Психіатр Світлана Нетрусова, Kyiv (2026)

12/08/2026

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПСИХІАТРА. ЧИ ДОСТАТНЬО КОНСУЛЬТАЦІЇ ОНЛАЙН?
Сфера психіки є однією з найзагадковіших, а проблеми з нею викликають чи не найбільше страхів. Більшість людей стидаються сказати комусь, що в їх життях було звернення до психіатра, хоча від депресії, надмірної тривоги та інших психічних розладів ніхто не застрахований.
Люди не хочуть аби їх помітили під кабінетом лікаря цього профілю, бояться, що інформацію про їх захворювання "зафіксують" і про це дізнаються на роботі чи в родині. На щастя, зараз є чудова можливість отримати допомогу в режимі онлайн. Це дуже зручно, бо не треба йти до лікарні, чекати в чергах, можна поспілкуватися з психіатром з будь-якої точки планети.
Проте, існує ряд випадків, коли краще звернутися за допомогою до лікаря, який приймає в державній лікарні.
1. Якщо у людини психотичний розлад (має психоз, галлюцинаторно-параноїдна симптоматика) з психомоторним збудженням, агресивними чи суїцидальними наміри. Тобто, може нашкодити собі або іншим, не контролює свою поведінку, не розуміє наслідки власних вчинків.
2. Якщо людина не може сама доглядати за собою через, наприклад, важку депресію.
3. Якщо людина замислюється про суїцид, чи вчиняла спроби покінчити з життям.
4. Деменції, тобто стани, що властиві людям похилого віку частіше потребують допомоги в лікарні, спеціального догляду.
5. Якщо людина сама прагне госпіталізації або родичі не в змозі контролювати прийом ліків, наприклад при загостренні шизофренії.
Усі інші випадки можливо вирішувати в режимі онлайн. Це стосується депресивного, тривожного, посттравматичного стресового, обсесивно-компульсивного розладу та ін. Також важливим для пацієнта є фактор доступності лікаря, коли фахівцю (за домовленістю) можна написати чи зателефонувати, коли спілкування з ним виходить за межі медичної картки, а перетворюється в роботу з людиною, якій можна довіритися. Коли не треба сидіти зі своїми проблемами під дверима і ховати очі від пацієнтів, що звернулися за допомогою до інших лікарів.
Стигматизація психіатрії дуже велика проблема, а консультування онлайн допомагає отримати допомогу усім, навіть тим, хто відчуває страх чи невпевненість через ситуацію зі своїм здоров'ям.

12/08/2026

АНТИДЕПРЕСАНТИ. ЧИ ВАРТО БОЯТИСЯ?
Одними з головних страхів при необхідності прийому антидепресантів є переживання щодо звикання, залежності від ліків, а також можливих викликаних ними побічних дій.
Звикання до антидепресантів не відбувається, якщо їх назначив лікар психіатр, який розуміє скільки, коли, як довго їх приймати. Певні проблеми з самопочуттям можуть виникнути тоді, коли пацієнт сам, різко, без узгодження з лікарем, необгрунтовано і раптово припиняє прийом антидепресантів. Тобто, якщо пацієнт приймає препарат під контролем спеціаліста, перейматися щодо звикання та синдрому відміни не варто.
Що ж стосується побічних дій, дійсно вони можуть бути. Це ж не свята вода. Наприклад, з боку шлунково-кишкового тракту на 1-му тижні їх прийому можуть іноді спостерігатися у вигляді нудоти та певних диспептичних проявів. Це відбувається, бо антидепресанти впливають на серотонінові рецептори, що знаходяться в цих органах. Але якщо антидепресанти приймати під час прийому їжі та збільшувати дозу поступово, цього можна уникнути.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) можуть сповільнювати оргазм чи еякуляцію. А депресія чи інші невротичні розлади можуть знижувати лібідо і без ліків взагалі.
Тобто, виникнення побічних дій не означає, що треба відмовлятися від лікування чи самостійно його відміняти або змінювати дози. Лікувати депресію необхідно. Якщо ж у пацієнта виникають побічні реакції на препарат - треба звернутися до психіатра. Тільки він може його замінити на інший, чи змінити дозу або назначити ліки для зменшення проявів побічних дій і т. д.
Варто розуміти, що без лікування ментальних розладів людина не зможе відчувати себе здоровою та повноцінною. Тому, відмова від медикаментів через страхи не допоможе, а лише нашкодить здоров'ю. Вихід – консультація психіатра, співпраця з ним, індивідуальний підбір медикаментів, що підійдуть сааме цьому пацієнту.
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова” та YouTube каналі «Психиатр Светлана Нетрусова»

