13/09/2026
ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ВІЙСКОВИМ
Нещодавно мені надійшов запит від психолога з проханням про професійну пораду. Справа була в тому, що військовий, якому вона допомагала, своєю поведінкою та запитами вже суттєво перетинав межі "норми", що потребувало консультації психіатра.
Звісно, що війна - це неймовірно сильний удар по психічному стану людини . Далеко не кожен може витримати її наслідки не отримавши серйозних психотравм, не зіштовхнувшись с тривожно-депресивними розладами чи посттравматичним стресовим розладом (ПТСР).
Один з моїх клієнтів, який повернувся з війни, і тепер за станом здоров'я "списаний", тільки відносно спокійно спати почав через чотири місяці. Не кажучи вже про адаптацію до перебування в соціумі, родині і т. д.
Хочеться наголосити, якщо ви психотерапевт чи психолог, - будьте дуже і дуже уважними в своєму прагненні допомогти війсковим, які зараз воюють. Ми усі поважаємо, хочемо підтримати, відчуваємо емпатію до людей, які захищають нашу країну.
Але!
Не забувайте, що з тими, хто знаходиться постійно в неекологічному, стресовому просторі – на війні, приймаючи участь в бойових діях, неможливо повноцінно проводити психотерапію. Дуже стараючись, можна нашкодити. Їм потрібна лише максимальна підтримка.
З іншої сторони, не намагайтеся самостійно "витягти", якщо це вище ваших можливостей, особливо коли симптоми говорять про наявність ментального захворювання чи залежностей. Залучіться підтримкою родини військовослужбовця, працюйте разом з психіатром, наркологом, шукайте допомоги у волонтерів і т. д. Ця ситуація може бути надзвичайно складною для одного спеціаліста.
Також слід враховувати, що людина після досвіду війни може не зовсім реально сприймати життя. На жаль, серед моїх пацієнтів були такі, хто жив, наче в "комп'ютерній грі", що призводило до проявів неконтрольованої агресивної поведінки (по типу флешбеків при ПТСР) і ті, хто не бажав жити взагалі (мали суїцидальні думки та наміри). Тому потрібна надзвичайна уважність аби не пропустити "дзвіночків", що свідчать про можливість агресії та аутоагресії (можливого суїциду).
Повноцінну психотерапію з військовим можна проводити тоді, коли вони звільнились та проживають вдома разом з родиною чи іншими близькими людьми!
І вона полягає у допомозі в проживанні горя та втрат, прийнятті досвіду війни, побудові нових сенсів та стимулів жити. Важливо націлити людину на соціалізацію та повернення до мирного життя.
Також не варто забувати про наявність спеціальних організацій для підтримки військових, ліній для дзвінків, допомоги волонтерів, реабілітаційних центрів і т. д.
У будь-якому разі, з допомогою психіатра, психотерапевта, психолога можна значно покращити ситуацію та повернути людину до звичайного життя. Дуже важлива також підтримка рідних та близьких людей.
Діагностика ж стану військового у психіатра має стати першим кроком перед роботою з ним інших спеціалістів, бо депресія, тривога, фобії, агресія та психосоматичні прояви властиві більш ніж 50% військовослужбовців, які повернулися з місць бойових дій, а ці розлади потребують також медикаментозного лікування .
Р. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова»❤️
