25/07/2022
Останні кілька років у ЗМІ, в інтернеті активно обговорювався той факт, що одноразові засоби менструальної гігієни (менструальні та щоденні прокладки, і особливо – тампони) з мас-маркету містять канцерогени та інші потенційно небезпечні речовини (діоксин, азбест, стирол, хлоретан, хлороформ та ін.), які здатні викликати рак та інші небезпечні захворювання. А відкриття колись того факту, що використання тампонів пов'язане з ризиком виникнення синдрому токсичного шоку (СТШ), досі спонукає багатьох жінок уникати використання тампонів та замислюватись про безпеку інших одноразових засобів менструальної гігієни.
До того ж, нещодавно The Washington Post опублікував статтю про те, що в США вже зараз подекуди є проблеми з гігієнічними товарами для жінок (переважно тампонами https://www.washingtonpost.com/wellness/2022/06/ 15/tampon-shortage-explainer/utm_source=instagram&utm_medium=social&utm_campaign=wp_main&crl8_id=0d0ad573-7520-472a-bd1a-92a297e66fb9).
Пандемія, потім війна в Україні: економічні наслідки 2-х цих подій для всього світу ->> подорожчання сировини, нафти, газу ->> збільшення витрат на виробництво продукту, а отже, змінюється його кінцева вартість. Виникають проблеми з виробництвом, логістикою, постачанням.
Зростаюча вартість одноразових засобів менструальної гігієни + вже зараз проблеми з доступністю + побоювання щодо свого здоров'я – все це спонукає жінок у всьому світі (не лише у нас) шукати альтернативи.
Не можна не відзначити еко-активістів, їхні гасла «що ми залишимо після себе нашим дітям та онукам?» і жахливі факти про те, що щорічно на сміттєзвалище відправляється близько 20 млрд одноразових гігієнічних засобів (прокладки, тампони, аплікатори), яким для розкладання може знадобитися ~ 500 років.
Хтось із міркувань безпеки, «турботи» про своє здоров'я, а хтось просто хоче жити «екологічніше» – причини у всіх різні, але мета одна – знайти альтернативи.
І треба сказати, що вони стають дедалі популярнішими.
Я отримую величезну кількість запитів від вас розповісти докладніше про ті чи інші гігієнічні засоби (одно- та багаторазові).
І менструальні чаші чи багаторазові тканинні прокладки – не така вже й рідкість сьогодні. Ще 5-10 років тому ці товари не були такі популярні, як зараз, але давайте про все по черзі.
1. Чи є реальні ризики для вашого здоров'я через використання одноразових гігієнічних засобів: прокладки (щоденні, менструальні), тампони?
Існують різні версії того, коли, де і як з'явилися ранні «тампоноподібні» пристрої.
Є відомості про жінок Стародавнього Риму, які виготовляли собі тампони із вовни, а в деяких частинах Африки використовували для цього рулони трави.
Жінки на Гаваях створювали тампони з папоротей, а стародавні японські жінки - з паперу, закріпленого бинтами, і змінювали їх від 10 до 12 разів на день.
Перший сучасний «менструальний» тампон із аплікатором винайшов К.Хаас, лікар загальної практики з Колорадо.
Подруга Хааса якось розповіла йому, що вводила губку у піхву, щоб у такий спосіб справлятися з менструальними виділеннями.
Думаючи про свою дружину (за деякими відомостями балерину) та її страждання через громіздкі менструальні прокладки того часу, Хаас створив альтернативний варіант з пресованої бавовни.
А оскільки Хаас хотів, щоб тампон можна було вставляти та витягувати без безпосереднього дотику до нього, він розробив для нього аплікатор із паперових трубочок.
Хаас отримав патент у 1933 році і перший Tampax з'явився на прилавках. Ця подія стала одним із найбільших проривів в історії 20-го століття.
Під час Другої світової війни тампони були одними з основних менструальних гігієнічних продуктів, хоча модель Tampax не відразу затьмарила інші «конструкції» тампонів.
Одне дослідження показало, що у 1942 році 37% користувачів тампонів, як і раніше, використовували саморобні гігієнічні засоби, медичну вату або нарізані губки, куплені в магазині. Найчастіше ними користувалися жінки, які ведуть активний спосіб життя (танцівниці, спортсменки), а також актриси, моделі та с**с-працівниці.
