Роман Саган - локальна історія і генеалогія

11/09/2026

Ось Вам такий екстремальний "піджин" давніших емігрантів. Хто має бажання перекласти? :-)

#мова, #еміграція, #газети
Газета "Свобода", Рік XXIV, Ч. 69, 08.06.1916 р. - С. 4.
©️ HistoriaUcrainae. Дозволяється поширення дописів і світлин через "поширити" без обмежень. Копіювання і подальша публікація будь-якого тексту чи його частини - за нашої згоди із вказанням нас як джерела.
Пишемо про локальну історію та генеалогію. Більше вісток з минулого рідного краю шукайте тут:
https://www.facebook.com/HistoriaUcrainae
https://www.facebook.com/HistoriaLoci
Підтримати наші краєзнавчі проєкти можна тут: https://www.privat24.ua/send/gc7ij

10/09/2026

Põcἰйcьҝα господарка в Лопатинї. [про події 1914-1915 років]

По входї рõcἰйcьҝux війск до Лопатина (місточка в Радехівськім повітї), командант позволив салдатам "погуляти" по містї. На улицях та по домах настав судний день. Пяні жовнїри їздили по ринку та стріляли безупину, підпалюючи при сїм доми. Одного Җuдα, хорого старця, витягнули з ліжка та зробили собі з него забавку, підкидаючи ним в гору наче пилкою [м'ячем]. Инший Җuд за непослух дістав 100 нагайок. Козаҝu між тим розгосподарились на добре по домах. Забирали або нищили все, що представляло вартість.

Відтак дещо успокоїлось, - почали своє урядованє чиновники, котрі нїчого не робили, тільки цїлими днями та ночами запивались, уряджуючи притім дикі орґії. Під конець серпня розпочав ся відворот Ϻõcҝαлїв. Слїдували нові розбої і насильства. Улицї місточка мов би вимерли. З запертим віддихом та бючим серцем чекало населенє визволеня, тим більше, що Ϻõcҝαлї грозили, що всїх мущин вивезуть в глубину Põcἰї. Та скорий побідний похід австро-нїмецьких війск приневолив їх чим скорше уступити з міста та околицї, - і перешкодив їм у переведеню їхньої "бранки".

рубрика
Газета "Свобода", Рік XXIII, Ч. 132, 09.11.1915 р. - С. 3.

, , , #краєзнавство, #газети, #лопатин, #радехівщина, #львівщина, #галичина
Фото з: Листівка "Pozdrowienie z Łopatyna", castles.com.ua

[примітка: продовження серії публікацій про долю нашого краю в часі Великої війни 1914-1918 років, стилістику зберігаємо]
©️ HistoriaUcrainae. Дозволяється поширення дописів і світлин через "поширити" без обмежень. Копіювання і подальша публікація будь-якого тексту чи його частини - за нашої згоди із вказанням нас як джерела.
Пишемо про локальну історію та генеалогію. Більше вісток з минулого рідного краю шукайте тут:
https://www.facebook.com/HistoriaUcrainae
https://www.facebook.com/HistoriaLoci
Підтримати наші краєзнавчі проєкти можна тут: https://www.privat24.ua/send/gc7ij

10/09/2026

Завершили черговий етап копіювання архівно-кримінальних справ на уродженців та мешканців села Дібще, які зазнали репресій від радянського тоталітарного режиму. Всі ці справи ( , які у них фігурують, подаємо нижче) після їх належного опрацювання стануть важливою частиною книги про історію рідного села. Непрості це документи.., але якщо є родичі, які мають бажання ознайомитися із ними - можете звертатись, спробуємо допомогти у цьому. Також будемо раді спогадам та світлинам із родинних альбомів, не соромтеся!

