ Акушери-гінекологи
✔️ Фахівці, які працюють із пацієнтами з поведінковими та метаболічними порушеннями.

📍 Викладачі — люди, які дійсно працюють з пацієнтами з РХП.
👉 Заповніть форму, і ми відправимо програму, викладачів та умови участі.

25/03/2026

Все ще під враженнями від вчорашної London International Eating Disorders Conference. Ковід змінив правила гри, тож тепер більшість подій можна відвідати онлайн і отримати враження, не оформлюючи візи.
Хотіла б очно, та у цьому році Лондон не в приорітеті, готуємось з колегами до ICED в Гаазі.

Still impressed with yesterday's London International Eating Disorders Conference. Covid has "changed the rules", so now most events can be visited online and get an impression without applying for a visa. Of course i would like to attend in person, but this year London is not a priority, my colleagues and I are preparing for in The Hague.

25/02/2026

🪝 Як так відбувається, що ми, розумні й освічені люди, стаємо вразливими до маніпуляцій під час війни? 🪝

Маніпулятивний контент працює не тому, що люди «наївні». Він використовує природні особливості нашого мислення – ті самі, які допомагають швидко реагувати на небезпеку. Але в умовах війни еволюційні механізми стають слабким місцем.

Гібридна війна – це не лише бойові дії, а й постійний інформаційно-психологічний тиск. Цей тиск має на меті посіяти страх, зневіру, розбрат, і зменшити підтримку Збройних Сил України. Для цього використовують фейки, емоційні новини, ботів, маніпуляції та таргетовану рекламу.

Чому це працює?

* Ми живемо в хронічному стресі. Тривога, виснаження, травматичний досвід знижують критичність мислення.
* Сильні емоцій – страх, гнів, безнадія, почуття провини – «вимикають» раціональний аналіз.
👉Приклад: бачимо в соцмережах інформацію, яка викликає сильний гнів. Фіксуємо це і розуміємо, що емоція -це сигнал. Можливо, контент спеціально створений, щоб спровокувати саме таку реакцію 🪝
* Ми схильні вірити тому, що підтверджує наші страхи.
* Перше враження від фейку часто лишає слід і запам’ятовується сильніше, ніж його спростування.
* Багато хто вважає, що маніпуляції діють на інших, а не на себе (Ніт, це діє на людей, і ми люди).

Інформаційна атака не є другорядним фронтом, це окремий інструмент війни.

Тож усвідомлення власних реакцій ВЖЕ є частиною оборони. Якщо інформація миттєво викликає сильну емоцію – це привид не поширювати її, а перевірити.

17/02/2026

Хаос виснажує. Структура лікує.
Чому рутина береже психіку

Почну з поняття “втома від прийняття рішень” (decision fatigue).
👉Уявіть, що кожна наша дія і рішення вимагає ресурсу.
Відповідно, кожна мікродія і мікрорішення – то мікровитрата.

Що вдіти? (сукню, спідницю чи джинси, джинси сині чи чорні, а зверху сорочку чи джемпер…)
Пити зараз чай чи каву, чи комбучу?
З сирником чи сендвічем?

Кожне з цих рішень – дуже маленьке, але навіть воно воно забирає енергію.

Ресурсу зазвичай більше після сну, і менше в кінці дня.
Саме тому вислів «переспати з рішенням» і прийняти його зранку має сенс. Під кінець дня ми виснажені прийняттям рішень і легше помиляємось.

Тепер про щоденну рутину. Її сила в тому, що рутина допомагає не витрачати ресурс на прийняття рішень, і уникати втоми від прийняття рішень. Рішення приймається один раз, дотримуватися певної рутини.

Наприклад: я встаю о 8, п’ю воду, застеляю ліжко, снідаю, планую день ось так. І далі всі наступні дні це економить зусилля на прийняття мікрорішень, економить когнітивний ресурс і повертає відчуття контролю.

І це про турботу. Мозок не любить хаос, він любить передбачуваність.

P.S. Ні, я не пропоную носити весь час однакоіві футболки, як Стів Джобс 😉

09/02/2026

Розмірковую сьогодні про функціональну неграмотність.

У широкому науковому розумінні — це нездатність розуміти складні тексти, навіть якщо людина має достатній рівень формальної освіти, елементарні навички читання і письма, володіє мовою і має нормальний IQ.

Це явище проявляється тоді, коли людина:
- уникає складних завдань;
- допускає системні помилки;
- не може ефективно застосовувати знання та вміння на практиці.

Інакше кажучи, "формально грамотна" особа не здатна застосовувати читання і мислення у реальних життєвих ситуаціях. Вона уникає читання, або швидко втомлюється, відчуває роздратування і прагне відкласти текст, щоб краще його спрощено пояснили.

Сьогодні з доступністю штучного інтелекту кількість людей, які читають тексти, щоб виконати завдання і задовольнити формальні умови отримання освіти, знижується. Все більше інформації засвоюється за допомогою зображень з короткими коментарями і відео, без використання письмового мовлення.

? Для чого, взагалі, нам та функціональна грамотність? І що це?
Вона безпосередньо пов’язана з психологічним благополуччям, здоров’ям і безпекою, та професійною реалізацією.

Функціонально грамотна людина може:
- читати й розуміти тексти, інструкції, новини, договори;
- відрізняти факти від маніпуляцій;
- критично оцінювати джерела;
- виконувати робочі завдання не «за шаблоном», а усвідомлено;
- застосовувати знання на практиці, та вчитися новому впрордовж життя (а не тільки дитиною).

➡ Без цього людина легко стає жертвою дезінформації, шахрайства, пропаганди.
Відчуття компетентності, контролю над життям, менша тривога у складних ситуаціях – неповний перелік переваг функціонально (а не формально) грамотної людини.

