Зінов'єва Катерина. Лікар ФРМ - фізичної реабілітаційної медицини

20/08/2026

Пам’ятайте, якою ціною цивільним дається можливість просто жити вдома.

Якщо ви думаєте, що перед вами професійний військовий, який із самого початку був готовий до війни, знав, на що йде, — то ні.

Дуже багато тих, завдяки кому ми сьогодні живемо у своїх домівках, колись були звичайними цивільними. А потім стали військовими. І пішли воювати.

У багатьох військових є поранення, яких не видно.

Поранення, після яких людина вже не може бути на «нулі» з побратимами. Не тому, що перестав/ла бути військовою. А тому, що тіло більше не дозволяє виконувати ту саму роботу.

Тоді військовий/а може опинитися в ТЦК, працювати діловодом, обліковцем, у штабі чи виконувати іншу роботу.

І чомусь саме тоді для когось він/вона раптом перестає бути «нашим військовим/ою».

Але невидиме поранення не стає менш справжнім. І військовий/а не перестає бути військовим/ою через кабінет, іншу посаду чи травму, яку ви не бачите.

Подивіться на це відео. І спробуйте уявити, що він вирішив не звільнятись в йти працювати в ТЦК.

Уявили?
Як відчуття???

Можна тішити себе думкою, що війну виграє цивільний тил. Тил може підтримувати, забезпечувати, допомагати. Але давайте будемо чесними: воюють військові. І воюють зброєю.

Тому перш ніж з�

07/08/2026

Ще трохи про стандарт "Критерії госпіталізації"
Після вебінару МОЗ щодо нових підходів до "критеріїв госпіталізації" кількість моїх запитань не зменшилась.
Навпаки - їх стало ще більше.🫣🤔
На вебінарі від МОЗу переказ наказу вийшов чудовий. Тут без претензій.

Але, як це має працювати на практиці?

Наприклад, військові. За новими стандартами частина з військових не потребує госпіталізації і це реально правда.
Але амбулаторно лікуватися вони не можуть, тільки при умові надання відпустки по стану здоров'я.
То що робити лікарю цивільної ліуарні?🤷

Далі - денний стаціонар.

Де він має бути?
У закладі ПМСД?
У багатопрофільній лікарні?
Хто його створює?
За яким пакетом він працює?
Хто його фінансує?🤯🤯🤯

Бо якщо пацієнт перебуватиме менше/або 24 години , за яким пакетом НСЗУ це оплатить?
Хірургія одного дня є.
А терапія одного дня десь існує?
Чи я її просто не знайшла?

Далі ще цікавіше - амбулаторне парентеральне лікування.

Хто його має надавати? Який заклад? Яким нормативним документом це регламентовано?

А трансфузії препаратів крові в амбулаторних умовах?

Хто забезпечує компоненти крові? Якими наказами це врегульовано? Як це має виглядати в реальному житті?

І, мабуть, найбільша "вишенька на торті" - соціальні показання до госпіталізації.

Соціальні працівники вже знають, що тепер вони мають робити запис в історії хвороби?

Що саме вони повинні написати?

Що пацієнт не може повернутися додому, бо вдома немає світла? Холодно? Він не орієнтується? Немає кому доглядати?

І головне - після цього впродовж 24 годин вони мають описати, як ця проблема буде вирішена?

Мінсоцполітики вже в курсі своїх нових функцій?
Чи поки що тільки лікарні?

А якщо проблему не вирішили?

Пацієнта не можна виписати? Чи лікарня тепер має виконувати ще й функції соціальної служби?🤯🤯🤯

І ще одне питання.🤷

Якщо денний стаціонар має працювати, але окремого терапевтичного пакета для нього немає, то за які кошти його утримувати?

Якщо НСЗУ готує нові пакети - тоді логіка зрозуміла.

Якщо ні - цей стандарт може дуже швидко зіткнутися з реальністю.

І наостанок.😇

Хто в усіх цих ситуаціях відкриває листок непрацездатності? На який термін? І на підставі чого?

04/08/2026

Шановні пацієнти, друзі та колеги.

Обов'язково прочитайте наказ МОЗ №1044 «Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги».