Барилка Омелян Миколайович (1921 р.н.),
Бенишин Ярослав Андрійович (1931 р.н.),
Богдан Петро Григорович (1895 р.н.),
Вербовецький Василь Павлович (1911 р.н.),
Волощук Андрій Іванович (1912 р.н.),
Горпиняк Іван Матвійович (1903 р.н.),
Горпиняк Іван Михайлович (1914 р.н.),
Горуц Василь Тимофійович (1919 р.н.),
Домбик Дмитро Олексійович (1928 р.н.),
Кадобний Василь Якимович (1912 р.н.),
Котовський Василь Іванович (1914 р.н.),
Котовський Михайло Іванович (1919 р.н.),
Курпіль Мирослав Павлович (1932 р.н.),
Лема Василь Іванович (1901 р.н.),
Лема Гнат Ількович (1908 р.н.),
Липка Іван Павлович (1924 р.н.),
Льондер Іван Семенович (1925 р.н.),
Майчук Леон Матвійович (1920 р.н.),
Марків Анна Данилівна (1922 р.н.),
Михайлечко Михайло Юрійович (1917 р.н.),
Мнєшик Микола Онуфрійович (1913 р.н.),
Набережна Текля Йосипівна (1920 р.н.),
Реґа Агафія Федорівна (1929 р.н.),
Реґа Леон Іванович (1920 р.н.),
Реґа Ольга Михайлівна (1918 р.н.),
Смачило Іван Григорович (1915 р.н.),
Смачило Іван Дмитрович (1910 р.н.),
Смачило Іван Федорович (1905 р.н.),
Смачило Леон Васильович (1911 р.н.)
Смачило Леон Федорович (1914 р.н.),
Смачило Лука Стефанович (1911 р.н.),
Смачило Микола Кирилович (1931 р.н.),
Смачило Степан Олексійович (1922 р.н.),
Смачило Текля Дмитрівна (1930 р.н.),
Смачило Федір Васильович (1905 р.н.),
Смачило Федір Григович (1920 р.н.),
Смачило Юстина Кирилівна (1928 р.н.),
Хміль Микола Павлович (1916 р.н.),
Шевчук Михайло Стефанович (1892 р.н.),
Шкільний Стефан Іванович (1918 р.н.),
Щудлак Микола Іванович (1926 р.н.),
Щудлак Михайло Анастазійович (1916 р.н.)

Документи отримані завдяки всебічному сприянню архівного підрозділу Управління СБУ в Тернопільській області та Державного архіву Тернопільської області. Пошуки тривають!

У рамках підготовки книги села #дібще, #дибще, , - у кого в родинних альбомах та сховках є старі світлини із нашого села - природи, будівель, людей - та всього, що завгодно... просимо поділитися! Всіх згадаємо, всім подякуємо! Давайте збережемо пам'ять про минуле разом! 🖼

#дібще, #дибще, , , , #історія, , #репресії,
©️ Dybsche, Дозволяється поширення дописів чи світлин через "поширити" без обмежень. Копіювання і дальша публікація будь-якого тексту чи його частини - за нашої згоди із вказанням нас як джерела.
Підтримати наші проєкти можна тут: https://www.privat24.ua/send/gc7ij

09/09/2026

Ϻõcҝõвcьҝα господарка в Залїщицькім повітї. [про події в Лисичниках та інших околицях у 1915 р.]

Один ополченець з Залїщицького повіту пише до львівського "Українського Слова" про господарку Ϻõcҝαлїв в сьому повіті між иншим отсе:

В Лисичниках тривав завзятий бій довше чим тиждень. Наші стріляли з бедриківського лїса, а Ϻõcҝαлї з Лисичник. Відтак Ϻõcҝαлї подались аж за Серет коло Голїград. Передтим однак спалили в Лисичниках одну улицю - около 40 хат, бажаючи тут уладити собі вигідні становища. Та не довелось їм сей плян здійснити. "Хитрий" Австрієць передчасно "винюхав" становища, тай прогнав Ϻõcҝαлїв. У війтову хату, де спали три caлдaтu, поцілив австрійський ґранат, та так влучно, що всїх трох yбuв.

