О.Соловйов, Медицина плода/O.Solovyov, Fetal medicine, Maksyma Kryvonosa, 19A, Kyiv (2026)

04/07/2026

Для лікарів. Черговий «допис стариганя». Повторно про ОБОЛОНКОВЕ ЛОЖИСЬКО/PLACENTA MEMBRANACEA (синонім: placenta diffusa), але з иншого погляду - стариганського.

Хто з теперішніх читачів не бачив мого попереднього допису на цю тему, можете ознайомитись за цією стежкою - https://www.facebook.com/profile/100063208539689/search/?q=Placenta%20membranacea
Як тоді писав, ця аномалія зустрічається вкрай рідко - 1-2 випадки на 40 000 пологів, і мені судилося побачити її наразі лише один раз за все моє лікарське життя. При доношеній вагітности! Переважна більшість колег і за 50-60 років роботи в пологових будинках жодного разу її НЕ зустрічають. “Але є одне «але»…” (цитата з Майкла Щура).

Коли я сам був молодим лікарем і в сенсі віку, і в сенсі досвіду, не було кому попереджати нас про усілякі підводні течії фаху, до яких належить і гіпердіагностика в пренаталці, бо на той час ми всі були молодими лікарями-«першопроходцями». Але тепер я вже старигань, тож можу комусь допомогти своїм досвідом помилок, аби молоді розумники навчались трохи й на чужих помилках, а не лише на своїх 😉 Про це був мій розлогий допис у закритій лікарській групі «АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ, ОБГРУНТОВАНІ ДОКАЗАМИ» - кому цікаво, можете там пошукати.

В цьому ж дописі буде коротке попередження про запобігання вашої гіпердіагностики лише цієї аномалії, що заявлена на початку. «Чому б це, якщо така аномалія є аж такою рідкісною?» - здивується допитливий молодий лікар. І правильно здивується 😉 Бо йдеться не про класичну форму (описану мною окремо в згаданому вище дописі – за наданою стежкою) при доношеній вагітності, а про виявлення такої форми послідів наприкінці 1-го/на початку 2-го триместрів, оскільки в таких термінах це можна виявити ЗНАЧНО ЧАСТІШЕ!

Як писав наприкінці того першого допису, « УВАГА! Далі приведено УЗ зображення типового вигляду оболонкового посліду наприкінці 1-го триместру/початку 2-го триместру різних пацієнток, але в яких уже в середині 2-го триместру послід набув звичайного для людини вигляду. Себто, прошу пам’ятати про це і не грішити гіпердіагностикою Побачивши такий тип, не лякайтеся самі й не лякайте пацієнток, а спокійно розкажіть про можливе в рідкісних випадках збереження такого типу, потребу в контрольних оглядах та перетворення в більшості випадків посліду на звичайний.»

І сьогодні повторив ті самі слова – аби нагадати їх тим лікарям, хто вже читав попередній допис, та повідомити новеньким лікарям, які лише тепер підтягнулися до наших лав.

Але ще й поділитись цікавим спостереженням випадку, в якому знайдене в 1-му триместрі оболонкове ложисько з однієї аномалії перетворилось на иншу – подвоєне (placenta bilobata) з фактично оболонковим входженням пуповини між двома частками (тут не буде зайвим принагідно нагадати, що в українській мові слово «доля» має цілком відмінне значення від російської - «участь, удел, жребий, судьба, рок» 😉 ) – дивись додані знімки.

Ця вада так званих провізорних органів теж не є «подарунком», має свої потенційні негаразди… (наприклад, https://www.facebook.com/groups/275338016336424/posts/2257493691454170 )
Проте, значно частіше знайдене наприкінці 1-го триместру оболонкове ложисько (placenta membranacea) у 2-му триместрі набуває вигляд звичайного посліду.
Тому моя наведена вище порада щодо запобігання гіпердіагностики не втрачає свого значення! 😊

З уклінною подякою ЗСУ за можливість жити, працювати, навчатись!
Олексій Соловйов.