11/08/2026

ПАНІЧНІ АТАКИ. ЧИ ВАРТО БОЯТИСЯ?
Панічна атака (ПА) досить неприємне явище, яке не хочеться переживати нікому. Проте, яким би небажаним не був цей неочікуваний та всеохоплюючий напад паніки, тривоги і страху, він не несе небезпеки чи якоїсь реальної загрози!!
Найчастіше люди, що переживають ПА, бояться «зійти з розуму», втратити свідомість, задихнутися, осоромитися перед іншими, вмерти від інфаркту чи інсульту в момент ПА та ін. Але панічна атака не викликає подібних наслідків. Вона не вбиває, не калічить, не змінює назавжди, вона лякає в моменті і вщухає, тобто вона має початок та кінець.
Панічні атаки можуть виникати регулярно у тих, хто пережив першу та зреагував дуже емоційно, злякався, придумав собі купу діагнозів, тобто "зробив з мухи слона". Така емоційна реакція та роздуми на цю тему викликали страх повторення ПА, а далі, як кажуть: "Чого ти боявся, те з тобою і трапилося". Тобто, чим більше ви боїтеся і думаєте про ПА, тим частіше вони виникатимуть і довше триватимуть!
Варто зрозуміти, що ПА не несуть прямої загрози, але заважають та погіршують якість життя. Аби позбутися від них треба звернутися до психолога чи психотерапевта, найкраще попрацювати в методі когнітивно-поведінкової терапії.
Якщо ж ситуація не покращується - не відкладайте консультацію психіатра, він підбере медикаментозне лікування, що допоможе пережити пік страхів, тривоги, розгубленості, а також покращить нейромедіацію серотоніну та адреналіну, яка порушується при панічному розладі. А далі ви вже матимете ресурс аби позбутися від цієї проблеми за допомогою психотерапії та покращите якість життя.
Чого точно не варто робити, так це уникати місць та ситуацій, що були при попередніх панічних атаках, тобто не ховайтеся не від чого і не створюйте захисну поведінку. Це лише закріпить проблему, а не допоможе в її вирішенні.
Головне, не лишайтеся наодинці з собою та панічними атаками, зверніться до фахівців і намагайтесь не фіксуватися на тому, що зараз переживаєте. Безліч людей відчували те ж саме, і ваша ситуація не несе небезпеки чи якихось непоправних наслідків. З панічними атаками можна впоратись!