Він великий, заплутаний, місцями читається як квест. Все, як любить МОЗ.

Але знаєте, що в ньому найкраще?

Тепер, коли вам або вашим рідним відмовлять у госпіталізації, претензії до лікаря можете навіть не готувати. Бо лікар відкриє наказ, покаже потрібний пункт і зробить рівно те, що там написано.

Коли вас випишуть, хоча ви будете впевнені, що ще рано, - теж не дивуйтеся. За стандартом настав час додому? Значить, додому.
Як ви туди доїдете, хто вас зустріне, чи є кому допомогти - це вже не критерії госпіталізації.

А якщо лікар раптом вирішить бути людиною, а не просто виконавцем наказу, залишить пацієнта ще на день-два, бо так безпечніше - потім прийде перевірка, оштрафує лікаря, оштрафує лікарню і дуже швидко "вилікує" всіх від надмірної людяності.

Тому наступного разу, коли захочеться написати в соцмережах, що «лікарі безсердечні», «нікому нічого не треба» чи «всім потрібні тільки гроші», просто пам'ятайте: у лікаря тепер є дуже хороший документ. І називається він Наказ МОЗ України від 30.07.2026 № 1044

Окремо мене потішив денний стаціонар.🫣😉😁

Той самий денний стаціонар, який МОЗ саме й скасувало. Але в новому наказі він чудово існує. Магія української нормотворчості. Може, з 2027 року його урочисто повернуть? Він же вже є в наказі.

Тепер підстав для відмов у госпіталізації стане ще більше. Лікуйтеся амбулаторно.

Ви ж хотіли медицину, як у Європі й Америці?

Ну що ж... Починаємо.

І ще дуже цікаво, чи в Міноборони вже читали цей наказ. Якщо так, то буде цікаво подивитися, як ці критерії працюватимуть для діючих військовослужбовців, яким ну ніяк амбулаторно лікуватись неможливо і недозволено 🫣🤔

Без іронії.

Хоча... кого я обманю?

P.S. Це вже перемога? Чи ще тільки розминка?

09/03/2026

🥂🌸🥂Щиро вітаю колег — фізичних терапевтів, ерготерапевтів та терапевтів мови і мовлення — з дійсно історичною подією: появою монопослуги в ЕСОЗ.🥂🌸🥂

Тепер ви маєте можливість:

вносити свої консультації,

створювати діагностичні звіти (всі знають, як легко і швидко це робиться),

самостійно проводити оцінювання за шкалою Бартел у межах діагностичних звітів (головне пам'ятати, що на початку реабілітації шкала має бути менше 95 балів інакше епізод не врахують).

Це чудова новина, адже лікарі фізичної та реабілітаційної медицини нарешті матимуть більше часу займатися пацієнтами, а не оформленням записів.

Тому закликаю всіх лікарів ФРМ привітати колег із таким проривом та максимально підтримати їх у нових можливостях.

Особливо важливо допомогти колегам:

самостійно вносити всі свої записи не лише в МІС, як це було раніше,

але і повноцінно працювати безпосередньо в ЕСОЗ.

Це справді прекрасна можливість для фахівців реабілітації стати більш самостійними та незалежними від лікарів у веденні власної документації.

Тому обов’язково дайте колегам можливість робити це самостійно і в повному обсязі (лікарі ФРМ, не перебирайте самостійність колег на себе).

Таким чином у лікарів ФРМ на амбулаторному прийомі збільшиться час для пацієнтів, що, безумовно, є головною метою всіх змін.

Також закликаю підтримувати активну співпрацю з сімейними лікарями, щоб відповідно до вимог вони могли оперативно отримувати роз’яснення щодо того, який саме діагноз потрібно зазначити в направленні, щоб у системі коректно формувався епізод реабілітації.

Прекрасне завершення понеділка.🤔🥂🍿🍿🍿🍿🍰🧁

PS: Забула написати:
"Щиро дякую всім радникам НСЗУ і МОЗ, ви щодня "покращуєте" роботу лікарям ФРМ, фізичним терапевтам, ерготерапевтам, терапевтам мови і мовлення.