29/04/2026

Для лікарів. З подякою ЗСУ за можливість жити, працювати, навчатись! Рідкісний, але показовий (корисний для навчання) випадок хромосомної аномалії, що могла б замаскуватись підозрюваними наслідками перенесених в ранньому терміні вагітности небезпечними інфекційними хворобами.
Враховуючи трагізм цього випадку, спочатку хотів розмістити його опис лише у закритій лікарській групі. Але тоді прийняв рішення оприлюднити і там, і на своїй відкритій сторінці – вважаю, цей випадок може стати в нагоді для прийняття власних рішень родинам, а не лише медикам.

31-річна пацієнтка (без обтяженого соматичного анамнезу та родоводу) звернулась наприкінці 1-го триместру вагітности для планового просівного дослідження з метою оцінки особистих ризиків можливих хромосомних анеуплоїдій та можливих пізніших положничих ускладнень. Вагітність друга, природна; попередні пологи оперативні (плановий цісарський розтин) з народженням живої доношеної (але з малою вагою) дитини. Родина вмотивована мати ще одну дитину. У пацієнтки та її першої дитини від’ємний резус при позитивному партнера.

ВАЖЛИВО:
- місячні між вагітностями у пацієнтки завжди були регулярними, і очікуваний вік вагітности за місячними на час УЗД мав би бути 13,5 тижнів;
- перебіг цієї вагітности був обтяжений перенесеними в малому терміні вітряною віспою та ще й - по тому – ГРВЗ з підйомом температури тіла до 37,5 град.; лабораторного дослідження на грип чи COVID не здійснювалось;
- куприко-тім’яний розмір плода на час УЗД відповідав меншому терміну – 11 тижням 5 дням; обвід голівки – такому ж умовному віку вагітности; обвід животика – значно менший навіть для терміну 11 тиж. 5 днів (дивіться перше з доданих зображень);
- вміст вільної бета-підодиниці ХГЛ відповідав 0,221 МоМ (значно зменшений), РАРР-А – 0,256 МоМ (також значно зменшений);
- відповідно, розраховані особисті ризики щодо можливих трисомій 13/18/21 не були підвищеними, хоча для трисомії 18 ризик відповідав так званій «сірій зоні»; особистий ризик прееклямпсії не був підвищеним (1:3722 та 793 для термінів до, відповідно, 34 та 37 тижнів); ризик затримки росту плода – підвищений (1:27);
- враховуючи анамнез, розміри плода, дані біохімічного дослідження й розраховані ризики, одержані результати можна було розцінити як ранню затримку росту плода внаслідок перенесених захворювань.

Також при УЗД плода виявлено: пухир задньої черепної ямки (друге додане зображення) на тлі неушкодженого хребта (3-тє зображення), пласке обличчя з високим чолом при наявній носовій кістці та ввігнутій середній частині носа, дефект піднебіння (4-те зображення), дефект перетинок серця (5-те), синдактилію обох рук (6-7 зображення).
Всі ці – описані вище - знахідки разом теж цілком можна було б вважати наслідками двох перенесених в малому віці вагітности вірусних захворювань.
Проте, така рання затримка росту плода з аж такою виразною розбіжністю розмірів голівки та живота є патогномонічною ультразвуковою ознакою поліплоїдії дитини. На жаль, у будь-якому разі прогноз здоров’я та життя дитини є поганим ☹

Переважній більшості родин сукупности усіх таких знахідок зазвичай вже достатньо для прийняття власного рішення щодо подальшого виношування вагітности…

Проведено ретельну консультацію з усіма необхідними поясненнями та зрозумілими відповідями на всі поставлені запитання пацієнтки та її чоловіка, враховуючи їх бажання ще мати дитину.
Роз’яснено всі можливі сценарії додаткових досліджень та подальших дій на ґрунті одержаних результатів цих можливих додаткових досліджень – залежно від того, буде зроблено остаточний висновок щодо затримки росту плода внаслідок перенесених хвороб чи щодо виявлених можливих синдромальних станів.

Родина прийняла рішення перервати цю вагітність з подальшим лабораторно-генетичним дослідженням.
У плода виявлено триплоїдію 69,XXY, а не вади та затримку росту внаслідок перенесених вірусних інфекцій.

ВИСНОВКИ:
- візьміть на озброєння патогномонічну ознаку можливої поліплоїдії – ранню затримку росту з виразним відставанням обводу живота від обводу голівки;
- у діагностиці не слід брати за основу те, що, ніби, лежить на поверхні;
- не приймайте рішень замість родин, але ретельно діліться власними знаннями щодо можливостей і послідовности просівних та діагностичних досліджень;
- завжди пояснюйте родинам, що у ВСІХ пацієнток з подібними трагічними випадками виникають (раніше чи пізніше) три однакових запитання: 1) чому це сталося саме зі мною? 2) що це було? 3) як цього уникнути при наступній вагітності?

