30/07/2026
Загинув Віталій Гакало. Ця звістка нас приголомшила. Біль, смуток, журба, непоправність. Наша «Медична академія» неодноразово писала про Віталика, запрошувала його на інтервʼю. Сьогодні пропонуємо Вам один з таких матеріалів, аби відчути, чим жив і дорожив він. Україна та медицина були для нього життєвими дороговказами, прагненнями. Тож після закінчення Кременецького медичного коледжу ім. Арсена Річинського вступив до Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського, щоб поглибити знання та стати лікарем.
Коли почалася велика війна юнак спочатку долучився до волонтерської діяльності, а згодом, поєднуючи навчання, вирушав у складі медичних підрозділів на фронт. У реальних умовах війни Віталій зростав як медик та як людина. Коли підписав контракт і долучився до лав 67-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України сказав нам, що «це рішення – не емоція, а свідомий крок, продиктований професійною відповідальністю та внутрішнім переконанням, що кожен має бути на своєму місці». Таким він був, власним прикладом засвідчував, як залишатися сильним, відданим і щирим навіть у найскладніші часи. Його мужність, самопожертва та віра в краще майбутнє надихали й надихатимуть нас усіх. Спочивай, Герою, з Богом.
Найщиріші співчуття рідним, близьким, друзям, усім, хто мав честь знати Віталія Гакала.
-------------------------
https://www.tdmu.edu.ua/medychna-akademia/stabilizaczijnyj-punkt-zamist-audytoriyi-voyenni-budni-studenta-vitaliya-gakala/
