Психотерапевт, коуч Татьяна Якубовская

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Психотерапевт, коуч Татьяна Якубовская

Психотерапевт, коуч  Татьяна  Якубовская *** Позитивная психотерапия ***
Главная задача: пробу

Меня зовут Татьяна Якубовская.
♦️ Я педагог, психолог, коуч, психотерапевт в методе позитивная психотерапия, тренер Базового курса Позитивной Психотерапии.

Чем могу быть вам полезна ⬇️
✅ провожу индивидуальные консультации со взрослыми и подросткам (онлайн и оффлайн);
✅ обучаю студентов методу позитивной психотерапии;
✅ в рамках обучающего курса позитивной психотерапии провожу интервизии, супервизии, группы самораскрытия для студентов;
✅ провожу социально-психологические тренинги.

За подробной информацией обращайтесь в личные сообщения.

Запам'ятай одну просту фразу: «Побита кішка нікому не потрібна».  Ось прямо вигравіюй цю фразу у себе в підсвідомості.  ...
15/08/2026

Запам'ятай одну просту фразу: «Побита кішка нікому не потрібна». Ось прямо вигравіюй цю фразу у себе в підсвідомості.

Ми нікому не потрібні в поганому настрої, з вічною купою проблем, постійною депресією. З постійними нервовими зривами та вічними проблемами зі здоров'ям.

Від ниття нікому легше не стає, і тобі насамперед теж. Ні, іноді можна трохи пошкодувати себе, але без фанатизму в цій справі.

Я знаю, що ти можеш заперечити, мовляв, є друзі та підтримка, яку вони дарують. Але це спочатку і теж не завжди щиро. Можливо, коли в тебе щось трапиться, то друг і кинеться з ентузіазмом тебе рятувати, але це лише перші рази, а якщо в тебе щодня, то біда – на допомогу кликати марно.

Твої проблеми – це лише твої проблеми. Більшості людей на них байдуже, ще більша частина раді, що вони в тебе є. Тому підіймай свою п'яту точку, перестань тікати від проблем, а намагайся знайти вихід. Не дарма кажуть, що наша свідомість набагато вже, ніж нам здається. Якщо ти думаєш, що виходу немає, то насправді є щонайменше один вихід. Якщо ж ти думаєш, що вихід лише один, насправді їх щонайменше два.

Так що я вірю, що ти з усім упораєшся і знайдеш вихід, який тебе влаштує. Просто зрозумій, нарешті, що у своєму житті ти зі 100% ймовірністю можеш покластися лише на одну людину – себе. І які б чудові друзі в тебе не були, з дна витягувати себе ти теж будеш сам.

Надія Богомаз
💙💛

Вiтаю! 🎉🎂💐  💙💛
27/07/2026

Вiтаю! 🎉🎂💐 💙💛

Вчений медик хотів перевірити свою теорію.Йому потрібен був волонтер, який помре в останню хвилину.     Нарешті він знай...
28/04/2026

Вчений медик хотів перевірити свою теорію.
Йому потрібен був волонтер, який помре в останню хвилину.
Нарешті він знайшов його, це був засуджений чоловік, якого повинні стратити на електричному стільці.
Вчений запропонував засудженому: він братиме участь в науковому експерименті, який складається з скорочення серцевого ритму до мінімуму, поки кров повільно витікає до останньої краплі. Він пояснив, що у засудженого є лише мінімальна ймовірність виживання, але його смерть точно пройде без страждань і болю.
Засуджений погодився, тому що так померти було краще, ніж на електричному стільці. Його поклали на носилки і прив’язали тіло так, щоб він не міг рухатися.
Потім лікар зробив невеликий розріз на його зап’ясті і поклав йому під руку маленьку алюмінієву миску.
Зріз був плоский, тільки перші шари шкіри, але засуджений повірив, що його вени були розрізані.
Під носилки поклали посудину з невеликим клапаном, що регулює хід рідини у вигляді крапель, що потрапили в посудину.
Засуджений міг чути крапельницю і рахувати кожну краплю того, що вважав своєю кров’ю.
Поки випробуваний не бачить, вчений прикрив клапан, щоб краплі капали повільніше, з наміром змусити повірити, що у нього закінчується кров.
Через кілька хвилин лице засудженого зблідло, а серцебиття прискорилося. Коли відчай досяг піку, вчений закрив клапан повністю і у засудженого невдовзі зупинилося серце – він помер.

