Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва

Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Інститут медицини праці НАМН України був заснований у 1928 році. Провідний науковий центр з питань гігієни праці та професійної патології.

🤖 Наскільки далеко може зайти штучний інтелект у прийнятті медичних рішень — і хто відповідає, коли алгоритм помиляється...
17/09/2026

🤖 Наскільки далеко може зайти штучний інтелект у прийнятті медичних рішень — і хто відповідає, коли алгоритм помиляється?

✅ Одразу два фахівці ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України» взяли участь у Digital Medicine Forum 2026 (DIGITALFORUM.PRO) — одному з найбільших бізнес-форумів про цифрову трансформацію медицини в Україні.

📆 15 вересня 2026 року, Київ + онлайн, форум об’єднав власників і керівників клінік, медичних мереж, головних лікарів, CEO, директорів з операційної діяльності, маркетингу та цифрової трансформації, а також представників ІТ-бізнесу, eHealth-сфери, страхових компаній, інвесторів і державного сектору.

Понад 250 делегатів, більш ніж 30 спікерів і 8 годин насиченої програми — експертні виступи, практичні кейси, презентації цифрових рішень, панельні дискусії та нетворкінг в експозоні з ІТ-рішеннями для медицини.

📌 Генеральний директор Інституту, лікар-психіатр, президент ВГО «Українська асоціація лікарів-психологів» Богдан Божук (Bogdan Bozhuk) виступив із доповіддю «AI у медицині: де закінчується технологія і починається відповідальність лікаря?». Тема — одна з найактуальніших у сучасній охороні здоров’я: штучний інтелект уже допомагає аналізувати величезні масиви медичних даних і знаходити закономірності, яких людське око часто не помічає, але разом із новими можливостями приходять і нові виклики — управлінські, етичні, клінічні.
💬 «Технологія може підказати, звісно може бути помічною, але рішення завжди залишається за лікарем. Питання не в тому, наскільки розумний алгоритм, а в тому, хто і як несе відповідальність за пацієнта», — наголосив Богдан Божук.

💡 У виступі йшлося про те, де штучний інтелект справді підсилює роботу медичного фахівця, які ризики виникають, коли технологія починає впливати на клінічні рішення, та де саме проходить межа відповідальності між алгоритмом і лікарем.

💬 «Ми звикли, що технологія — це інструмент, який нейтральний сам по собі. Але коли алгоритм починає впливати на клінічне рішення, нейтральності вже немає — є конкретна людина, пацієнт, і конкретний лікар, який відповідає за наслідки. Саме про цю межу — між тим, що може порахувати машина, і тим, що має вирішити людина, — і йтиметься на форумі», — додав Богдан Божук.

Це розмова не про технології заради технологій, а про те, як зберегти людяність і професійну відповідальність у медицині, яка стрімко цифровізується.

📌 Не менш актуальну тему порушила завідувачка відділу комунікації Інституту, лікар-епідеміолог і дієтолог Яна Стринадко-Кропатницька (Яна Стринадко). Її доповідь «Комунікація в цифровій медицині: як говорити з пацієнтом у часи дезінформації» була присвячена тому, як медицина може залишатися зрозумілою та достовірною в епоху інформаційного шуму й соціальних мереж. Йшлося про медичні комунікації в цифрову епоху, медичну грамотність (health literacy), протидію дезінформації та формування довіри до системи охорони здоров’я — теми, які безпосередньо впливають на те, наскільки пацієнти довіряють лікарям, дослухаються до рекомендацій і дбають про власне здоров’я.

☝🏻 Digital Medicine Forum 2026 — це майданчик, де перетинаються медицина, технології та бізнес. Учасники обговорять практичні кейси використання цифрових технологій для управління клінікою, використання штучного інтелекту в клінічній та адміністративній практиці, цифрові сервіси для пацієнтів, управління даними та кібербезпеку.

