https://www.facebook.com/647937142272494/

Iryna Polomarchuk psychologist, Костянтинівська, Kyiv (2026)

10/08/2021

Можливо скажу банально, але наявність всіх корисних елементів у харчуванні для здорового функціонування є надзвичайно важливою, пам"ятайте)

І от невеликий перелік того, що нам дійсно потрібно:
🔸 приготовлена власноруч їжа (тушкована, варена, печена);
🔸 якщо треба смажити - олія рослинного походження (оливкова, кокосова);
🔸якщо м'ясо тварин, то вирощених в домашніх умовах);
🔸свіжа (запечена, варена) риба, ікра;
🔸корисні жири, як от авокадо;
🔸сезонні овочі, фрукти;
🔸зелень (шпинат, броколі, капуста), водорості (спіруліна);
🔸насіння (льняне, кунжут);
🔸горішки (волоський, мигдаль..), сухофрукти;
🔸глюкоза (надзвичайно потрібна мозку) у вигляді кленового сиропу, меду, винограду, буряку.
Можливо трішки дорожче, але це вклад у здоров"я.

Крім того, що вживаєш корисне, варто й не вживати шкідливого: зменшити кількість фаст фуду, напівфабрикатів, готової їжі, кави. Не купувати печиво, цукерки/шоколад (окрім хорошого чорного), майонез (й подібні соуси), ковбаси, випічку, чіпси/снеки/крекери, алкоголь,
Це зменшить витрати й покращить здоров'я😉

20/07/2021

Натхнення навколо🌿

10/04/2021

ПРОБЛЕМИ

Людина - істота надзвичайно адаптивна.
Звикаємо до чудового, бажаного, прекрасного, коли отримуємо його. Так само пристосовуємось й до поганого.
Про погане детальніше.

Нас оточує безліч проблем, перешкод. Очевидних й прихованих.
Глобальних й елементарних.
Наприклад, здається, що фінансовому достатку заважає відсутність досвіду. Та за цим стоїть безліч невидимих, надзвичайно простих факторів, що перешкоджають.
До них адаптуєшся, вони плюсуться й виливаються у глобальне.
Хороша новина в тому, що їх можна розв'язати, але спочатку потрібно помітити, відчути.
Вважаю, що вирішенню проблем може допомогти декілька правил:

💫Дивись ширше.
Як часто надиктовувала моя улюблена вчителька (російського поета...та все ж): “Лицом к лицу - лица не увидать. Большое видиться на расстоянии”.
Зробіть крок назад, огляньтесь. Зрозумійте, що передувало цьому стану. Можливо вдасться знайти інше рішення, скомбінувати елементи по-інакшому.

💫Дивись зблизька.
Прислухайся до себе, почуй, відчуй, щоб знайти саме свій варіант “правильного” (бо для кожного по-різному). Сфокусуйся на крихітному, тому, що важко помітити (до чого адаптувався) й запитай себе:
⏩Це важливо для мене?
⏩ Це заважає мені?
⏩Як можна цього позбутись?

💫Думай, як діти, які задають безліч запитань, на які, деколи, немає відповіді й звучить: “Так у світі вже влаштовано..”
Але діти знаходять цікаві й нестандартні варіанти вирішення. Тому що ще не встигли “звикнути” до такого устрою життя, не відчувають рамок. Генерують такі ідеї, на які дорослі б не наважились. А потім ті ж дорослі втілюють дитячі стартапи в життя (як от “Чому автомобілі не можуть літати над дорогою?”).
Будьте сміливішими, мисліть шалено й безгранично..як діти!

Задумайтесь, що всі ми бачимо світ ясніше, коли дивимось на щось вперше. Але так лише до того моменту, поки не адаптувались, поки не звикли.

Проблеми, особливо дрібні (до яких давно адаптувались), варто помічати, щоб усувати.

Тому, так, Людина - істота надзвичайно адаптивна.
Звикаємо до чудового, бажаного, прекрасного, коли отримуємо його. Так само пристосовуємось й до проблем.

Але варто спробувати:
🔸дивитись ширше;
🔸дивитись зблизька;
🔸думати, як діти.