Аби лікарі могли відповісти на 3-тє запитання, їм слід мати відповідь на попереднє – друге – запитання («що це було?»). Якщо родині не роз’яснити цього, і родина відмовиться від додаткових – діагностичних – досліджень, лікарі НЕ зможуть відповісти на третє запитання без знань про відповідь на запитання друге…

З пошаною, Олексій Соловйов.

10/04/2026

Тут FB нагадав про мій допис 11 років тому, і, мабуть, таки знов його поширю 🙂 Для мене Великдень є радше репродуктологічним святом, ніж релігійним - чому, якраз дізнаєтесь з того 11-річного допису 🙂
Але цікавим та дивним є те, що в цьому - 2026 р. - Пасху 12.04.26 р. святкуватиме частина християнського люду (разом із московським патріархатом за застарілим юліанським календарем) востаннє (в цьому році) і вшосте за цей рік у Світі - після язичників, юдеїв, римокатоликів та меншої частини протестантів, більшої частини протестантів разом із більшою частиною православних та грекокатоликів з вірменською церквою. З цього робимо висновок, що кожен святкує щось геть своє, не беручи до уваги ані самий зміст та підґрунтя святкувань, ані календарі, за якими вони живуть у повсякденному житті, ані відомі й відтворювані астрономічні явища. Тому пропоную не сперечатись кожен за своє бачення свята з приблизно подібними назвами та геть різними причинами, а замислитись кожен для себе про власне життя для себе самого/самої.
У будь-якому разі всім нам бажаю безпечних наступних днів, незалежно від назв того, що Ви особисто святкуєте чи лише проживаєте! 🥰

08/04/2026

Для лікарів - пречудова публікація перспективного й дуже важливого (на мій погляд) наукового дослідження! "Фізіологічний зв’язок між матковим кровотоком та довжиною ендоцервікса виявляє новітню взаємодію впродовж ранньої плацентації / A physiological link between uterine perfusion and endocervical lenth reveals a novel interaction during early placentation"
Sergio Leible зі співавторами, Placenta, доступно online від 05 квітня 2026 р., https://doi.org/10.1016/j.placenta.2026.04.003

"Найважливіше
• Це дослідження описує надійну залежність маткового кровотоку в першому триместрі та довжини ендоцервікса – біологічний зв’зок, про який раніше не повідомлялось

Мета
Довжина ендоцервікса є надійним провісником передчасних пологів, хоча залишаються незрозумілими фізіологічні процеси в основі такої архітектури на початку ранньої плацентації. Ми дослідили, чи пов’язана довжина ендоцервікса з матковим кровотоком у першому триместрі, оцінюючи його шляхом вимірювання судинного опору та об’ємного кровоплину в маткових артеріях.

Методи
У проспективній когорті 446 послідовних вагітностей проведено ультразвукові дослідження між 6-ма та 13-ма тижнями вагітности, вимірювались показники опору в маткових артеріях та об’єм кровотоку в них із використанням імпульсного допплера й волюметричного кольорового енергетичного М-режиму. Одночасно здійснювалось стандартизоване черезпіхвове вимірювання довжини ендоцервікса.

Результати
Довжина ендоцервікса у 5-10 тижнів залишалась стабільною (в середньому 24 мм, 95% (CI)=22–27), а в 11-13 тижнів збільшилась (в середньому 27 мм, 95% CI=26–27; p=3,19×10-8), відповідно до фізіологічного переходу від гіпоксії до стану доброго кровонаповнення міжторочкових просторів. Загальний об’єм кровотоку в маткових артеріях виказав чітку позитивну лінійну кореляцію з довжиною ендоцервікса (p=3,12×10-8), причому відмінності виявлялися від 6 тижнів і підтверджувалися після стандартизації z-значення та багатовимірного коригування.
Особливо відмінності перфузії спостерігались при крайніх показчиках довжини ендоцервікса - при найнижчому матковому кровоплинові (z-значення ≤25 перцентиля (–0,5) та найвищому (>75 перцентиль (0,1; обидва p

06/04/2026

І для лікарів, і для пацієнток. Знову про амніоцентез. З подякою ЗСУ за можливість жити, працювати, навчатись!