Статистика з функціональної неграмотності, така:
- понад 40% у Румунії, Польщі, Португалії,
- понад 53% Чилі,
- країни Скандинавії – менше 20%,
- найнижчий показник у Японії – менше 10%.

Якщо ви дочитали і зрозуміли цей текст 😊 може виникнути питання – а що ж робити, щоб покращити свій рівень функціональної грамотності?

Читати книги, аналізувати тексти, писати самостійно і говорити зв’язні тексти. Бо м’яз, який ми навантажуємо, росте і функціонує. А м’яз, який не використовується – регресує.

30/01/2026

Пропоную добірку, яку я готувала на запит своєї чудової студентки ☀ Вона торкається теми сепарації, меж і дорослішання у стосунках з батьками.
У цих книгах і фільмах ви побачите, як любов може поєднуватися з болем, лояльність - з потребою у свободі, а близькість - з необхідністю дистанції. Вони допомагають усвідомити, що сепарація - не зрада родини, а шлях до зрілої ідентичності. І водночас, сепарація - це запрошення до діалогу з власною історією.

Тож книги:
«Дорослі діти емоційно незрілих батьків», Ліндсі К. Гібсон;
«Важливо, щоб ваші батьки прочитали цю книжку (а ваші діти радітимуть, якщо і ви це зробите)», Філіппа Перрі;
«Теорія прив'язаності. Емоційно-фокусована терапія для створення гармонійних стосунків», і «Обійми мене міцніше», Сьюзан Джонсон;
Не лякайтесь назви, книга потужна - «Я рада, що моя мама померла», Дженнет Маккерді.
І класика, про ролі дітей у сім’ї «Драма обдарованої дитини», Еліс Міллер, «Кайдашева сім'я», Нечуй-Левицький.

Фільми:
Білий олеандр, 2002
Сентиментальна цінність, 2025
Осіння соната, 1978
«Маленькі жінки», 2019.

Буде класно, якщо ви поділитесь зі мною своїми улубленими фільмами/книгами про сепарацію дорослих дітей 💙 А може, цей список поставить питання, як у вас зі свободою бути собою поруч із батьками? 🤨

27/01/2026

📌 Про ARFID і вибіркове харчування — для батьків дітей з нейровідмінностями.

У межах просвітницької діяльності .ukraine у Київському регіоні відбулася зустріч для батьків із лікаркою-педіатринею та дієтологинею .tiana.doc
Говорили про ARFID - розлад уникання / обмеження їжі, та про те, як нейровідмінності можуть впливати на харчову поведінку дітей.

Батьки відзначали:
💬 інформації про вибіркове харчування дуже мало, а потреба в ній - величезна.

Дякуємо спікерці за професійність і чутливість до теми, за організацію зустрічі, а батькам - за відкритість і довіру 🤗

Продовжуємо роботу і тримаємо стрій 💛💙 Більше матеріалів по ARFID додаю в коментарях.

23/01/2026

Маю улюблену навичку в DBT, називається "протилежна дія". Вона допомагає змінювати сильні, "залипаючі" емоції через дії.

Тобто, коли емоція штовхає тебе робити щось, що тільки погіршує ситуацію - зроби свідомо навпаки. Як це працює:
Страх каже: "Уникай!" -- ти обережно наближаєшся.
Сум каже: "Лягай і нічого не роби" -- встаєш і дієш.
Злість каже: "Атакуй!" -- зупиняєшся, і говориш спокійно.

🙃 Ідея така: коли ти дієш протилежно імпульсу, мозок поступово підлаштовує емоцію під нову дію. І зовсім коротко: не чекай, поки настрій зміниться - дій так, ніби він вже інший💪

А ви, коли страшно -
швидше відкладаєте, чи робите маленький крок?

07/01/2026

Початок року - час продовжити членство у важливих міжнародних організаціях ☀💙 А найважливіша, звісно, то є рідна Асоціація лікарів та психологів "РХП: терапія и превенція". 🥰

07/01/2026

🤨Тривога як ворог, чи як ресурс? Поговоримо, як використати її.

Таке знайоме відчуття тривоги 💓 Зазвичай пришвидшується пульс, в грудях стискається, може відчуватися нудота, тремтіння пальців, позиви в туалет.

Тривога - це негативно забарвлена емоція, що виражає відчуття невизначеності, очікування негативних подій, важко визначені передчуття. Вона містить багато енергії, яка буквально штовхає до дій, і це _нормально_: такий еволюційний механізм допомагає нам виживати, мобілізувати сили для дій та відповідей на виклики життя.

Якщо залишатися на місці, нічого не робити, ця енергія не знаходить виходу. Тривога починає «крутитися» в думках: з’являються румінативні сценарії, повторювані запитання «а що, якщо…», самонакручування та самоїдство. Відчуття стає неприємним і вкрай важкопереносимим, а тривога – виснажливою.

🎄Під час свят активні люди, які зазвичай зайняті, мали більше вільного часу, в тому числі, і на тривогу від бездіяльності, як відповідь тіла і психики на зміну ритму життя.

Як використати цей ресурс?
Почати діяти, робити будь-яку дію, фізично знаходитися в русі. Не варто шукати «ідеального рішення» - роблю одну просту дію тут і зараз.
Пройтися, прибрати щось навколо себе, написати одне повідомлення, зробити кілька рухів тілом – все згодиться.
Дія зупиняє румінації й допомагає енергії тривоги працювати на нас, а не проти нас.

Важливо: усе сказане вище стосується ситуативної, адаптивної тривоги. Це не про діагностовані тривожні розлади, які потребують окремої професійної допомоги.