В середині 40-х років провели перші більш-менш серйозні дослідження тампонів, а в Німеччині в цей же час гінеколог Джудіт Ессер-Міттаг розробляла О.В. тампон без аплікатора, який також матиме величезну популярність у всьому світі.
Час минав, тампони покращувалися та вдосконалювалися.
Почали з'являтися тампони з дезодорантами і разом з ними перші повідомлення про алергічні реакції на ароматизатори, які входили до складу тампонів.
Популярність тампонів зростала, і в 1975 році компанія Procter & Gamble почала продаж своїх перших тампонів Rely, зроблених із повністю синтетичних матеріалів - карбоксиметилцелюлози (КМЦ), яка дозволила зробити тампон гіперабсорбуючим (супервсмоктуючим). І деякі жінки, як повідомляється, могли носити один тампон майже весь період менструації. Можу собі уявити розмір тампона, який вони виймали через кілька десятків годин/днів носіння.
У 1978 році зазвучали слабкі тривожні дзвіночки. У деяких людей виникали питання щодо складу тампонів, впливу їх компонентів на організм жінки, ризиків для здоров'я.
А вже у 1980 р. було офіційно зареєстровано перші 812 випадків синдрому токсичного шоку (СТШ), пов'язаного з використанням тампонів. СТШ - рідкісний, але вкрай небезпечний стан, пов'язаний з надмірним розмноженням бактерій та виділенням шкідливих токсинів. З 812 випадків СТШ 38 були з летальним кінцем.
Кожен великий виробник тампонів на той час стикався із судовими позовами.
На P&G подали понад тисячу.
У 1982 році сім'я Патрісії Кем, 25-річної дівчини, яка померла від СТШ, виграла суд і отримала від P&G 300 000 $ компенсації за моральну шкоду. Колосальні на той час гроші.
А в 1983 році тампони вирушили в космос, завдяки Саллі Райд - першій американці з NASA, яка побувала там, і взяла з собою на борт "Челленджера" саме тампони як менструальний гігієнічний засіб. Це, безумовно, ще більше додало тампонам престижу та популярності.
Незважаючи на всі пов'язані ризики з СТШ, побоювання та критику, тампони справді були революційним винаходом, поряд із кондиціонерами та кросівками.
Після судових позовів, висвітлення у ЗМІ випадків СТШ та дій FDA, гіперабсорбуючі тампони зникли з прилавків, а на решту було додано маркування про поглинаючу здатність тампонів та попереджувальні написи про ризик СТШ.
Вченим знадобилися роки після перших випадків, щоб з'ясувати, як саме тампони пов'язані із СТШ.
Лише у 1989 році зрозуміли, що саме синтетичні матеріали (КМЦ, поліестер, віскоза) забезпечували благодатне середовище, їжу для розмноження бактерій, токсини яких і викликають СТШ.
Віскоза, до речі, досі широко використовується в тампонах, тому (і не тільки тому) ризик СТШ є і сьогодні, хоч і невеликий (за оцінками СТШ трапляється у 1-6 зі 100 000 жінок, що менструюють).
Але СТШ – не єдине, що викликало занепокоєння.
Наприкінці 90-х років з'явилися перші гучні заяви про діоксин у складі тампонів (а у 2014 році й у складі прокладок) – небезпечний канцероген.
Діоксин є побічним продуктом у процесі створення віскози.
Тампони зазвичай виготовляються з бавовни та віскози. До кінця 1990-х років відбілювання деревної маси призводило до виявлення слідів діоксину в тампонах, але цей метод був замінений процесом відбілювання без використання хлору.
У 1994 році EPA опублікувало звіт, в якому повідомлялося, що діоксини, як відомо, викликають рак у тварин та, ймовірно, викликають рак у людей. Люди, які піддаються впливу високих рівнів діоксинів, можуть наражатися на ризик пошкодження імунної системи, підвищений ризик запальних захворювань органів малого тазу (ЗЗОМТ) та зниження фертильності. Одне дослідження показало, що у 80% мавп, які зазнали впливу діоксину, розвинувся ендометріоз.
Хоча небезпека діоксинів знизилася завдяки новим методам відбілювання, діоксини, як і раніше, виявляються в тампонах, навіть зроблених зі 100% бавовни.