Ми тут обговорювали в закритій лікарській групі підняте мною питання щодо ПГТ/НІПТ/БВХ/АЦ, і вирішив один з власних коментарів у тій групі оприлюднити як окремий допис - моя відповідь на твердження колежанки "є ряд ситуацій, коли жінка має право на ранній діагноз за допомогою БВХ. Ідеальних досліджень не існує, але це краще що в нас є.":

"Даруйте, але не можу погодитись. Найліпшим, що ми маємо на тепер, якраз і є діагностичний амніоцентез:
- безболісно,
- триває лише кілька хвилин,
- практично не має ускладнень,
- коштує в нашій країні до смішного мало,
- дозволяє визначити і каріотип самої дитини, і зберегти матеріал для можливих подальших молекулярно-генетичних досліджень впродовж вагітности;
- дослідити, за потреби, саму оплодневу рідину - її біохімію, рівень цукру, резус-чинник плода, здійснити імунологічні дослідження, включно з визначенням антитіл до поширених інфекцій або й ПЛР з метою пошуку антигенів, зробити бактеріологічне дослідження. Отаке... "

Якщо хтось має додаткові запитання по цій темі, то прошу не соромитись і задавати їх ;)

З пошаною, Олексій Соловйов.

03/04/2026

Для лікарів та пацієнток. Знову деяке нагадування про ПГТ/PGT (Передімплантаційне Генетичне Тестування), біохімічні дослідження 1-го триместру (бета-ХГЛ, РАРР-А, PlGF), НІПТ/NIPT (НеІнвазивне Пренатальне Тестування), БВХ/CVS (Біопсію Ворсин Хоріона), АЦ/AC (АмніоЦентез) та ПВ/TOP (переривання вагітности). З уклінною подякою ЗСУ за можливість жити, працювати, навчатись!

Попри вчорашні та сьогоднішні повітряні тривоги, масові бомбардування України та (на превеликий жаль! :( ) руйнування нашої землі й убивства людей скаженими сусідами, всі ми продовжуємо працювати й навчатись. Мені поталанило вчора й сьогодні побачити дійсне багатство квітів на самому початку місяця з поетичною назвою "квітень" і потрапити на "школу репродуктологів" від SONA Academy "ЛГ як ключ до успіху ДРТ: нові горизонти персоналізації". В першій же секції згадувались способи лікування неплідности складних непересІчних пацієнток та дотичні до цього ПГТ й НІПТ. Почуте на обговоренні й спонукало мене до цього допису.

КОРОТКО - для тих, хто любить читати лише висновки: на мій переконаний погляд, немає сенсу після ПГТ робити НІПТ та/чи біопсію торочкової оболонки (БВХ). Тим більше вирішувати питання щодо можливого переривання вагітности!
Якщо вже щось робити, то робити амніоцентез (АЦ), себто, одержання шляхом тонкоголкового втручання до порожнини матки зразків оплодневої рідини, яка містить в собі клітини ПЛОДА, відшаровані з поверхні його тіла та його слизових оболонок. Або не робити нічого, окрім УЗД. Або взагалі нічого...

Для тих, хто читає не лише висновки, трохи більше :)

ПГТ зародків здійснюють з метою їх відбору для перенесення до порожнини матки при циклах допоміжних репродуктивних технологій в родинах із неплідністю. Перед ним лікарі пояснюють родинам, що ПГТ НЕ є діагностикою! Тому воно й називається "тестуванням", а не "діагностикою". Це тестування репродуктологи просто так не роблять, бо воно і грошей коштує, і потребує відщеплення клітин зародка для лабораторного дослідження. ПГТ здійснюють переважно складним непересІчним пацієнткам.

УВАГА! Для ПГТ беруть клітини зародка, з яких далі утворюється трофобласт (система життєзабезпечення зародка), а не сам плід - дивись першу додані схему.