Так, це нелегко, тому що треба відмовлятись від одного зі стандартних способів сприйняття світу.
Але, якщо зробити це, можна побачити багато дивовижних речей!💫

09/04/2021

ЦІННОСТІ

Градація цінностей: саме Життя ⏩ Я ⏩ те, що є важливим для мене.
Що для тебе є важливим..? Зупинись, подумай хвилину.

Може бути здоров'я, фінанси, сім'я, самореалізація, саморозвиток, захоплення...і тд.
Зазвичай, у кожного є 2-3 незмінні цінності, на основі яких відбудовується менші. Останні можуть трансформуватись в процесі життя.
Але чи завжди ми діємо виходячи із того, що важливе?

Досить часто займаємось самообманом. Наприклад, кажемо, що цінуємо здоров”я, але не обстежуємось, їмо шкідливе, лягаємо пізно. Що важливим є саморозвиток, але останню книгу читали в школі, давно не вчились новому.

Й постає питання: для чого я себе обманюю називаючи це важливим, але не виконуючи? Чому обираю комфортне, а не важливе; шкідливе, а не корисне; негідне замість гідного..?

Можливо та ціль нав'язана, не істинно моя, тому не виконую. А можливо просто немає чіткості й уявлення того, що підходить, люблю, що потрібне? Не знаючи, до чого прагнеш, куди пливеш — жоден вітер не буде попутним і так легко загубитись, зайнятись іншим.

Те, чому ти присвячуєш свій час і сили кожного дня, насправді і є твоїми цінностями.
Навіть, якщо раціонально ці заняття здаються неправильним, менш корисними.
Але важливо те, що втілюємо, а не просто говоримо.

🔸Тому приділи час собі, візьми листок і напиши свої 2-3 цінності, а далі розпиши менші цінності, які їх підтримують. І дій.
🔸Відштовхуйся й організовуй життя тримаючи у фокусі те, що є головним, основою. Так набагато легше планувати, обирати.

Цінність — це щось надважливе, що плекають, бережуть, живлять, над чим працюють.

Й не обманюй себе, не присвоюй того, що не робиш, скажи, що так, мені це не важливо, тому я цим не займаюсь.
Або візьми відповідальність у свої руки й роби сьогодні. Бо є лише сьогодні.
Бо так шкода, коли життя проходить, а цінності залишаються невтіленими.

Переглядайте власні дні та їх наповнення і живіть у згоді із собою та власними цінностями!✨
п.с. як проведеш вечір п'ятниці?)

08/04/2021

Треба щось змінювати у житті.
Щось.

Задумуєшся й “щось” стає великим, неохопимим, хочеться все й одразу.
Деколи здається неможливим. Здаєть, що неможливо діяти інакше, тому що грошей недостатньо, часу мало, справ багато, навчання, місто маленьке, підтримки немає, за квартиру багато сплачувати, діти маленькі, карантин...
Й знову стаєш в ту ж точку, де й знаходився до.

Що це “щось”?
Що конкретно хочете змінити, на скільки, де опинитись через певний час?

Чи маєте ви чітке уявлення стану всього, що відбувається з вами зараз?
Чи досліджували себе: чого боїтесь, в чому завжди вчиняєте за однаковою схемою, які маєте переконання?
В чому ваша перевага, які можливості є, сильні сторони, недоліки, слабкості?

Впевнена, що в кожного є велике чи маленьке “щось”, що змінили б.
Подивіться в очі дискомфортному.
Скільки хочете, щоб воно продовжувалось? Місяць, рік, 5 років?
Якщо нічого не змінюєте, значить вас це влаштовує.

Але просто подивіться в очі дискомфорному..
Не відкладайте, сьогодні напишіть перелік того, що потрібно для досягнення. Завтра розбийте на підпункти.
Розставте пріоритети.
Напишіть, що заважає втілити це.
Почніть усувати перешкоди.
Дійте маленькими кроками.
дотримуватись графіку. Так, деколи сил, бажання, мотивації недостатньо й треба просто робити те, що маєте робити.

🔸Легше йти, якщо знаєш куди.
🔸Помилятись на шляху -- це нормально, природньо. Це значить, що йдете.
🔸Все можливе, якщо не обмежувати себе власними ж думками та бездіяльністю.
🔸Страшно нести відповідальність за глобальне, велике. Тому розбиваєте великий план на менші.
🔸Кожного дня можете робити кроки назустріч своїм бажанням!

