24/04/2026
Діабетична полінейропатія: як почати лікування ще до проявів
Цукровий діабет – це захворювання, яке рідко обмежується лише рівнем глюкози в крові. Тому в Центрі інноваційних медичних технологій ми приділяємо увагу комплексному підходу до лікування з урахуванням усіх ускладнень, зокрема стану нервової системи. Саме вони визначають якість життя пацієнта.
Діабетична полінейропатія – одне з найпоширеніших ускладнень цукрового діабету. Майже 50% пацієнтів мають ознаки нейропатії, на які не звертають уваги, оскільки це не лише про пошкодження нервів, а й про тривалий метаболічний дисбаланс. Найтиповіша форма – дистальна сенсомоторна полінейропатія. Вона виникає через ішемічні та запальні зміни, які призводять до демієлінізації нервів та аксонального пошкодження. Це важливо, оскільки саме діабетична полінейропатія є причиною атрофічних виразок стоп, що підвищує ймовірність ампутацій та впливає на якість життя.
Хто має найвищий ризик розвитку полінейропатії?
1. Серед ключових факторів ризику насамперед – тривалість цукрового діабету
При ЦД 1 типу > 5 років
При ЦД 2 типу часто проявляється вже на момент встановлення діагнозу
2. Хронічна гіперглікемія – головний фактор ушкодження нервів
Високий HbA1c
Великі глікемічні коливання
3. Метаболічні порушення
Ожиріння
Інсулінорезистентність
Дисліпідемія
4. Судинні та додаткові фактори
Артеріальна гіпертензія
Куріння
Дефіцит вітаміну В12
Хронічне запалення
Генетична схильність
Для профілактики ми рекомендуємо:
Глікемічний контроль, якого досягають корекцією харчування та зниженням рівня глікованого гемоглобіну в крові.
Метаболічну корекцію за допомогою контролю рівня ліпідів, ваги (ІМТ) та зміни способу життя (режим сну, фізична активність).
Контроль дефіцитів вітамінів та мінералів.
А також проходження неврологічного check-up принаймні раз на рік для чіткого розуміння, чи є ураження нервів, на якому етапі вони перебувають, типу полінейропатії та ризику ускладнень.
Сучасні тенденції в медицині змінюються. Якщо раніше лікували біль, то зараз працюють над корекцією ризиків до появи клінічних симптомів. Своєчасна діагностика, контроль факторів ризику та індивідуальний план лікування дозволяють значно уповільнити прогресування захворювання та зберегти якість життя.