Цей вчений зміг довести, що все, що ми сприймаємо, будь то позитивне чи негативне, впливає на нас, на весь наш психологічний і соматичний апарат.
Коли людям кажуть, що у них смертельний вірус, люди вмирають від чистого страху перед ним.
Вбираючи інформацію через ЗМІ, день і ніч ми сповнені страху і імунітет все більш послаблюється цим страхом.

Сьогодні відомо, що небезпека смерті від вірусу насправді невелика -но ваш розум робить інше. Насправді ускладнення можуть бути тільки якщо імунітет дуже слабкий.
Жоден вірус не має сили, якщо здоров’я хороше, і у вас немає страху перед захворюванням.
Може бути, це та ж причина, по якій багато дітей виживають в дуже серйозних ситуаціях, тому що їх розум не знає страху смерті.

Так що будьте обережні з думками , страхами і в що вкладаєте свої переконання і віру.
Автор:
Lyudmyla Zavatska

Згадуємо із вдячністю 🙏
27/04/2026

Згадуємо із вдячністю 🙏

Вітаю з Днем психолога усіх причетних! 🎉 Психічного здоров'я, натхнення і стресостійкості.  🤩  Всім нам миру і Перемоги!...
23/04/2026

Вітаю з Днем психолога усіх причетних! 🎉 Психічного здоров'я, натхнення і стресостійкості. 🤩 Всім нам миру і Перемоги! 💙💛

Аутопсія самопожертви. Розтин, який нічого не поверне.Пишу як лікар. Як людина, яка щодня бачить, чим закінчується фраза...
05/04/2026

Аутопсія самопожертви. Розтин, який нічого не поверне.

Пишу як лікар. Як людина, яка щодня бачить, чим закінчується фраза «ще трошки потерплю».

На розтині — тіло звичайного чоловіка. Інфаркт. Другий. Перший проігнорував — бо "не на часі". Бо треба було заплатити за навчання синові, докласти на ремонт, доклеїти шпалери в кухні.

Розріз шкіри — тонкої, як папір.
Ребра — мов грати, які довго тримали всередині біль.
Серце — виснажений диригент, що вів оркестр виживання без аплодисментів.

Печінка — мовчазний свідок вечірнього "100 грамів", коли ні з ким було поговорити.
Шлунок — архів проковтнутих образ і фраз, які хотілося крикнути, але "не можна, бо діти чують".
Підшлункова — згоріла від дешевого цукру і стресу.
Мозок — суцільне кладовище мрій:
"Коли-небудь куплю мотоцикл"
"Навчуся грати на гітарі"
"Поїду на море, але вже після того, як…"

Та «після» не настало.

Бо поки він боровся за майбутнє інших — у нього самого не лишилося теперішнього.

Причина смерті — офіційно серцева недостатність.
Але я вам, як лікар, скажу чесно: він помер ще до цього.
Тоді, коли почав себе викреслювати.
Коли почав жити потім.
Коли зник з власного життя.

Майбутнє таки настало.
Прийшло. Без фанфар.
Просто ввімкнуло світло, підключило Wi-Fi і сказало:
— А чого дід не дзвонить?
— А чому в шафі одяг старий?

І ти раптом розумієш:
Ти був фундаментом.
Але ніхто не розглядає бетон, коли ходить по плитці.

