Психолог Міхеєва Наталія

25/08/2026

05/08/2026

ПРО ПАУЗИ, ЯКІ НАМ НЕЕОБХІДНІ

​Мене не було тут майже місяць.

Іноді, коли внутрішній ритм потребує тиші, життя вимагає зупинитися і вийти звичної онлайн-орбіти.

​Серпень - особливий місяць.
Літо вже перейшло на свою другу половину, спека ніби сповільнила час, і це ідеальний момент, щоб запитати себе: «Чого я хочу від цього літа?»

​Ми часто плануємо одне, а життя вносить свої корективи. Плани зсуваються, графіки летять, і перше бажання - почати себе підганяти.

Але дозвольте собі паузи, бо це найкращий час для перезавантаження.

​Я повертаюся в блог - наповнена і з новими планами на останній місяць літа.

Попереду в нас багато цікавого.
Серпень - це не тільки «добігти до вересня». Це ще встигнути взяти від літа, те найкраще, що воно може дати наостанок.

Підкажіть, які теми зараз для Вас найактуальніші?

Пишіть у коментарях, буду рада почути.

30/06/2026

ПРОСТА ВПРАВА, ЯКА ДОПОМАГАЄ ВІДНОВИТИ РЕСУРС. 💛

​У мене є подруга. Вона живе на півдні України, за 700 кілометрів від мене.

​На початку повномасштабної війни світ став зовсім іншим. Небезпечним. Непередбачуваним. В ці моменти було незрозуміло, як будувати в собі опору.

​Ми домовилися, щовечора писати одна одній відповідь на запитання:
«Що хорошого сталося сьогодні?»

​Іноді це було щось значне.

А іноді, якась дрібничка - нова квітка, яка розквітла під балконом, тепла розмова з дитиною, цитата, яка випадково потрапила на очі....

Ця маленька звичка, помічати дрібні позитивні моменти життя, допомогла не втрачати контакт із життям. І з собою, заземлитися, зменшити тривогу

Чому я зараз згадала про це?

Влітку, коли спека, діти вдома, кухня не закінчується, робота не зупиняється, а до відпустки, ще треба дожити. Робити якісь суперзусилля, щоб здобути ресурс, насправді виглядає нереально.

​Саме тому на Telegram-каналі, завтра розпочинається безкоштовний 7-денний марафон : Маленькі ресурси для жінок.

​Прості практики на 5 хвилин.

Без лекцій і складних технік.

​Якщо зараз відчуваєте, що літо пролітає повз, поки Ви справляєтесь , приєднуйтеся до нашої жіночої компанії.

Посилання на канал у першому коментарі. 👇

18/06/2026

«МИ КОМПАНІЯ, НАМ НІЧОГО НЕ ЗРОБЛЯТЬ», АБО ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ПІДЛІТОК МАТЮКАЄТЬСЯ НА ВУЛИЦІ ТА В МЕРЕЖІ
​Вживати нецензурні слова у вузькому колі однолітків, щоб просто «злити» напругу чи здаватися своїм — це підліткова класика. Але зовсім інша історія — коли нецензурна лексика стає інструментом суспільної агресії і летить в бік інших людей: випадкового перехожого на вулиці, літньої людини в транспорті чи вчителя в школі.
Що робити батькам. Дивись рілс #психологОнлайн #психотерапевт #підлітки

14/06/2026

10/05/2026

Неділя. Вечір. Тернопільська набережна.
Місто дихає спокоєм, а талановита молодь наповнює цей вечір чарівною музикою й особливою атмосферою
#Тернопіль

05/05/2026

ЧОТИРИ ДОЛІ - ОДИН СТАРТ: КУДИ ЗНИКАЄ «ВЕЗІННЯ» ЧЕРЕЗ 30 РОКІВ?

Нещодавно замислилася над феноменом «однакових можливостей». Ми часто чуємо: «Їй просто пощастило» або «У неї був блат». Але чи так це насправді, коли дивишся на дистанцію у три десятиліття?

Уявіть чотирьох дівчат.
Один університет. Одна спеціальність. Однаково скромний старт - батьки без мільйонів і зв'язків.

Минуло 30 років.

📍 Перша обрала шлях «аби був диплом».

Роками чекала на ідеальні умови знецінюючи будь-які зусилля. Сьогодні її світ звузився до переконання «все куплено».

Коли віриш у блат - мозок автоматично вимикає пошук рішень.

Зрештою, через відмову розвиватися та віру в те, що «все куплено» вона розгубила свій інтелектуальний потенціал і сьогодні займається важкою некваліфікованою працею, звинувачуючи світ у несправедливості.

📍 Друга - шлях стабільної системи.

Крок за кроком будувала професійну репутацію на одному місці.
Стала тим незамінним фахівцем, на якому тримається весь відділ.

Її «блат» - повага керівництва та впевненість, що її досвід забезпечить стабільне майбутнє її дітям.

📍 Третя - творець простору.

Вона обрала реалізацію через родину та свій мікросвіт - але зробила це на високому рівні.

Це не просто «побут» - це мистецтво створювати естетику з нічого, виховувати дітей в атмосфері краси та гармонії. Це теж позиція сили.

📍 Четверта - шлях інтелектуального ривка.

Крізь особисті кризи та виклики, інвестувала в єдиний актив, який неможливо відібрати - у власну експертність.

Сьогодні це професіонал, який сам створює правила гри та масштабує свій вплив через власні проекти.

Цей шлях мені найближчий.

То чи існує блат сьогодні?
Чому мозок так легко обирає «блат» як пояснення?

Бо це захисна реакція. Коли ми приписуємо чужий успіх зовнішнім факторам - знімаємо з себе відповідальність.

Не треба ризикувати.
Не треба пробувати.
Не треба стикатися з можливою невдачею.

«Їй пощастило» - це найдешевший спосіб не починати.

Насправді.
Блат існує. В деяких сферах він справді закриває двері.

Наприклад, хочеш стати міністром чи бодай керівником великої установи?
Так, є закриті системи, куди звичайна людина не потрапить через відкритий конкурс.

Але, якщо ти хочеш будувати власну практику, свій проект, свою експертність - тут «зв'язки» безсилі.

Тут працює лише ТВОЄ рішення і ТВОЯ щоденна праця.

І є конкретна мить, коли людина обирає свій шлях.
Це не грандіозний момент. Не розвилка з табличками.

Це внутрішній момент - коли людина спирається на свої переконання.

І або рухається вперед.
Або ні.

Бо варіанту «почекаю, поки умови стануть кращими» насправді не існує. Умови не стануть кращими. Ви просто станете старшими.

Сьогодні справжній «блат» - це:

🔸 ️Твоя репутація, яка працює на тебе 24/7.

🔸 ️Твоє оточення, яке ти формуєш своїми цінностями.

🔸 ️Твоя готовність бачити можливості там, де інші бачать стіну.

Різниця між «я зробила сама» та «їй пощастило» - це лише питання на що ми витрачаємо енергію.

На виправдання власного безсилля - чи на щоденну працю над собою.

А в який «блат» вірите Ви?
В удачу - чи у власну систему?

Продовження теми -
в Telegram-каналі
«Право на Себе | Територія Зрілості»
Посилання в першому коментарі.