Перетворіть “щось” у конкретне, робіть ті маленькі зміни!
Бо ви того варті!

07/04/2021

І знаєте що?
Деколи відпочивати морально важче, ніж працювати.

Раніше вчили, що:
🔺відпочинок потрібно "заслужити";
🔺треба завжди трудитись й тримати в голові ціль;
🔺не можна розслаблятись;
🔺досягає лише той, хто постійно працює;
🔺не вміли й не вчили відпочивати.

Навіть відпочивати намагаємось продуктивно.
Якщо вихідний — прибирати, готувати, паралельно слухати навчання, читати важливі статті, кудись бігти, щось робити, не сидіти без діла.

Відбувається приблизно так:

Якщо нічого не роблю — виникає відчуття, ніби щось втрачаю, час проходить даремно, багато критики та засудження себе, тиску, мучить совість. Ці думки створюють внутрішню напругу. Вона не дозволяє розслабитись й по-справжньому відпочити.
Таким чином, повноцінно не відпочивши, приступаємо до справ. Які, в свою чергу, виходять не так ефективно, тому що я “ще” чи “вже” втомлений. Що викликає почуття дратування, незадоволення, ще більшої втоми. Хочеться відпочити. А віпочити не виходить.
Своєрідне замкнене коло.
Ще, часто, щоб нас помітили й визнали, ми маємо щось робити. Деколи щось вагоме, визначне, а деколи просто будь-яку активність.
Може виникати відчуття, що коли відпочиваю, нічого не роблю — є ніким та нічим, некорисним.
Пусто всередені. Я сам себе не знаходжу. Звик знаходити лише в роботі, турботах, зовнішніх проявах.
Відповідно, не будучи поруч із собою, своїми відчуттями, бажаннями— заганяємо в постійний стрес та виснаження.
Щасливим бути важко в цьому стані. Більше того — неможливо. Перспективи такі собі, правда ж?
Тому, потрібно брати відповідальність в свої руки й змінюватись. Вчитись відпочивати.
І, знову ж, вчитись відпочивати інколи важче, ніж вчитись працювати.

Відпочинок -- це:
▫️контроль від думок про роботу, задачі, критику, знецінення;
▫️заняття тим, що приносить чисте задоволення;
▫️незайнятість абсолютно нічим;
▫️про зміну обстановки;
▫️експерименти;
▫️часте запитання себе: “Що приємного зараз можу зробити для себе?”;
▫️не чекання суботи/неділі.

Відпочинок можливий й ввечір понеділка, якщо не встигли зробити цього у вихідний)
Маленьким кроками. Пробуй!)

06/04/2021

Наша увага дуже вибіркова.

Згадай. Коли починаєш задумуватись над тим, що хочеш жовтий автомобіль, то помічаєш дуже часто саме жовті. Але не тому, що вони магічним чином з'являються. Їздили й місяць тому.
Коли обираєш пальто, то починаєш звертати увагу на всіх прохожих у ньому.
Коли шукаєш щось конкретне, то помічаєш його скрізь.
Тому...

Якщо твій устрій життя на даний момент не такий, як ти уявляв/ла.

🔸То першим кроком буде прийняття.
Так, це є, зі мною це сталось.

🔸Але в процесі й після цього етапу я раджу мріяти, уявляти. Але не фантастичне. А те, що ти будеш робити, коли цей складний етап пройде.

❗Важливо, що тут НЕ йдеться про “притягнути” це. А про дозволити уявити те краще для себе і втілити самому, коли з’явиться можливість. (воно не прийде лише від того, що його уявляєш)
Можливостей, насправді, дуже багато!

😌Закривай очі й уявляй до найменших дрібниць те, яким має бути твоє хороше життя.
🔹Як будеш починати хороший ранок?
🔹Як будеш прокидатися?
🔹Що робити першим?
🔹Який вдягнеш одяг?
🔹Чим наповнюватимеш день?
🔹Як в такі моменти почуватимешся (задоволено, самоцінно, стійко, впевнено)?
🔹Що буде оточувати?
🔹Як будеш взаємодіяти із улюбленими людьми?
🔹Як будеш працювати, готувати смачну страву, відпочивати?
🔹Що будеш слухати й дивитись?
🔹Чого ще б хотілось додати у той день?
🔹Як він буде завершуватись?
🔹Як смакуватимеш на ніч м'ятним чаєм?
🔹Як лягатимеш спати?
🔹Який м'яко та задоволено будеш почуватись у ліжку після наповненого дня?
🔹Як засинатимеш із вдячністю собі та планами на наступний день?