Цей пост — не про смерть.
Цей пост — про життя.
Про те, що жити треба не "з понеділка". І не "після того, як виплачу кредит".
Жити — це діяти сьогодні.
Це бути в кадрі, а не тільки оператором чужого щастя.
Це не чекати, поки тебе хтось оцінить, а відчути себе живим зараз.

Бо на розтині, повірте, ніхто не питає:
— Скільки він заробив?
Питають інше:
— Чому так рано?..

Ми згораємо, щоб іншим було світло. Але світло ніколи не озирається. Йому байдуже, хто став попелом — воно просто світить далі.

Пам’ятай:
не губи себе у чужих історіях. Залишай себе — у власному житті. Бо ти потрібен не тільки їм. Ти потрібен — собі.

Нехай ця неділя буде лагідною. Нехай небо буде мирним. А ти — живим. По-справжньому.

Yuriy Chorniy

Це візуальна метафора вразливості, адаптивності та феноменального механізму самозахисту.У реальності равлик не ріжеться ...
01/04/2026

Це візуальна метафора вразливості, адаптивності та феноменального механізму самозахисту.

У реальності равлик не ріжеться завдяки густому слизу, який створює захисний шар.

Це символ нашої здатності створювати «емоційну прокладку» між собою та жорстоким світом.

Нею може бути здоровий оптимізм, почуття гумору або здатність не приймати все на свій рахунок.

Равлик не намагається «перебороти» лезо силою — він просто має правильну структуру для взаємодії з ним.

Це вчить тому, що м’якість і гнучкість часто безпечніші за твердість.

Равлик на лезі бритви — це стан людини, яка змушена жити або працювати в умовах постійного стресу чи небезпеки.

Травмофокус ілюструє те, як людина може «ковзати» через травматичні події.

Якщо в людини є внутрішній ресурс (аналог слизу), вона проходить через гострі моменти без глибоких «порізів» психіки.

Гіперпильність - стан постійної напруги, коли кожен рух має бути вивіреним, щоби не спричинити болю.

Равлик рухається надзвичайно повільно.

У психології це символ того, що швидкість — ворог безпеки.

Щоби пройти через «гострі» життєві періоди, потрібно сповільнитися, бути максимально присутнім у моменті та відчувати кожну точку дотику.

Равлик «знає», що він може це зробити, що є символом внутрішньої впевненості у своїх базових навичках виживання.

Часто ми вважаємо м'якість слабкістю.

Проте цей образ доводить зворотне: саме м'яке тіло равлика дозволяє йому обволікати гострий край, розподіляючи тиск так, щоби не отримати шкоди.

Твердий предмет на місці равлика просто отримав би подряпину або розколовся би.

Образ також нагадує про те, що щось фатальне для одного, є цілком прийнятним середовищем для іншого.

Резильєнтність - це здатність психіки витримувати навантаження, які іншим здаються несумісними з життям.

Мем закликає нас не боятися своєї чутливості та «м’якості».

Наша вразливість, якщо вона підкріплена правильними внутрішніми ресурсами, може стати нашою найбільшою силою, що дозволяє проходити крізь найгостріші випробування долі.

Простiр психологiв

Лист до себе. Все буде добре.  Знай, ти найкраще і найдорожче, що маєш.  Не переживай.  Все тимчасово.  Ти витримаєш, ти...
07/03/2026

Лист до себе.

Все буде добре. Знай, ти найкраще і найдорожче, що маєш. Не переживай. Все тимчасово. Ти витримаєш, ти з усім упораєшся. Просто знай це й вір.

Бережи себе.

Не шукай проблеми в собі, не вантаж себе. Просто згадай, який ти особливий, яке ти диво!

Це життя. Так, воно складне. Але так цікавіше. Воно дано тобі для того, щоб ти розкрив усі свої дари, які вже маєш.

Ти здолаєш гори. Весь світ біля твоїх ніг. І це не просто полум'яна промова, що закликає до дій, а чиста правда.