Якщо ембріонів мало або взагалі один, при ПГТ знайдено так званий мозаїцизм або й високий ризик анеуплоїдії, але пацієнтка наполягає на перенесенні до порожнини матки цього зародка (бо инших немає "і нєізвєсна..." - як писав та казав колись відомий радянський клоун Юрій Нікулін); при цьому пацієнтка НЕ готова виношувати вагітність із внутрішньоутробно підтвердженою у дитини хромосомною аномалією, такий зародок переносять, маючи на увазі подальші додаткові дослідження - для підтвердження або спростування дійсно наявних хромосомних аномалій. Бо тих хромосомних аномалій може НЕ бути взагалі або вони можуть бути обмежені тканиною плаценти, а плід при цьому НЕ матиме хромосомних аномалій!

УВАГА знову! Родину цікавить наявність або відсутність хромосомних аномалій ДИТИНИ. А не системи внутрішньоутробного забезпечення цієї дитини!!! ... І отут криються непорозуміння :( Саме про НЕПОРОЗУМІННЯ і є мій допис.

- Коли ми робимо ПГТ/PGT, то de facto ми досліджуємо клітини трофектодерми, з якої створиться трофобласт (система життєзабезпечення дитини), а не дитина...
- Коли ми робимо дослідження біохімічних показників (бета-ХГЛ/РАРР-А/PlGF), то de facto ми досліджуємо трофобласт (систему життєзабезпечення дитини), а не дитину...
- Коли ми робимо НІПТ, то de facto ми досліджуємо трофобласт (систему життєзабезпечення дитини), а не дитину...
- Коли ми робимо біопсію торочкової оболонки (БВХ/CVS), то de facto ми досліджуємо трофобласт (систему життєзабезпечення дитини), а не дитину... - дивись 3-тє, 4-те й 5-те додані зображення.

Себто, всі ці згадані лабораторні дослідження, ніби, повторюють/дублюють те саме первинне так зване просівне (screening test) дослідження клітин зародка, з яких надалі утворюється трофобласт (система життєзабезпечення дитини) - дивись першу додану схему та позначені білими стрілками структури на 3-му зображенні. НЕ клітини самої ДИТИНИ (позначена червоною зіркою на 3-му зображенні)! Але ж існує так зване явище обмеженого плацентарного мозаїцизму (дивись 3-тє, 4-те й 5-те додані зображення), про яке ми час від часу нагадуємо впродовж десятиліть. І якраз нещодавно нагадували - https://www.facebook.com/FMFUa/posts/pfbid0AWASHUxvZj21a63ZEvNrcHEVmBbRmx2KV71qf7DxgHGgLHq5ceeRLGx2u77dZLzZl

На підставі цього й робимо висновки, які вже наведені зверху за текстом...

З пошаною, Олексій Соловйов.

11/03/2026

Для лікарів. Знову дещо про НІПТ (НеІнвазивне Пренатальне Тестування) та ПГТ (Передімплантаційне Генетичне Тестування). З подякою ЗСУ за можливість жити, працювати, навчатись! «Дослідження післяпологових послідів дають уявлення про походження структурних хромосомних аберацій / Studies of post-partum placentas provide insights into the origin of structural chromosomal aberrations

S H Thomsen зі співаторами, Human Reproduction, Volume 41, Issue 2, February 2026, Pages 168–177, https://doi.org/10.1093/humrep/deaf235
Тези
Питання дослідження
Чи може комплексне цитогенетичне спостереження за плацентами після пологів виявити можливі пояснення розбіжностей між неінвазивним пренатальним тестуванням (НІПТ), яке виказало структурні хромосомні аберації, та наслідками для плодів, які виявились нормальними чи було знайдено инші хромосомні аберації?

Підсумкова відповідь
У 18/31 (58%) випадках структурних хромосомних аберацій, виявлених за допомогою NIPT, коли наслідки для плодів та матерів були нормальними або плоди мали иншу хромосомну аберацію, розбіжність підтверджено повногеномними дослідженнями плацентарних торочок при доношених вагітностях, і в 7/18 (39%) підтверджених випадків було виявлено поєднаний фетоплацентарний мозаїцизм.

Що вже відомо?
Часто передімплантаційні дослідженнях окремих клітин зародків виявляють поєднані хромосомні перебудови, але невідомо, чи вони зберігаються в зрілих послідах. Більшість розбіжностей НІПТів, що включають трисомії, пояснюється обмеженим плацентарним мозаїцизмом, але мало що відомо про структурні хромосомні аберації.