Участь провідних фахівців Інституту медицини праці у такому масштабному професійному діалозі — ще одне підтвердження того, що наукова й клінічна експертиза Інституту затребувана далеко за межами суто академічного середовища, а голос наших спікерів має вагу там, де формується майбутнє української медицини.

14 вересня 2026 року в Одесі ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України» та Клінічний санаторій «Арка...
15/09/2026

14 вересня 2026 року в Одесі ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України» та Клінічний санаторій «Аркадія» (Клінічний санаторій «Аркадія») Державної прикордонної служби України підписали Меморандум про співпрацю.

Документ спрямований на розширення партнерства у сфері фізичної та психологічної реабілітації військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України та інших військових формувань, які проходять лікування й відновлення.

Співпраця передбачає консолідацію професійних, медичних та реабілітаційних можливостей обох установ, обмін досвідом і розвиток спільних напрямів роботи, спрямованих на якісне та комплексне відновлення наших захисників.

Делегація Інституту на чолі із генеральним директором Богданом Божуком (Bogdan Bozhuk) та заступником генерального директора з інновацій та інвестицій Ігоря Бикова (Bykov Igor) зустрілася з керівництвом Клінічного санаторію «Аркадія». Результатом робочої зустрічі стало підписання Меморандуму про співпрацю.

Від Інституту Меморандум підписав генеральний директор Богдан Божук.

Для ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України» розвиток партнерської мережі з медичними та реабілітаційними установами є важливим кроком до створення цілісної системи допомоги військовослужбовцям - від лікування до повноцінного повернення до активного життя.

Продовжуємо розширювати співпрацю та об’єднувати можливості заради здоров’я і відновлення тих, хто захищає Україну.

Службовців сил захисту та оборони та ветеранів запрошуємо стати частиною дослідження дайвінгу як інструменту реабілітаці...
14/09/2026

Службовців сил захисту та оборони та ветеранів запрошуємо стати частиною дослідження дайвінгу як інструменту реабілітації 🤿

Фонд «Відродження Сильних» спільно з ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України» розпочинає науково-дослідну програму, щоб вивчити вплив рекреаційного дайвінгу на фізичний та психоемоційний стан службовців сил захисту та оборони і ветеранів.

До участі запрошуємо:
▫️ ветеранів російсько-української війни;
▫️ службовців сил захисту та оборони.

Важливо: попередній досвід у дайвінгу не потрібен.

Що передбачає участь:

▫️ програма тривалістю близько 2 місяців;
▫️ 8 занурень під керівництвом сертифікованих інструкторів;
▫️ медичні та наукові дослідження до, під час і після програми;
▫️ супровід команди фахівців протягом усього дослідження.

Ваш досвід може допомогти сформувати науково обґрунтовані підходи до реабілітації військових і ветеранів в Україні.

📩 Кількість місць обмежена. Щоб долучитися — заповніть форму за посиланням у профілі.

https://docs.google.com/forms/d/1E4edNPfNPLdtLGWvsATxqylPALgNf2C5jQou6IxQIDw/viewform?edit_requested=true

Представники ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України» на чолі з генеральним директором Богданом Бо...
14/09/2026

Представники ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України» на чолі з генеральним директором Богданом Божуком відвідали багатофункціональний спортивно-оздоровчий комплекс «Академія спорту» в Одесі.

Під час робочої зустрічі сторони ознайомилися з можливостями комплексу, обмінялися практичним досвідом та обговорили перспективи подальшої співпраці у сфері відновлення здоров’я сил захисту та безпеки, ветеранів.

Наш співробітник Василь Рибак уже тривалий час плідно співпрацює з Академією спорту. Тепер до цієї співпраці долучаємося і ми — розширюємо партнерство та відкриваємо нові можливості для спільних проєктів.

Генеральний директор Інституту Богдан Божук (Bogdan Bozhuk) наголосив на важливості об’єднання зусиль установ, які працюють задля відновлення і підтримки населення. В свою чергу заступник генерального директора з інновацій та інвестицій Ігор Биков (Bykov Igor) зазначив, що Інститут уже реалізував значний обсяг роботи у цьому напрямі та продовжує розширювати можливості, партнерства і формати допомоги задля покращення здоров’я сил захисту та безпеки.

