07/08/2026
Чому пацієнти з подагрою не дотримуються лікування?
Це питання регулярно постає перед лікарями, адже низька прихильність до терапії залишається однією з ключових проблем у веденні пацієнтів із подагрою.
Відомо, що без регулярної та правильно підібраної уратзнижувальної терапії захворювання продовжує прогресувати навіть за відсутності болю та гострих нападів.
⸻
Дані, що демонструють масштаб проблеми
Нещодавно на платформі RheumNow професор N. Lawrence Edwards опублікував матеріал, присвячений низькій прихильності до лікування при подагрі.
📊 Основні показники:
* 37% пацієнтів дотримуються уратзнижувальної терапії
для порівняння: при інших хронічних захворюваннях — **50–70%**;
* близько 60% пацієнтів із подагрою взагалі отримують уратзнижувальну терапію;
* менше 10% пацієнтів отримують достатню дозу для досягнення цільового рівня сечової кислоти.
⸻
Основні причини низької прихильності до лікування
Автор виділяє кілька ключових факторів:
1. Фактори з боку лікарів
* недостатня обізнаність щодо сучасних клінічних рекомендацій;
* поширені міфи про «нешкідливість» подагри;
* необґрунтоване обмеження доз алопуринолу.
2. Фактори з боку пацієнтів
* низький рівень поінформованості:
* майже 60% не знають свій рівень сечової кислоти;
* близько 50% вважають алопуринол і колхіцин взаємозамінними препаратами;
* недооцінка серйозності захворювання;
* стигматизація подагри.
3. Комунікаційні проблеми
* недостатня взаємодія між лікарем і пацієнтом;
* відсутність чіткого пояснення цілей і тривалості терапії.
⸻
Що може покращити ситуацію?
На думку автора, ключ до вирішення проблеми — не лише в медикаментах, а насамперед у якості взаємодії між лікарем і пацієнтом.
Основні кроки:
✔️ чітко пояснювати мету уратзнижувальної терапії;
✔️ розвінчувати поширені міфи про подагру та її лікування;
✔️ навчати пацієнтів контролювати рівень сечової кислоти;
✔️ наголошувати на необхідності тривалого лікування навіть за відсутності симптомів.
⸻
Висновок
Подагра — це хронічне захворювання, яке можна ефективно контролювати. Однак успіх лікування залежить не лише від правильно підібраної терапії, а й від довіри, розуміння та активної співпраці між лікарем і пацієнтом.