При цьому Агентство з охорони навколишнього середовища заявляє, що світова промисловість призвела до того, що діоксин сьогодні можна знайти будь-де: у повітрі, воді та землі.
У зв'язку з чим, звичайно ж, невелика кількість діоксину може бути присутня у бавовняній або деревній сировині, які використовуються для виготовлення тампонів.
При цьому FDA повідомляє, що агентство має результати досліджень, проведених у незалежних лабораторіях, які повідомляють, що вміст діоксину у віскозній сировині коливається від невизначених 0,1 до 1 на трильйон.
«Вміст діоксину в тампонах сьогодні набагато менше, ніж у повітрі, яким ми дихаємо».
Дослідження, проведене двома вченими (ДеВіто і Шектером), опубліковане в журналі Environmental Health Perspectives у 2002 році, показало, що кількість діоксину в тампонах (і прокладках) у тисячі разів менша, ніж кількість діоксину, яку люди зазвичай споживають з їжею.
У Південній Кореї було проведено кілька епідеміологічних досліджень, на підставі яких у грудні 2017 року Міністерство БПП та ЛЗ провело оцінку ризику 84 летких органічних сполук, виявлених загалом у 666 найменуваннях менструальних та щоденних прокладок, представлених на ринку. Результати показали, що виявлена кількість летких органічних сполук не є небезпечною для організму людини. Таким чином, жодне якісне добре сплановане дослідження не вказує на «раковий» або будь-який ще «небезпечний» потенціал прокладок або тампонів з мас-маркету.
Незважаючи на все це, досі можна зустріти величезну кількість статей, які пишуть про те, що піхва, слизові оболонки малих і великих статевих губ мають набагато більш високу проникливу здатність у порівнянні з іншими ділянками нашого тіла, а отже, навіть «сліди» небезпечних речовин у тампонах або прокладках можуть бути дуже небезпечні. Що виробники не вказують на повний перелік речовин, що входять до складу тампонів і прокладок, а FDA не надає громадськості результати наукових досліджень.
Але при цьому доказів протилежного ми не маємо, є офіційні заяви FDA, про які я написала вище, у зв'язку з якими всі «ракові» та інші побоювання знаходяться на сьогоднішній день лише на рівні розмов і домислів. Я згодна з тим, що, ймовірно, нам потрібно ще більше досліджень, але в той же час абсолютно точно не варто приймати занадто близько до серця іноді страшні статті про страшні і жахливі канцерогени в тампонах і прокладках з мас-маркету.
Поки що ми впевнено говоримо про ризики СТШ у зв'язку з використанням тампонів, бо знаємо про них напевно.
І зовсім невпевнено про будь-які інші ризики, які загалом на сьогоднішній день нічим і ніким не підтверджені.
2. «Я все одно хочу відмовитися від одноразових менструальних гігієнічних засобів, які альтернативи існують, чи вони безпечні?».
Альтернативи одноразовим засобам менструальної гігієни:
*Менструальні чаші
*Багаторазові тканинні прокладки
*Менструальні трусики
*Менструальні губки
Про менструальні чаші є окремий допис.
Вони також пов'язані з ризиком СТШ.
Правила експлуатації такі ж, як і з тампонами - краще не використовувати більше 6-8 годин поспіль, вчасно міняти чашу/замінювати на прокладки. Не використовувати у нічний час. Безпечніше все ж таки прокладки.
Вимагають правильного догляду, дезінфекції, підходять не всім жінкам (якщо є значний пролапс тазових органів, наприклад, чаша просто випадатиме, та ін. нюанси).
Багаторазові тканинні прокладки
Плюси:
+ Менше відходів у порівнянні з одноразовими (можуть використовуватися роками), більш екологічні матеріали (іноді повністю біорозкладні).
+ При правильному використанні вони більш зручні, приємні для шкіри та слизових, рідше провокують алергічні реакції/висип у порівнянні з одноразовими прокладками
+ практично не пов'язані із СТШ.
При цьому є ризики.
Вони потребують правильного прання, сушіння та догляду.
Якщо не робити це все належним чином, багаторазові прокладки можуть сприяти зростанню грибкових та бактеріальних інфекцій.
Жінки, які мають гепатит С, В, ВІЛ, повинні бути особливо обережними при зберіганні та пранні прокладок. Потрібно робити все досить акуратно, щоб усі предмети, які можуть бути забруднені менструальною кров'ю, були безпечні для людей, що вас оточують.