Бережи себе. Не засуджуй, не критикуй. У такі моменти ти забуваєш, що всередині тебе світло. Неважливо, що станеться чи вже сталося. Важливо, що твориться в тебе всередині.

Дружи із собою. Зрозумій свою цінність.

Примири всіх своїх внутрішніх критиків, прийми всі свої "недоліки", своє минуле, і йди вперед, приймай усі дари цього життя, але вже в гармонії із собою.

Ти-це все, що маєш. У тобі вистачає достатку, любові, світла, щастя та всіх благ.
Вони вже в тебе є.

Все, чого ти потребуєш - це любов і щастя.

Але правда полягає в тому, що в тобі спочатку все це є , ти сам і є джерелом достатку, любові і щастя!

інет

"ЯКЩО ВИ ЧЕКАЄТЕ ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ, ВИ В НЕБЕЗПЕЦІ!!!Вимушена еміграція забирає всі сили невизначеністю.Ну пару тижнів, ...
23/02/2026

"ЯКЩО ВИ ЧЕКАЄТЕ ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ, ВИ В НЕБЕЗПЕЦІ!!!
Вимушена еміграція забирає всі сили невизначеністю.

Ну пару тижнів, ну пару місяців. Але вже десять місяців, і кінця не видно.

І люди, які хочуть повернутися, яким є куди повертатися, зависли в стані Ждуна.

Вони не хочуть залишатися там, де опинилися, отже, немає мотивації на:

1. Інтеграцію.

2. Вивчення місцевої мови.

3. На будь-які дії тут, що виходять за рівень виживання.

Навіщо щось робити на чужині, якщо серце рветься додому, а підступний голос надії нашіптує:

- Ще зовсім-зовсім трохи і можна повернутися додому. І ось там ти розгорнешся! Ось там ти гори згортатимеш одним лівим мізинцем ноги!

Тільки час іде…

Повернення не відбувається.

Сили тануть… тануть… тануть…

Це і є НЕБЕЗПЕКА, прихована
В ОЧІКУВАННІ!!!

ОЧІКУВАННЯ ЗЖИРАЄ ВСІ СИЛИ:

1. Спочатку Духовні – зникає особистий сенс життя

2. Потім Емоційні – нічого не тішить і не хочеться

3. Далі Фізичні - немає сил ворушитися

І це лише початок…

Спочатку порветься там, де тонко, а потім піде далі.

Що робити? Як рятуватися?

Порятунок приходить звідти, звідки його ніхто не чекає!

Зараз наші друзі:

1. Егоїзм – порятунок потопаючих справа рук самих потопаючих!

Ось прямо буквально!

Усвідомте, що особисто ви у небезпеці, і особисто вам потрібно себе рятувати!

Навіть якщо над головою не літають снаряди.

Прихована небезпека є не менш небезпечною, ніж явна.

2. Миттєві задоволення! Гормони щастя!

Серотонін, дофамін, ендорфін та окситоцин – не час перебирати харчами!
Беріть які є можливість взяти! Збирайте по крихтах!

Звичайно, я маю на увазі гормони, натурально вироблені організмом.

3. Дії без очікування результату!
Ось це прямий вищий пілотаж!
Це для дуже сильно охочих жити та зберегти сили та кукуху!

Змістити фокус уваги з результату на процес.

Сам процес повинен радувати і приносити задоволення.

Якщо буде якийсь відкладений довгостроковий результат, це не мета, а подарунок!

4. Лише Своя особиста думка!
Тільки справді своя!
Ні мами, тата, бабусі, подруги!
А ні телевізора, блогера з ютуба чи популярного оглядача!

Своя думка, що народилася з чистоти та глибини свого серця!

Будь-яка ситуація приходить у моє життя для моєї особистої користі.

І це мій вибір:
1) зливати свої сили та деградувати в очікуванні;

2) посилювати себе, роблячи те, що мені реально доступне.

Я не говорю, що це легко.

Іноді це нагадуватиме витягування себе за волосся.