Люди жалують cя на великі шкоди заподїяні Ϻõcҝαлямu. Рабункові напади були на дневнім порядку. Корови та конї забирали - розумїєсь безплатно. Люди-бідняги ховали ся перед шрапнелями та ґранатами по скелях та печерах над Серетом. Якось пощастило ся їм сховати ся навіть перед мõcҝõвcьҝõю "бранкою", котру зарядили наші "освободителї" від 18 до 50 року житя - та вже не мали часу її перевести. Читалень
"Просьвіти" Ϻõcҝαлї не рушали: рївнож шанували портрети Шевченка та "Вїзд Хмельницького у Київ". Школи в повітї понищені зовсїм.

рубрика
Газета "Свобода", Рік XXIII, Ч. 132, 09.11.1915 р. - С. 3.

, , , #краєзнавство, #газети, #заліщики, #лисичники, #тернопільщина

[примітка: продовження серії публікацій про долю нашого краю в часі Великої війни 1914-1918 років, стилістику зберігаємо]
©️ HistoriaUcrainae. Дозволяється поширення дописів і світлин через "поширити" без обмежень. Копіювання і подальша публікація будь-якого тексту чи його частини - за нашої згоди із вказанням нас як джерела.
Пишемо про локальну історію та генеалогію. Більше вісток з минулого рідного краю шукайте тут:
https://www.facebook.com/HistoriaUcrainae
https://www.facebook.com/HistoriaLoci
Підтримати наші краєзнавчі проєкти можна тут: https://www.privat24.ua/send/gc7ij

08/09/2026

Письмо з громади Соколики. [Емігранти бувають різними... Цікавий лист 1915 р. із села, яке згодом зазнало важкої долі "зачистки прикордонної смуги"]

Від громадської зверхности в Соколиках (пов. Турка) одержали ми отсе письмо:

До Хвальної Народної Канцелярії в Джерзи Сіти, Н.Дж.

В нашім селі відбували ся битви через цїлу зиму і весну. Шкоди дуже великі, майже все знищене. Нужда в селї велика. Богато наших людий, які виїхали були до Америки, зовсїм забули на тих, котрих лишили дома. В імени нещасливих жінок і дїтий просимо ласкаво відшукати їх мужів і батьків та вплинути на них, щоби спішили з помочию для своїх родин та ратували їх від голодової смерти. Імена їх є слїдуючі:

- Анна Марцїв пошукує свого мужа Дмитра (не писав вже 4 роки);
- Палагна Шишак пошукує cвого мужа Николу (не писав вже 1 рік);
- Стефан Дудаш пошукує сина Івана (не писав 6 лїт);
- Палагна Дудаш пошукує свого мужа Дмитра (не писав 3 роки);
- Катерина Буряк пошукує свого мужа Андрія (не писав 2 роки);
- Феня Бігун пошукує свого мужа Олексу (не писав 3 роки);
- Феня Паращинець пошукує свого мужа Михайла (не писав 3 роки).

Ще раз дуже Вас просимо, займіть ся тими бідаками.

Соколики, 9 жовтня 1915.
З поважанєм Громада Соколики.

рубрика
Газета "Свобода", Рік XXIII, Ч. 134, 13.11.1915 р. - С. 1.

, , , #краєзнавство, #листи, #соколики, , , , #літовищі, , , #турківщина, #бойківщина, #галичина
Фото: Станція Соколики, спалена в часі війни.

[примітка: продовження серії публікацій про долю нашого краю в часі Великої війни 1914-1918 років, які, може, колись дочекаються окремого видання, як цінне в багатьох аспектах історичне джерело, стилістику зберігаємо]
©️ HistoriaUcrainae. Дозволяється поширення дописів і світлин через "поширити" без обмежень. Копіювання і подальша публікація будь-якого тексту чи його частини - за нашої згоди із вказанням нас як джерела.
Пишемо про локальну історію та генеалогію. Більше вісток з минулого рідного краю шукайте тут:
https://www.facebook.com/HistoriaUcrainae
https://www.facebook.com/HistoriaLoci
Підтримати наші краєзнавчі проєкти можна тут: https://www.privat24.ua/send/gc7ij

08/09/2026

08/09/2026

Про радянський рай і всенародний добробут в маленькому українському містечку. Нє, ну в маскві було, мабуть, все. А решті люду чергову п'ятирічку розповідали про те, як ось-ось доженемо і переженемо Америку... Козова, літо 1979 р.