Дизайн, об’єм, тривалість дослідження
Ми провели ретроспективне дослідження діагностичних тестів наступними цитогенетичними даними післяпологових плацент.
Включили дані вагітностей, в яких (i) НІПТ виказав структурні аберації, (ii) наступні дослідження плода (оплодневої рідини та/або пуповинної крови) та матері (геномна ДНК та/або позаклітинна ДНК після народження) були нормальними або плід мав инші хромосомні аберації, (iii) подальші дослідження виконані в Роттердамському Медичному Центрі Університету Erasmus (Erasmus MC), (iv) було проаналізовано понад один зразок народжених послідів та (v) зразки мали чудову якість (достатньо матеріалу, не в формальдегіді).
У період від січня 2014 р. до березня 2022 р. в Erasmus MC було проведено 115 231 НІПТів; 217 випадків з них виказали структурні хромосомні аберації, а 123 з них були в подальшому досліджені в Erasmus MC (3-й критерій включення). Після виключення випадків плодових (ті ж хромосомні аберації, що показав НІПТ) та материнських хромосомних структурних аберацій, для з’ясування розбіжностей між НІПТами (аномальні) та каріотипами плодів (нормальні або з иншими аномаліями; 1-2 критерії включення) було відібрано 48 послідів. З них 4 і 5 критеріям відповідали 31 посліди, що й були включені у дослідження.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА РОЛЬ ВИПАДКУ
У 18/31 випадках (58%) ми змогли в одному або кількох біоптатах плаценти підтвердити ту саму структурну хромосомну аберацію, що була виявлену за допомогою НІПТ.
У 13/31 випадках (42%) структурна хромосомна аберація, виявлена за допомогою НІПТ, не була підтверджена.
В 11/18 підтверджених випадках така ж аберація, яка була виявлена НІПТом, була підтверджена в посліді. Всі ці випадки стосувалися хромосомно нормальних плодів з хромосомною аберацією, обмеженою плацентою (себто, вона була присутня в деяких ділянках посліду, а не в самого плода – зауваження тлумача). …
В трьох випадках (з 18) у плода була виявлена хромосомна аберація, але доброякісна (себто, така, що не впливає на якість життя дитини – зауваження тлумача).

ВИСНОВКИ
… Важливо, що наші результати доповнюють розуміння того, що поєднані хромосомні перебудови, які часто спостерігаються в людських бластоцистах, є біологічним явищем, яке може зберігатися в зрілій плаценті та у плода. … ”
(А можуть і НЕ зберігатись; тобто, нібито знайдені передімплантаційним генетичним тестуванням та/або НІПТом хромосомні аберації можуть бути відсутніми у плодів чи навіть у тканині послідів – зауваження тлумача).

Иншими словами, це дослідження й ця стаття надає чергову можливість нагадати лікарям та пацієнтам, що передімплантаційні генетичні тестування (ПГТ) зародків та НеІнвазивні Пренатальні Тестування (НІПТ) є НЕ діагностичними дослідженнями, а просівними – існують не для діагностики, а для створення так званих «груп ризику» з метою подальшого ретельного спостереження й подальших, вже діагностичних, досліджень – з метою підтвердження або спростування наявних у дитини хромосомних аномалій.

Тому неможливо переоцінити важливість ретельних консультацій родин ПЕРЕД цими (як і будь-якими иншими!) просівними дослідженнями. За моїм особистим досвідом, лише близько 10% пацієнток (які, принаймні, потрапляють до мене) усвідомлюють можливості просівних тестувань та відмінність просівних досліджень від діагностичних.

З пошаною, Олексій Соловйов.

11/03/2026

Для лікарів і пацієнток. З уклінною подякою ЗСУ за можливість жити, працювати й навчатись!
”Розбіжності вад розвитку вагітностей з двоторочковими-двохоплідними двійнями при заплідненні без допомоги та після запліднення in vitro” (“in vitro” буквально означає «в пробірці» - від тлумача) / Differences in congenital anomalies in unassisted conception vs. in vitro fertilization in dichorionic-diamniotic twin pregnancies”
Hannah S. Foster зі співаторами, Fertility and Sterility, Available online 31 January 2026; DOI: 10.1016/j.fertnstert.2026.01.018

"Мета
Ціллю цього дослідження було оцінити у великій, географічно розмаїтій, популяції частоту вад розвитку при двоторочкових-двохоплідних (dichorionic-diamniotic) двійнях після запліднення in vitro (IVF) та без допомоги.