Швидше за все будуть відкати та зависання.

Це шлях, сенс якого не мета, а саме шлях.

Моє Життя відбувається незалежно від того чи залучена я до нього чи ні.

Знімайте себе з паузи і починайте Жити, наскільки виходить, та наскільки є зараз можливість.

А як ви вирішуєте проблему життя у підвішеному стані?"
💙💛

Ева Бюксель

Парадокс Повернення. Чому люди їдуть з безпеки в небезпеку.Останнім часом мене часто запитують (іноді з подивом, іноді з...
10/02/2026

Парадокс Повернення. Чому люди їдуть з безпеки в небезпеку.
Останнім часом мене часто запитують (іноді з подивом, іноді з осудом): "чому вони повертаються? В Європі допомога, безпека, тиша. А вони тягнуть дітей назад під сирени. Вони що, безвідповідальні?".

На перший погляд, це виглядає нелогічно. Інстинкт самозбереження мав би кричати: "стій там, де не стріляють!". Але людська психіка — складніша за інстинкти. Як психолог я бачу, що за цим "нелогічним" рішенням часто стоїть вибір між двома видами страху.

Звісно, у кожного своя історія. Хтось повертається через кохання, хтось через роботу, хтось просто не зміг адаптуватися. Але є один потужний психологічний механізм, який пояснює цей феномен для багатьох.

Це вибір між фізичною небезпекою і соціальною смертю.
Що таке соціальна смерть? Для нашого мозку бути "вигнаним зі зграї" або втратити свій статус — це майже такий самий стрес, як фізична загроза.

В Україні: ти — Крістіна, головний бухгалтер, шанована людина, у тебе є друзі, дім, звична кава і перукар. Ти "своя". Але тут літають ракети.

В еміграції: ти часто стаєш "ніким"((. Твій диплом не визнають, твоя мова недосконала, ти працюєш на складі або прибираєш, щоб вижити. Ти втрачаєш своє соціальне "Я". Для багатьох жінок біль від втрати себе і свого статусу виявляється нестерпнішим, ніж страх обстрілів. І це я вже мовчу за оренду житла, ксенофобію і самотність.

Передбачувана небезпека vs непердюачувана небезпека. Психіка любить контроль.
Вдома війна, але ти знаєш правила: лунає тривога — йдеш у коридор. Ти розумієш мову, менталітет, ти знаєш, як працює "Нова Пошта" і лікарня. Це зрозумілий стрес.

За кордоном — все чуже. Ти не знаєш, як записати дитину до лікаря, як сплатити податок, як орендувати житло. Ця тотальна невідомість і безпорадність (стан дитини) виснажує нервову систему сильніше, ніж конкретний ворог вдома.

Цінності вищі за безпеку. Піраміда Маслоу під час війни перевернулася. Для багатьох потреба в приналежності (бути зі своїм чоловіком, своїми батьками, своїм народом) переважила потребу в безпеці. Люди повертаються не тому, що їм байдуже на життя. А тому, що життя окремо від сім'ї для них втрачає сенс.

ВИСНОВОК: Ті, хто повертається — не "божевільні". І не "безвідповідальні". Вони просто зробили свій вибір: їм легше витримувати тривогу від сирен, будучи Вдома і Кимось, ніж витримувати депресію від безпеки, будучи на Чужині і Ніким.

Це не добре і не погано. Це просто різні стратегії виживання психіки. І ми маємо поважати вибір кожного: і тих, хто рятує дітей там, і тих, хто рятує свою душу тут.
💙💛

Ірина Коваль

Address

Kyiv
01001

Opening Hours

Monday 10:00 - 18:00
Tuesday 10:00 - 18:00
Wednesday 10:00 - 18:00
Thursday 10:00 - 18:00
Friday 10:00 - 18:00
Saturday 10:00 - 18:00

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Психотерапевт, коуч Татьяна Якубовская posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share