11/08/2026

СПАДКОВІСТЬ ПСИХІЧНИХ ХВОРОБ
Спадковість має значення у випадку багатьох соматичних та психічних захворювань. Проте, наявність того чи іншого ментального розладу в батьків не обов'язково призведе до прояву цих захворювань у дітей. Вони збільшують вірогідність виникнення, але не є 100% їх передумовою!
Також часто плутають генетичний фактор з впливом поведінки, вихованням. Наприклад, мама, що не дає дитині спокійно жити, проявляє стосовно неї гіпертрофовану опіку, постійно все забороняє, вважає будь-який прояв свободи небезпекою, скоріше за все, виховає тривожну людину, яка страждатиме від невпевненості та страхів.
Тобто, тривога такої людини буде наслідком виховання, а не спадковою проблемою.
Аби генетичний фактор спрацював необхідно співпадіння й додаткових чинників. Це можуть бути стреси, шкідливі звички, низький рівень життя, соматичні хвороби та ін.
Наприклад, у випадку з шизофренією ризик виникнення хвороби:
- дитина народжена від батьків, один з яких хворий на шизофренію - 9-13%,
- дитина народжена від двох хворих на шизофренію батьків – 40-46%,
- у дитини хворі на шизофренію бабуся або дідусь – 5%,
- у дитини хворі на шизофренію рідні брати або сестри - 6-12%,
якщо шизофренія спостерігається у матері, то частота захворювання дітей збільшується у 5 разів, ніж у разі хвороби батька.
Але ж у більшості % випадків цього не трапиться, тому що дуже велику роль відіграють інші життєві обставини.
Біполярний афективний розлад, депресія епілепсія теж мають спадкову схильність, але знову ж таки, не обов'язково будуть у наступних поколінь.
Якщо ж замислитися на цю тему, ми самі точно не знаємо, які саме проблеми зі здоров'ям були у попередніх поколінь наших родичів. Ми, зазвичай, знаємо лише декілька з них, маму й тата, бабусь і дідусів, дехто прабабусь та прадідів, а хто був до них? Чим вони хворіли? Чи не було там депресії чи епілепсії? Ми не знаємо.
Тому, не треба витрачати час і зусилля на те, щоби відшукати «хворого родича». Це нічого вже не дасть. Слід намагатися вплинути на те, що піддається нам, наприклад, працювати з психологом чи психотерапевтом при потребі, вчасно звертатися до психіатра, якщо виникли ментальні порушення, вести здоровый спосіб життя, висипатися і т. д.
Ми не можемо змінити свої гени, але ми можемо робити для себе корисні речі, надіючись, що це допоможе нам лишитися здоровими та щасливими людьми.
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова”

10/08/2026

РЕЗИСТЕНТНА ДЕПРЕСІЯ
Депресія - це психічний розлад, який супроводжується зниженим настроєм та працездатністю, відсутністю радості, тривогою та ін.
Людина втрачає здатність радіти життю, отримувати задоволення, має порушення харчової поведінки, сну і т. д.
Лікування цього ментального розладу здійснюється завдяки медикаментам , а саме - антидепресантам, котрі приймається досить довго (від декількох місяців до року або навіть більше часу).
Проте, бувають випадки, коли впоратися з проявами депресії не можна повністю. Тоді мова йде про резистентну депресію, тобто ту, що стійка до терапії.
Резистентність може бути істиною чи псевдорезистентністю.
Істинна - це та, що при правильному підборі препаратів, довготривалому прийомі та достатніх дозах все одно не піддається повній редукції, тобто прояви депресії продовжують псувати життя пацієнту.
Псевдорезистентність - це ситуація, коли неправильно підібрані ліки, їх доза недостатня, їх зарано припинили приймати, були присутніми інші чинники, що вплинули на відсутність результату від лікування, наприклад, хвороби щитоподібної залози, та ін.
У будь-якому разі з резистентоною, як і з будь-якими іншими видами депресії, впоратись можна лише за допомогою лікаря психіатра!
Аби не втрапити у ситуацію з псевдорезистентністю варто виконувати настанови лікаря, ні в якому разі самостійно не змінювати дози препаратів, самостійно їх не відміняти, розповісти психіатру про свої супутні захворювання, що можуть вплинути на процес лікування, зробити додаткові обстеження, якщо вони будуть необхідні
У будь-якому разі, депресію можна подолати, якщо діяти проти неї разом з професіоналом
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова”

