14/04/2024
Сьогодні вночі, Іран атакував Ізраїль.
Війни в світі стає більше, а миру менше.
Це страшно.
І коли на нас нападає страх, ми знову стаємо дітьми, які шукають захисту в обіймах сильних батьків. Ми просто хочемо, щоб хтось прийшов і врятував нас від усіх цих страхів і негараздів, немов у дитинстві.
І коли на нас нападає страх, ми починаємо відчувати себе безпомічними. Ми просто хочемо, щоб хтось прийшов і врятував нас від усіх цих страхів і негараздів, немов у дитинстві, щоб хтось з батьків захистив, коли ображають хулігани.
І ми бачимо як:
«Ізю, скрипаля, відмінника, дитину з гарної та поважної родини, яку одразу Дорослі почали захищати! А нас ні!»
Але, тут всі одразу забувають, що Ми 30 років поводились, як ледача дитина, яка живе шляхом постійного клянчення грошей в Дорослих, при цьому багато обіцяємо і постійно брешемо, часто крадемо, гроші які нам дають на ліки, ми частково витрачаємо на солодощі, а батьки наші (срср) це Психопат-Алкаш з ядерною бомбою, який ще 30 років тому (в тому числі ротами українців) погрожував вбити тих Дорослих, в яких ми вимагаємо допомогу, як ніби нам її винні.
Ситуації однакові - обставини різні.
Ізраїль з перших днів свого існування довів, що він насправді один з країн Заходу. Тому захід захищає його як свою плоть і кров.
Україна доводить зараз, що ми подорослішали і маємо право стати частиною Заходу. Але ми все ще не Захід.
Як на мене, крізь призму наших болей та дитячих емоційних реакцій, вимог та претензій, Ми забули дещо неймовірно важливе - Ми забули як це бути Вдячним та як виражати цю Вдячність.