Якщо не чітко уявляти те, чого хочеш, то ймовірність звернути увагу, вхопити можливість й втілити є туманною.
Коли чітко знаємо, що треба для щастя, то виділяємо цю задачу серед багатьох.

💛Прокручуй у голові мрії до найменших дрібниць. Займайся цим часто.
Уявляй свої хороші дні, помічай можливості й бери їх у власні руки!

05/04/2021

▫️Враховуй себе, свої потреби, бажання.
▫️Висловлюй та проявляй так, як вмієш, відчуваєш, вважаєш за краще.
▫️Не дивись на інших. Не порівнюй.
▫️Перестань розтрачуватись на непотрібні заняття, звички, людей.
▫️Перестань робити некорисні речі, їсти шкідливу їжу, носити незручний одяг.
▫️Проявляйся по-своєму. Будь собою.
▫️Добавляй у життя те, що приносить задоволення, чим хочеться займатись.
▫️Дій виходячи із власних бачень, почуттів.
Але дій, неодмінно дій. Роби щось маленьке. Починай зараз.

Комусь треба написати план.
Комусь навпаки перестати писати плани.
Заспокоїтись, видихнути, оглянутись навколо, сісти, зупинитись.

Відкрий нотатки в телефоні і письмово дай чесну відповідь:
🔸Що робити страшно/дискомфортно, але дуже хочеться?
🔸Моє “хочу” виходить із любові, поваги до себе?
🔸Що найменше для досягнення цього я можу зробити вже сьогодні?

Живи своє життя.
Живи так, щоб можна було сказати: “Я жив цей день, бо в ньому було те, що люблю, що хочу, що є по-справжньому важливим мені!”

❤

31/03/2021

Вважаю, що сприйняття свого життя всерйоз й формування здорової самооцінки — це найважливіші вчинки, на які ми наважуємось.

Із самооцінкою пов'язані абсолютно всі сфери життя: дружба, стосунки, діти, гроші, досягнення, робота, зовнішній вигляд, матеріальні, духовні, моральні цінності, здоров'я, відпочинок, бажання, саморозвиток, щастя. Все, що є у моєму житті — починається із мене і мною завершується.

Основні міфи про самооцінку: що це те, наскільки я хороша/ий; що існує висока і низька; й що любов до себе - це егоїзм.

✅Але здорова самооцінка — це, перш за все, що знаю про себе (плюси й мінуси) і як би не поводилось оточення — знаю, хто я і чого хочу. І завжди співвідношусь із оточуючим світом.

Це те, що думаю про себе, як ставлюсь, що обираю, що дозволяю собі.
Це любов до себе. Це давати собі право повністю бути собою. Таке право має кожен. Повністю собою..З таким носом, попою, целюлітом.
Прийняття й прощення власних помилок. Це турбота, повага, підтримка себе.

Не шукайте тих, хто зробить вам добре, заповинить дефіцити, дасть те, чого не вистачає. Шукайте себе. І коли знайдете — відмовите токсичним й поруч з'явиться той, з ким буде добре, як із собою.

❤️Найголовніші стосунки у житті кожного — це стосунки із собою.
І що б не трапилось, у вас завжди буде одна надійна людина, яка буде поруч — ви самі!

30/03/2021

Почну з еволюції.

Мозок схильний виявляти потенційні загрози. Це важливо для виживання. Але на перших етапах еволюції він зосереджувався лише на реальних, фізичних, небезпечних для життя загрозах, їх було достатньо на той час.
Зараз же світ змінився, загроз для виживання на багато менше. Але здатність мозку їх шукати -- не змінилась. Тому у нас виникає безліч дрібних приводів, щоб нервувати.

Які є страхи?