10/08/2026

ТОКСИЧНІ ЛЮДИ. ЯК СПІЛКУВАТИСЯ?
Буває так, що ми не можемо прибрати якусь людину зі свого кола спілкування, навіть, якщо вона нам не до душі. Так трапляється, наприклад, у колективі на роботі, або коли вона є вашим родичем. Як же спілкуватися, аби не втратити рівновагу, не стресувати, а потім не відчувати тривоги чи злості?
1. Не давати переступати власні кордони, тобто не дозволяти порушувати свій особистий простір та переходити межі в спілкуванні. Чітко пояснюйте, що вам не подобається, як з вами не можна, де у спілкуванні межа, за якою воно просто скінчиться.
2. Прислухатися до власних почуттів, якщо вам тяжко чи сумно, просто припиніть діалог. Для цього можна використати різні приводи, наприклад необхідність впоратися з завданням по роботі. Не гвалтуйте себе. Не змушуйте терпіти самого себе спілкування, що приносить лише душевний тягар.
3. Не давайте "їсти" ваші емоції. Якщо людина навмисне зачіпає теми, що викликають негативні емоції з вашого боку - не відповідайте. Не ведіться на провокації.
4. Обмежуйте інформацію про себе і своє життя. Навіть, на перший погляд, звичайні речі токсична людина здатна перевернути з ніг на голову, використати інформацію проти вас.
5. Самі ведіть діалоги так, як вигідно вам. Не дозволяйте токсичній людині взяти хід розмови у свої руки, бо це призведе до маніпуляцій чи незручних ситуацій для вас.
У будь-якому разі, знайте, що жодне спілкування не варте вашого здоров'я. Якщо відчуваєте негатив, тривогу, роздратування - мінімізуйте контакт або навіть припиніть його.
Якщо ж стан психічного здоров'я починає вас хвилювати не відкладайте візит до спеціаліста. Записуйтеся на консультацію до психотерапевта чи психіатра, не чекайте доки ситуація набере обертів та стане складнішою!
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова”

09/08/2026

ЯК ВПОРАТИСЬ ЗІ СТРЕСОМ?
Зараз, коли війна вже не просто морально втомила, а виснажила багатьох, треба якимось чином знаходити ресурс для життя. Коли гудуть сирени, новини викликають біль, коли хочеться додому, а не бути в іншій країні, місті чи на теплому ліжку, а не в сховищі - необхідно триматися. Кожному потрібні сили, як моральні, так і фізичні, а для цього варто піклуватися про себе!
Це стосується і мінімізації стресу. Хоча б того, який ми можемо зменшити.
Для цього треба:
1. Максимально позбутися хаотичності та поспіху. Тобто, важливі речі намагайтеся планувати.
2. Також слід не лякати себе купою величезних завдань, а розділяти їх на маленькі, з якими можна впоратися. Як кажуть, "їж великого слона маленькими шматочками".
3. Не дозволяйте навішувати на себе те, що вже вище ваших сил. Відправляйте подалі аб'юзерів, усіх, хто "паразитує" на вашій доброті та небажанні відмовити.
4. Піклуйтеся про своє фізичне та ментальне здоров'я, вчасно звертайтеся за допомогою до лікарів.
5. Рухайтеся, бігайте, плавайте. Ваше життя має бути активним. Відчуйте власне тіло, його силу напруження в м'язах.
6. Піклуйтеся про якісний відпочинок, не "зависайте" в гаджетах, дотримуйтесь повноцінного сну та правильного раціону харчування.
7. Знаходьте можливість релаксувати. Йога, медитації, дихальні техніки, читання, насолода музикою - оберіть те, що вам до душі і приділяйте цьому час.
8. Говоріть. Не тримайте в собі переживання і біль. Поділіться ними з іншими. Розкажіть про свої почуття мамі, подрузі, сестрі, якщо нікому не можете відкритися, працюйте з психологом чи психотерапевтом. Головне, не лишайтеся наодинці з емоційним тягарем.
9. Обов'язково дотримуйтесь інформаційної дієти, тобто мінімізуйте інформаційний потік негативних новин, на які ви ніяким чином не можете вплинути, а вони при цьому, впливають на вас руйнівним чином.
10. Займайтесь чимось корисним – вивчайте іноземні мови, вчіться малювати, вишивати, танцювати та ін.
Якщо у вас порушився сон, спостерігається поганий настрій та постійне відчуття надмірної тривоги, якщо ваш стан можна назвати поганим і це вже спостерігається довгий період, звертайтесь за допомогою до психіатра, психотерапевта, психолога Не чекайте погіршення ситуації, записуйтеся на консультацію аби отримати допомогу спеціаліста.
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова”