Під час зустрічі також обговорили можливі спільні проєкти, обмін фаховими напрацюваннями та подальший розвиток партнерства.

У зв’язку з останніми подіями та збільшенням кількості цивільних, які зазнають поранень і травм, нагадуємо: ДУ «Інститут...
12/09/2026

У зв’язку з останніми подіями та збільшенням кількості цивільних, які зазнають поранень і травм, нагадуємо: ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України» проводить комплексну реабілітацію людей, які постраждали внаслідок війни.

Ми готові приймати на реабілітацію людей, які:

🔹 отримали уламкові та інші поранення внаслідок ракетних і дронових атак, обстрілів та вибухів;

🔹 зазнали мінно-вибухових травм;

🔹 отримали опіки внаслідок пожеж, вибухів та обстрілів;

🔹 мають травми опорно-рухового апарату;

🔹 перенесли оперативні втручання після отриманих поранень і потребують подальшого відновлення;

🔹 мають інші наслідки травм, отриманих внаслідок воєнних дій.

Наше завдання — допомогти людині пройти шлях від лікування травми до максимально можливого відновлення функцій, самостійності, працездатності та повернення до повсякденного життя.

В Інституті пацієнт отримує комплексний підхід до реабілітації. Фахівці оцінюють стан людини та формують індивідуальний план відновлення відповідно до характеру отриманих травм, їхніх наслідків та актуальних потреб пацієнта.

Богдан Божук (Bogdan Bozhuk), генеральний директор ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України»:

«Сьогодні тисячі українців потребують не лише лікування після отриманих поранень, а й тривалого та професійного відновлення. Серед них — цивільні люди, які ще вчора жили звичайним життям, а сьогодні долають наслідки ракетних атак, вибухів, уламкових поранень та опіків. Наш Інститут має фахівців і досвід, щоб допомагати таким людям відновлювати здоров’я, функціональність та повертатися до активного життя».

Особливо важливо, щоб людина не залишалася сам на сам із наслідками отриманої травми після завершення гострого етапу лікування. Реабілітація є наступним важливим кроком на шляху до відновлення.

Якщо ви, ваші рідні чи близькі постраждали внаслідок обстрілу, ракетної або дронової атаки, вибуху, пожежі чи інших бойових дій та потребуєте подальшої реабілітації — звертайтеся до нашого Інституту.

Ми готові допомагати тим, чиє здоров’я змінила війна.

📍 ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України»

📞 Детальну інформацію щодо консультації, необхідних документів та можливості проходження реабілітації можна отримати написавши у приватні повідомлення.

💫Сьогодні день народження святкуєБОЖУК Богдан Степанович — директор ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМ...
12/09/2026

💫Сьогодні день народження святкує

БОЖУК Богдан Степанович — директор ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України».

Шановний Богдане Степановичу!

Щиро вітаємо Вас із днем народження!🎂

Бажаємо міцного здоров’я, невичерпної енергії, професійної наснаги, нових здобутків та успішної реалізації всіх задумів. Нехай Ваша праця й надалі приносить вагомі результати, сприяє розвитку Інституту та української медичної науки.

Миру, добробуту, родинного тепла, підтримки колег та однодумців, нових можливостей і перемог!🤝

✍️Президент НАМН України, академік Василь Лазоришинець
та Президія НАМН України

10 вересня 2026 року, під час Зборів трудового колективу ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України»,...
11/09/2026

10 вересня 2026 року, під час Зборів трудового колективу ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України», генеральний директор Інституту Богдан Божук (Bogdan Bozhuk) підписав Меморандум про співпрацю з Об’єднаною штурмовою бригадою Національної поліції України «Лють».