🔸Реальні або істинні страхи, в яких об'єкт є. Наприклад, автомобіль, який летить мені на зустріч; пес, який доганяє. Організм вмикає захисні механізм і ми рятуємо власне життя. Бо функція страху -- захистити.
🔸Фантазійні, так звані майбутні страхи.
Чому вони виникають?
— Тому що мої страхи — це мої бажання.
Наприклад, я хочу покинути роботу й знайти кращу, але боюсь. Бо раптом не знайду кращої, не влиюсь у колектив, не зможу вивчити нові функції, буду помилятись, не пройду випробувальний термін, звільнять і тд.
Якщо немає бажання стати телеведучою, то мені й не страшно за це.

Страх вказує на напрямок, у якому хочу рухатись.
Якщо ви зловили свій страх, то подивіться, яке бажання за ним стоїть.
Старх виконує й захисну функцію. Страшно за те, що є важливим, цінним.
Страх -- корисни, потрібний, важливий. У ньому багато енергії.
Існує багато страхів: самотності, засудження, втрати, смерті, страх змін, успіху, бідності й багатства та інші.
❗Важливим у цьому всьому є те, що страх не можна ігнорувати, намагатись позбутись, заперечити, знецінити.
Його треба приймати. Це емоція, яка виникає, а емоції ми не обираємо. Важливо те, як ми реагуємо на нього, обходимось, проживаємо його.

Бояться всі, це нормально.
Але ключове: можна боятись і робити.

Згадайте себе в якійсь ситуації, коли ви дуже боялись щось вчинити і вибору відмовитись не мали, бо це потрібно було зробити. Ви це робили, а потім виявилося, що не так вже й страшно то було.
Тому що страх в голові завжди більший, ніж насправді. Така вже його природа.
Прийміть його, дайте йому бути, але не страждайте із ним, а дійте.

Бійтесь і дійте!
І Франкл казав, що страх за власне буття — це основна риса народженої людини. Там, де зникає страх -- людина поверхнева.

25/03/2021

ВИБИРАТИ ЛЮДЕЙ

Звучить дещо грубо.
Переважно неусвідомлено ми цим постійно займаємось. Тільки вибором ми це не називаємо.

На мою думку, над цією темою думати більш усвідомлено.
Тому що оточення формує нас.
Наш успіх на більш ніж половину залежить від оточення!

Подумай, які твої основні цінності, що є важливим, невід'ємним, а що шкодить та тягне вниз і як до цього причетне оточення.

Приглядайся до людей.
Подумай про кожного, з ким тісний. Чи підходить тобі він.
З ним більше задоволення чи невдоволення.
Ви на рівних чи потрібні одне одному для самоствердження, прийняття рішень, відреагування потрібен.
Подумай, як можна змінити дискомфортне. Сказати про це, пояснити свою точку зору, запитати причини поведінки іншого чи... піти.
Це нормально розходитись із тим, з ким з дитинства, хто знає тебе на всі 100%, з яким багато історій, ...але хто не підходить ТОБІ.

Це нормально розлучатись із чоловіком/жінкою, якого/ку достатньо роздивився/лась тільки через 5/10/15.. років.

Кажуть, не можна вибрати лише країну та батьків. Це святе. Проте, бувають ситуації, коли краще й з батьками зробити обмежене спілкування заради цілісності психіки та щастя.
Важкий вибір. Але краще кожен зі своєю думкою окремо, ніж разом руйнуюче.
Краще дітям сказати, що бабуся/дідусь хороший, але має інші погляди, бачення і ставитись з повагою, чим показувати приклад постійних скандалів, образ, перекидання відповідальності, звинувачень.

Приглядайся до людей.
Якщо чиїсь погляди близькі, то чому б не запропонувати тісніше спілкування?
Чому б не приділити час зустрічі з кимось новим, дізнатись його більше?
Тут не про встановлення “хороших” зв'язків на всі випадки життя. Тут про істинну близькість, спільність, задоволення, комфорт, легкість, дорослість, взаємну відповідальність.
Приглядайся до людей і вибирай тих, поруч з ким ростеш, розвиваєшся, переймаєш, ділишся. З ким ти є ти.

Потрібно Вибирати того, хто поруч. Бо це нормально. Бо це відповідально.

01/02/2021

Щастя у простому.
Помічай😌

Iryna Polomarchuk psychologist

10/08/2021

20/07/2021

10/04/2021

09/04/2021

08/04/2021

07/04/2021

06/04/2021

05/04/2021

31/03/2021

30/03/2021

25/03/2021

01/02/2021

Address

Telephone

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category