13/07/2024
Немає шляху правильного чи неправильного. Через будь-який вибір можна чогось навчитися, або ні.
Вчимося - йдемо далі вже з черговою перлиною цінного досвіду, за якою доводиться часом пірнути на дно.
Не вчимося - пірнаємо знову в цьому ж місці. Тільки вже глибше. І так – стільки, скільки потрібно.
Поки не зрозуміємо сенсу цього занурення.
Втомлюється від життя найбільше той, хто пірнає знову і знову в тому самому місці, але все одно так і не розуміє, як він туди потрапив і для чого. Продовжуючи наполегливо звинувачувати весь світ.
А насправді ніхто не винний. І сама людина теж. Тому що у кожного свій шлях та свій час засвоїти певний урок, який по суті – усвідомлення суті ситуації, її сенсу.
Щоб через це зрости. Згадати про себе трохи більше.
І яке полегшення, коли ти вкотре пірнаєш і там, на дні, включаєшся, прокидаєшся. Бачиш цей сенс, приймаєш досвід, береш ту саму перлину.
І підіймаєшся з нею на поверхню.
В цю ж мить важка ситуація закінчується якнайкраще.
Вона тебе більше не турбує - ти виходиш емоційно «у нуль». І продовжуєш свій шлях вже зовсім іншою людиною.
З новим знанням. У новій реальності.
© Tatiana Gromova Godard