#історія, , #козова
"Рад. слово", #69 (4120), 09.06.1979. - С. 4.

07/09/2026

В põciйcькux тюpмax. [лист 1915 року з Києва від галичанина-заручника]

Понизше наведений лист писав до С. Олїйника в Мікіс Ракс, Па. [тобто McKees Rocks, Пенсільванія] Стефан Галай, студент прав, який в часї наїзду Ϻõcҝαлїв на Галичину яко закладник був взятий до неволї і доси находить ся у тюрмі в Києві. Ϻõcҝαлї арештували його в Полтві, пов. Перемишляни [тепер громада Красне Львівської обл.].

Дорогий Вуйку!

Вас певно здивує, що дата листу з Києва. Так, я находжу ся тепер в Києві, арештований põciйcькuмu властями в Полтві яко закладник. Мене арештували за тата, які тодї були схоронили ся і нинї находять ся в Австрії на волї. Разом зі мною взяли також стрия Миханя, місцевого пароха Терещука, дяка Дулибу і Фішка Ф.

По дорозї набідили ся ми доволї, бо ішли під багнетами põciйcькux caлдaтiв піхотою з пакунками з Перемишлян аж до Тернополя. В Тернополи дали нам фіру. Серед метушнї стрий М. і Фішко Ф. утїкли, а ми три опинили ся в полїційських арештах в Києві. Тут є богато наших людий з Полтви, алеж чорно вони бідують.

Ϻõcҝαлї забирали з нашого села не лише людий, але і конї, худобу і все, що їм лише в руки попало. Мої родичі остали ся тепер в такім положеню як по слюбі, бо дїтий нема. Павло і Петро певно служать при війску, а Михась до Нового Року брав участь в богато битвах, аж доки не опинив ся в põciйcькiй неволї. Що ми переживали підчас наїзду põciйcькux війск, сего не описав би і на воловій шкірі.

Нинї приходить ся нам тут жити, за 11 копійок на добу (які дістаємо яко арештанти). Щастє, що бодай воду маємо даром, бо тут дорожня неімовірна. 10 дека хлїба коштує тепер 8 копійок (перед війною 2 копійки). Взагалї, чи чоловік все те зможе перебути, не знаю.

Здоровлю Вас щиро,
Стефан Галай.

рубрика
Газета "Свобода", Рік XXIII, Ч. 136, 18.11.1915 р. - С. 1.
, , , #краєзнавство, #листи, #полтва, #красне, #буськ, #золочів, #львівщина, #галичина, #київ
[примітка: продовження серії публікацій про долю нашого краю в часі Великої війни 1914-1918 років, стилістику зберігаємо]
©️ HistoriaUcrainae. Дозволяється поширення дописів і світлин через "поширити" без обмежень. Копіювання і подальша публікація будь-якого тексту чи його частини - за нашої згоди із вказанням нас як джерела.
Пишемо про локальну історію та генеалогію. Більше вісток з минулого рідного краю шукайте тут:
https://www.facebook.com/HistoriaUcrainae
https://www.facebook.com/HistoriaLoci
Підтримати наші краєзнавчі проєкти можна тут: https://www.privat24.ua/send/gc7ij

07/09/2026

Подаємо цю справді рідкісну світлину, яку отримали зі шкільного фотоархіву, як є. На ній - школярі села Дібще, мабуть десь 1944-45 рр. (відредагували)... Розуміємо, що шанси знайти невеликі, але запитаємо: раптом у когось така є і вона хоча би трохи краще збережена?..
Тому просимо: відреагувати, поширити, запитати рідних!

села Дібще, всіх згадаємо, всім подякуємо! Збережемо пам'ять про минуле разом! 🖼
#дібще, #дибще, , , #краєзнавство, #світлини, #знимки, #шкільництво, #школа
©️ Dybsche, Дозволяється поширення дописів чи світлин через "поширити" без обмежень. Копіювання і дальша публікація будь-якого тексту чи його частини - за нашої згоди із вказанням нас як джерела.
Підтримати наші проєкти можна тут: https://www.privat24.ua/send/gc7ij