Документ закладає основу для системної взаємодії у сфері медичної та реабілітаційної допомоги силам захисту та оборони, які потребують відновлення після поранень, травм, значних фізичних і психоемоційних навантажень.

Для Інституту це важливий крок у розширенні партнерства з силовими формуваннями та розвитку одного з пріоритетних напрямів роботи — комплексної реабілітації захисників України.

Сьогодні, в умовах війни, можливість отримати якісну, комплексну та своєчасну реабілітацію має особливе значення. Інститут має відповідну клінічну базу, фахівців і досвід, щоб забезпечувати відновлення силам захисту та оборони та сприяти їхньому поверненню до повноцінного життя.

Ми й надалі підтримуватимемо українських захисників, розвиватимемо співпрацю з військовими підрозділами, розширюватимемо можливості реабілітації та робитимемо все залежне від нас, щоб ті, хто захищає Україну, мали доступ до необхідної медичної допомоги і відновлення.

ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України» залишається відкритим до партнерств, які посилюють систему підтримки військовослужбовців і ветеранів.

Генеральний директор ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України» Богдан Божук (Bogdan Bozhuk) щиро в...
11/09/2026

Генеральний директор ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України» Богдан Божук (Bogdan Bozhuk) щиро вітає всіх, хто відзначає Рош га-Шана.

Нехай новий 5787 рік принесе мир, здоров’я, добробут, родинне тепло та впевненість у майбутньому.

У ці особливі дні бажаємо, щоб кожен був вписаний до Книги Життя на добру мирну і благословенну долю, сповнену злагоди, надії та добрих справ.

Шана това у-метука!
Щасливого і солодкого Нового року!

🤝 Важлива подія для нашого колективу!Відбулося підписання Колективного договору на 2026–2029 роки між Державною установо...
10/09/2026

🤝 Важлива подія для нашого колективу!

Відбулося підписання Колективного договору на 2026–2029 роки між Державною установою «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України» та представниками трудового колективу.

На зборах трудового колективу були присутні 162 працівники, що становить більше половини трудового колективу.

За результатами відкритого голосування Колективний договір було підтримано переважною більшістю:

✅ «За» — 157 голосів
❌ «Проти» — 0
➖ «Утрималися» — 5

Водночас під час обговорення надійшло декілька слушних пропозицій, які потребують додаткового опрацювання. Оскільки частина з них була внесена в останній момент, трудовий колектив прийняв рішення не залишати їх без уваги.

Збори зобов’язали групу з ведення колективних переговорів протягом трьох місяців опрацювати зазначені пропозиції та, за результатами їх розгляду, підготувати відповідні зміни.

Також керівника Інституту зобов’язано провести збори трудового колективу, на яких після опрацювання пропозицій буде розглянуто та прийнято відповідне рішення.

Такий підхід демонструє, що Колективний договір — це не лише документ, а результат спільної роботи, діалогу та врахування позиції працівників.

09/09/2026

Чи можна справді захистити суспільство від тютюну системними рішеннями, чи це лише гучні гасла на папері?

🚬 Відповідь має пряме значення для здоров’я мільйонів українців — і для майбутнього країни, яка й так проходить через демографічне випробування війною.

Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ) і відтоді послідовно посилює антитютюнову політику.

Результати цього процесу можна побачити в цифрах. За даними ВООЗ, рівень щоденного куріння серед дорослих в Україні знизився з 31% у 2006 році до 22% у 2025-му — тобто на 29%. Серед підлітків 13–15 років поширеність поточного вживання тютюнових виробів зменшилася з 26% у 2005 році до 14,9% у 2017-му.

Але є й тривожний сигнал. У 2023 році поточне вживання тютюнових виробів серед підлітків 13–15 років зросло до 17,6% — приблизно на 18% порівняно з 2017 роком. Одночасно швидко поширюються нові тютюнові та нікотинові вироби — електронні сигарети, системи нагрівання тютюну, нікотинові паучі.