09/08/2026

ОБСЕСИВНО-КОМПУЛЬСИВНИЙ РОЗЛАД (ОКР)
Якщо говорити простими словами про цей розлад, то людина, котра з ним зіштовхнулася, страждає від думок (обсесій) , що заважають і лякають, таких собі "страшилок", а не думати про них не може. Це викликає постійне відчуття небезпеки, страху, ризику, тривоги. Аби позбутися перерахованих вище, дуже неприємних переживань, людина вигадує якусь дію (ритуал), що її заспокоює, це вже має назву компульсія. Але, саме таким чином, відбувається потрапляння в пастку обсесивно-компульсивного розладу, бо людина не може зупинити власні думки та не здатна не виконувати ритуали, які їй приносять полегшення, хоча й ненадовго. Тобто, страждання тепер викликають не лише думки, а й нав'язливі дії, що забирають сили і час, а проблем не вирішують.
Найчастіші обсессії при ОКР:
1. Страх нашкодити собі чи комусь. Особливо часто - дітям.
2. Надто відверті, жорсткі думки сексуального характеру.
3. Страх мікробів, бруду, зараження, хвороби через неохайність.
4. Надто прискіпливе ставлення до порядку, треба аби все було тільки на своїх місцях, тільки в певному порядку і т. д.
5. Страх загубити щось, втратити важливе.
Проблема з цим розладом у тому, що, зазвичай, люди дуже довго страждають, а не звертаються до лікаря. Часто вони думають, що це шизофренія чи інший страшний діагноз і не поспішають на консультацію до психіатра, бо бояться.
Що ж робити?
1. Звернутися за консультацією до психіатра. Якщо вам поставили цей діагноз - варто знати, як з ним жити.
2. Якщо діагноз підтвердився вам лікар підбере необхідні ліки (антидепресанти, протитривожні, седативі та ін.), які допоможуть покращити стан та подолати цей розлад.
3. Психотерапія. Для лікування ОКР обов’язково треба проходити психотерапію разом з медикаментами. Саме вона допоможе розібратися, як виникла проблема та дасть можливість її пережити, усвідомити, змінити шаблони мислення і поведінки, а також відчути себе здоровою і повноцінною людиною.
Пацієнтам з ОКР завжди слід пам'ятати про те, що цей розлад циклічний, що треба разом зі спеціалістами "розривати коло": лякаючі думки (обсесії), надання думкам значущості, тривога, страх, дії, що допомагають заспокоїтися (компульсії), короткотривале заспокоєння, ЗАКРІПЛЕННЯ захисної поведінки, обсесії...
Чим менше надавати думкам значущості та компульсій, тим меншим стає ОКР. Саме над цим і слід працювати з психотерапевтом, а психіатр подбає про кваліфіковану медикаментозну терапію.
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова”