Методи
Це вторинний аналіз даних ретроспективного когортного дослідження вагітностей двійнями у 17 центрах між груднем 2011 р. та лютим 2020 р.
Первинно оцінювалась наявність аномалій розвитку. Новонароджені оцінювались щодо наявности значних чи малих аномалій розвитку, а значні вади далі класифікувались за системами органів (серцева, ниркова/сечостатева, шлунковокишкова та м’язовокісткова).

Результати
Включено 968 вагітностей з двоторочко-двохоплідними двійнями, 521 (53,8%) були запліднені з IVF та 447 (46,2%) були запліднені без допомоги. Аномалії розвитку знайдено у 70 вагітностей (7,23%). Серед них 37 виявлено при вагітностях після IVF (52,9%) проти 33 вагітностей без допоміжного запліднення (47,1%). Значущої відмінности щодо значних та малих вад розвитку між заплідненням з IVF та без допоміжного запліднення не виявлено.

Висновки
У цій великій когорті вагітностей двійнями немає значущої розбіжности частоти вад при вагітностях двоторочково-двохоплідними двійнями, заплідненими шляхом IVF, порівняно з двійнями без допоміжних запліднень."

Від мене:
Шкода, що аналіз одержаних даних НЕ був розподіленим за статтю дітей – такі дані були б ще важливішими та ще цікавішими. Але маємо те, що маємо.

Це дослідження показує, що кількість вад розвитку при такого типу двійнях вища, ніж при одноплодових вагітностях (при одноторочкових однооплідних вона є ще вищою), незалежно від способу запліднення.
Відповідно, консультування родин та пренатальні дослідження слід здійснювати ретельніше, ніж у разі одноплодових вагітностей, незалежно від способу запліднення.

Одночасно лікарям треба брати до уваги й роз’яснювати всім родинам, що пренатальні дослідження при двійнях разом з тим є складнішими й менш точними, особливо при надмірній вазі вагітних жінок. На жаль.

Також слід знати й усвідомлювати ВСІМ, що в нашій країні наша влада (ані Верховна Рада, ані Кабінет Міністрів, ані, відповідно, Міністерство здоров’я України) взагалі НЕ розглядає можливостей соціального права вагітних жінок на так званий «вибірковий фетоцид» - вибіркове припинення життєдіяльности плода з внутрішньоутробно знайденими вадами розвитку (навіть несумісними з його життям після народження) при багатоплодових вагітностях.

Як і не розглядає (не допомагає, не сприяє, не фінансує, не інформує населення тощо) і можливостей внутрішньоутробних оперативних лікувань значних вад розвитку чи специфічних ускладнень багатоплодових вагітностей.

Натомість вже роками, включно з роками війни, наша влада (і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів, і, відповідно, Міністерство здоров’я України) намагається створювати законопроєкти й проєкти наказів, які матимуть вплив на суттєве погіршення умов роботи репродуктологів та фахівців з материнсько-плодової медицини/медицини плода та сприятимуть додатковому відтоку наймолодших і найдосвідченіших лікарів за межі України…
А наші ЗМІ і наші депутати в переважній своїй більшості цього чомусь не помічають… 

Проте, добра новина полягає в тому, що ПЕРЕВАЖНА БІЛЬШІСТЬ всіх вагітностей взагалі й багатоплодових вагітностей зокрема мають звичайний перебіг і завершуються народженням живих і здорових дітей від живих і здорових мам!!! Незалежно від «палок у колеса» роботи медиків з боку влади.

З пошаною, Олексій Соловйов.
ПМ. Дякую всім і кожному, хто зміг дочитати увесь цей мій допис; ще більше – тим, хто його зрозумів і поширюватиме основні думки ;)
ППМ. Додаю ехограми лише одного з випадків двійні, де в одного з плодів виявлено множинні вади розвитку, несумісні з його життям :( Повірте, в мене таких прикладів не одиниці, а десятки...

О.Соловйов, Медицина плода/O.Solovyov, Fetal medicine

04/07/2026

29/04/2026

10/04/2026

08/04/2026

06/04/2026

03/04/2026

11/03/2026

11/03/2026

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request