Це означає, що досягнутий прогрес потребує постійного захисту, а політика — оновлення відповідно до змін на ринку.

«В умовах просування нових тютюнових і нікотинових виробів важливо не допустити відкату досягнутих результатів та забезпечити ефективний захист здоров’я дітей та молоді. Подальша реалізація заходів РКБТ ВООЗ має охоплювати всі тютюнові та нікотинові вироби, що є необхідною умовою для захисту здоров’я дітей та молоді для демографічного відновлення України», — наголошує Дмитро Купира, програмний директор ГО «Життя».

Чому комплексний підхід дає результат? Досвід країн, які послідовно впроваджують антитютюнову політику, показує: ефект дає поєднання економічних, законодавчих, інформаційних та медичних заходів — саме такий підхід закладений у рекомендованому ВООЗ комплексі заходів MPOWER.

Важливу роль відіграє підвищення цін через акцизи: дорожчі сигарети стають менш доступними, тому їх споживання скорочується — насамперед серед молоді та людей із нижчими доходами. Не менш важливими є заборона реклами й спонсорства, стандартизоване пакування та великі графічні попередження. Такі заходи знижують привабливість тютюнової продукції та обмежують можливість використовувати упаковку як рекламний носій.

Показовий приклад — Австралія. Десятиліттями країна поєднувала підвищення тютюнових податків, заборону реклами, обмеження куріння у громадських місцях, інформаційні кампанії, допомогу у відмові від куріння та вікові обмеження. У 2012 році Австралія першою у світі повністю запровадила стандартизоване пакування тютюнових виробів.

Результати накопичувалися поступово. Частка щоденних курців серед дорослих знизилася з 23,8% у 1995 році до 13,8% у 2017–2018 роках, а у 2025 році досягла історичного мінімуму — 5,8%. Це на 500 тисяч щоденних курців менше, ніж трьома роками раніше.

За оцінкою ВООЗ, у період із грудня 2012 року до вересня 2015 року запровадження стандартизованого пакування забезпечило додаткове зниження поширеності куріння на 0,55 відсоткового пункту. Це еквівалентно більш ніж 108 тисячам людей, які за цей період кинули курити, не почали курити або не повернулися до куріння.
У 2024 році Австралія оновила законодавство, об’єднавши регулювання тютюнових виробів та електронних сигарет у сучаснішу систему. Нові правила охоплюють, зокрема, рекламу та спонсорство, вимоги до пакування і зовнішнього вигляду продукції, склад та характеристики окремих виробів. Для електронних сигарет також запроваджено окремі жорсткі обмеження щодо продажу та доступу.

Це важливий урок для України: якщо регулювання охоплює лише традиційні сигарети, споживання може переміщуватися в нові категорії продукції. Ефективна політика має враховувати не лише конкретний вид виробу, а й ризик нікотинової залежності.

«Тютюн і нікотинова залежність — це не лише питання особистого вибору, а й одна з провідних причин втрати працездатності та професійного здоров’я українців. Щороку, за оцінками, тютюн забирає життя понад 100 тисяч людей в Україні, і значна частина цих втрат припадає на людей працездатного віку. Для Інституту медицини праці послідовна, комплексна антитютюнова політика — це питання збереження трудового потенціалу нації та здоров’я майбутніх поколінь», — підкреслює генеральний директор ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України» Богдан Божук (Bogdan Bozhuk).

Досвід України та Австралії показує: антитютюнова політика дає результат, коли заходи впроваджуються послідовно, їх виконання контролюється, а правила вчасно адаптуються до нових продуктів і способів їх просування. Для України це означає продовжувати роботу над політикою, яка захищає людей від тютюну та нікотинової залежності й враховує нові виклики для громадського здоров’я.

Address

вУлица Саксаганського, 75
Kyiv

Opening Hours

Monday 08:00 - 17:15
Tuesday 08:00 - 17:15
Wednesday 08:00 - 17:15
Thursday 08:00 - 17:15
Friday 08:00 - 17:15

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category