08/08/2026

ТРИВОЖНІ РОЗЛАДИ. ЯК ЛІКУЮТЬ?
Тривожними розладами називають переважно психогенно зумовлені захворювання невротичного спектра. Симптомами є постійне занепокоєння, безпідставна тривога, ірраціональний страх, мінливість настрою, неконтрольовані емоції і т. д.
До тривожних розладів належать:
-панічний розлад;
-генералізований тривожний розлад;
- агорафобія;
- соціальний тривожний розлад.
Лікуванням цих ментальних розладів займається лікар психіатр, бо лише він маючи спеціалізовану освіту в області психіатрії може назначати медикаменти!! У даному випадку - це антидепресанти, а також седативні (в тому числі - протитривожні, транквілізатори та ін..).
Додатково з тривожними розладами обов’язково потрібно працювати з психотерапевтом. Найдієвішим методом психотерапії у цих випадках є когнітивно-поведінкова терапія.
Самолікування ж завершується погіршенням стану та пустим витрачанням коштів.
Часто за консультацією звертаються пацієнти, котрі самостійно чи за порадами подруг, сусідок, сестер, братів чи колег, що не є лікарями, приймали нообут, валеріану, валідол, різноманітні трав'яні збори, магній, сумнівні біологічно активні добавки чи гомеопатію і т. д. Але це не дало потрібного результату, а лише розтягло проблему в часі і забрало кошти, що могли бути витрачені на дієве лікування. Тому, закликаю вас, не займайтеся "гаданням на кавовій гущі", а звертайтеся до професіоналів!
Ставтеся відповідально до себе і свого здоров'я, як до найбільшої цінності.
Консультацію психіатра зараз можна отримати в режимі онлайн по відеозв’язку, без черг та довгого очікування.
Отримуйте професійну допомогу і будьте здорові та благополучнії.
P. S. Ще більше інформації стосовно психічних розладів і психологічних проблем можна знайти на моєму авторському сайті “Психосома” та YouTube каналі “Психиатр Светлана Нетрусова”

08/08/2026

ПСИХОТЕРАПІЯ. ЧОГО ОЧІКУВАТИ?
Дуже часто після роботи з психіатром або разом з медикаментозним лікуванням, чи в ситуаціях, коли можна впоратися без ліків, пацієнтам з ментальними розладами рекомендують психотерапію.
Зазвичай, людина уявляє цей процес, як заспокійливі розмови, що допоможуть вирішити існуючі проблеми. Уява малює зручне крісло, чашку кави та коробочку серветок, які співчуваючий психотерапевт запропонує при необхідності. Дійсно, так може бути, але... психотерапія - це робота над собою, своїм внутрішнім світом, зіткнення не з самими приємними спогадами, різними сторонами своєї особистості, переживаннями!!
Починаючи процес психотерапії слід бути готовим до того, що вона немає нічого спільного з релаксом, тут доведеться прикласти чималих зусиль самому клієнту. Також варто налаштуватися на роботу, що триватиме досить довго та не покаже миттєвого результату.
Деякі моменти при психотерапії можуть викликати супротив, болісні переживання, навіть бажання припинити її та закинути цю справу. Так відбувається, бо люди хочуть отримати миттєвий результат, не докладаючи зусиль та не відчуваючи неприємних емоцій, а такого, на жаль, не буває.
При роботі, наприклад, з тривогою та нав'язливими думками, використовують метод експозиції, коли треба зіштовхнутися зі своїми страхами, а це не може бути просто. При депресії треба використовувати метод "поведінкової активації", тобто змушувати себе діяти тоді, коли цей ментальний розлад, навпаки, викликає бажання лягти пластом і не рухатися, звісно, що це потребує прояву сили волі. Навіть робота з емоційною залежністю, наприклад, при розлученні подружжя, потребує часу та прагнення побудувати нові моделі поведінки та зміни звичних шаблонів мислення на нові.
Психотерапевтична робота є просто необхідною при лікуванні надмірної тривоги, фобій, нав’язливих думок чи дій, панічних атак та ін., тому що це все є результатом того, що психіка таким чином дала збій і, якщо не виявити та не пропрацювати причини, все це знову буде повторюватися!
Психотерапія - це не швидко, не просто, іноді болісно, але - це шлях до здорового, повноцінного, щасливого життя, яке варте зусиль, часу та роботи над собою.

Психіатр Світлана Нетрусова

12/08/2026

12/08/2026

11/08/2026

11/08/2026

10/08/2026

10/08/2026

09/08/2026

09/08/2026

08/08/2026

08/08/2026

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The Practice

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request