Прокладки необхідно міняти кожні 4-6 годин, щоб уникнути подразнення шкіри і слизових оболонок, зростання інфекції через накопичену кров і зростаючий рівень вологості.
Для безпечної майбутньої експлуатації прокладки бажано прати відразу після використання або зберігати упакованими в поліетиленовому пакеті/пакеті з блискавкою, якщо негайне прання неможливе.
Прання може бути ручним або машинним. Після прокладки повинні бути ретельно висушені, в ідеалі - під прямими сонячними проміннями на відкритому повітрі.
Матеріали, з яких їх виготовляють, також мають велике значення. Не всі гарні та безпечні.
Загалом із дотриманням певних правил багаторазові прокладки безпечні і досить успішно можна ними користуватися.
Менструальні трусики - це ті ж прокладки, тільки у вигляді трусів, тому всі плюси та мінуси такі самі, як і у багаторазових прокладок.
Ну, і менструальні губки (будь-то натуральні морські губки чи синтетичні)
Це щастя, якщо ви чуєте про них уперше. На щастя, вони не такі популярні, але траплялися мені на очі в «еко» магазинах, в інтернеті, тому я вважаю за потрібне про них написати і повідомити вас заздалегідь.
Я просто благаю вас їх НЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ.
Натуральні морські губки неможливо очистити належним чином, а тому вони не можуть бути призначені для жіночої піхви.
Що б вам не розповідали, під час проведення незалежних досліджень було виявлено, що вони містять пісок, бактерії, плісняву, грибки та багато іншого.
CDC та FDA попереджають про небезпеку їх застосування (СТШ, вагініти, бактеріальний вагіноз та інші «принади» можуть з вами трапитися).
Вони не є офіційно схваленими гігієнічними менструальними засобами, а тому не можуть і не повинні використовуватися.
Якщо ви запитаєте мою думку, що вибрати, що ж краще використовувати, то я вам скажу, що для мене ідеальний варіант - наявність у жінки вибору, при якому ви можете користуватися різними гігієнічними засобами, маючи можливість НЕ вибирати щось ОДНЕ, а вибирати багато чого, визначаючи індивідуально найбільш комфортний варіант для кожного випадку.
Можна використовувати повністю бавовняні тампони та прокладки, «ЕКО» невибілені або вибілені перекисом водню, хоча на сьогоднішній день немає наукових доказів того, що вони безпечніші за звичайні тампони або прокладки з мас-маркету.
Тампони, до речі, можуть використовувати і незаймані, але це дуже індивідуальне питання, яке багато в чому залежить від анатомічних особливостей незайманої пліви.
Як відомо, статевий член або тампони, введені в піхву, не обов'язково призводять до розриву пліви, вона може спокійно розтягуватися, а у деяких жінок пліва взагалі може бути вроджено відсутня.
Але є жінки, у яких незаймана пліва досить виражена, щільна, відповідно можуть виникнути проблеми з використанням тампонів.
У мене були на практиці випадки, коли тампон дівчинка ввести змогла, а ось вийняти назад – ні.
Тому що тампон наситився кров'ю у піхві, набух, і вперся на виході з піхви в незайману пліву. Усі спроби вилучити його самостійно виявилися марними.
Дістали зрештою на гінекологічному кріслі, зробили все швидко і безболісно, але не всім ці «пригоди» сподобаються. Це може бути великий стрес для підлітка.
Тому я все ж таки момент використання тампонів жінкам, які не жили раніше статевим життям, рекомендувала б узгодити зі своїм лікарем. Про всяк випадок, щоб уникнути ексцесів.
Використання будь-яких типів менструальних прокладок у порівнянні з тампонами абсолютно точно знижує ризики СТШ.
Я все-таки більше за прокладки (одно- або багаторазові) саме з цієї причини, особливо у молодих дівчаток.
При цьому за певних умов з дотриманням правил можуть використовуватися тампони і менструальні чаші.
Будьте здорові і пам'ятайте, що менструація - це абсолютно природне та фізіологічне явище, і у вас не повинно бути ніякого сорому чи збентеження обговорювати будь-які питання, пов'язані з нею, у тому числі питання вибору чи безпеки засобів менструальної гігієни. Це прояв турботи про себе та своє здоров'я.