Лист щастя-роз'яснення від НСЗУ щодо 54 пакету амбулаторної реабілітації
https://backend.nszu.gov.ua/storage/application/26/03/09/QpVjcfZ6wlBlzrA3AaZ5m9cDeHhZjUsndtjB0qfR.pdf

04/03/2026

❗❗❗Думки вголос після багатьох останніх новин, які вражають іноді своєю нелогічністю❗❗❗

"Чесно кажучи, мене давно дивує одна річ у розвитку реабілітації в Україні.

Це майже нав’язлива потреба повністю копіювати чиюсь систему - європейську, американську чи будь-яку іншу. Постійне прагнення знайти «правильну модель» десь зовні і просто відтворити її у нас.

Ми безкінечно говоримо про те, що треба «йти в Європу», уважно дивимось у той бік, звіряємо кожен крок: що скажуть міжнародні організації, що напише ВООЗ, чи не виключать нас із якогось проєкту.

Іноді складається враження, що власне мислення в системі охорони здоров’я підміняється бажанням комусь відповідати.

При цьому не можна не сказати й іншого.

На початку повномасштабної війни для українських фахівців стали відкритими дуже багато професійних ресурсів - журнали, бази даних, освітні платформи, які раніше були платними. Багато міжнародних організацій зробили доступ до знань безкоштовним.

І це справді величезна підтримка.
І за це - велика вдячність.

Але, можливо, настав час зробити наступний крок.

Не лише читати, перекладати і адаптовувати чужі документи.
А починати структурувати власний досвід і ділитися ним.

Бо сьогодні Україна має досвід, якого фактично не має жодна інша країна світу.
Досвід масових бойових травм, ампутацій, складних неврологічних уражень, поєднання фізичної та психологічної травми.

Це страшна ціна, але це і унікальний професійний досвід, який може формувати нові підходи у світовій реабілітації.

І саме тому, можливо, варто почати будувати свою систему - не як копію чужої, а як власну модель, яка враховує наші ресурси, нашу організацію медицини, нашу ментальність і наш досвід.

З урахуванням міжнародних стандартів - так.
З повагою до європейських цінностей - безумовно.
Але за власним сценарієм.

Можливо, настав час поступово позбавлятися одного дуже глибокого пострадянського явища - синдрому меншовартості.

Бо сильні системи охорони здоров’я з’являються не тоді, коли хтось ідеально копіює чужу модель.

Вони з’являються тоді, коли країна починає мислити самостійно.

06/02/2026

Мене дивують деякі “реабілітаційні міфи” 😤

І один із них — просто ТОП.

«На реабілітації пацієнтам нічого не крапають і не лікують, тільки активна реабілітація».

Серйозно?

Хто і коли це вигадав — питання відкрите. Але міф живе і чудово почувається 😑

При цьому і МОЗ, і НСЗУ одночасно пишуть, що в межах реабілітаційного пакету надаються лікарські засоби відповідно до національного переліку.

А тепер — давайте по фактах.
🔹 Пацієнт в реабілітації — це повноцінний пацієнт, а не “полегшена версія”.
І якщо в нього є:
➡️температура
➡️блювота
➡️пронос
➡️зневоднення
➡️потреба в антибіотикотерапії після переведення з іншого відділення
✅його лікують, а не ігнорують «бо це ж реабілітація».

Антибіотики призначаються: ➡️ перорально ➡️ або внутрішньовенно — за клінічними показами.

🔹 Окремо дивують висловлювання в деяких реабілітаційних відділеннях в Україні, що
«у нас на реабілітації тільки таблетки» 🥴😱😤
і ніяких уколів чи крапельниць 😱

Звідки це взяли???

Тоді виникають логічні питання:
Хто щодня має оцінювати стан пацієнта і приймає клінічні рішення?

➡️А якщо пацієнту потрібні внутрішньовенні антибіотики?
➡️А якщо температура не збивається таблетками?
➡️А якщо підвищився тиск?
➡️А якщо блювота і зневоднення?
➡️А якщо потрібена ботулінотерапія?
➡️А якщо лікувальна блокада?
А якщо…А якщо…А якщо…

І таких «якщо» — дуже багато.

То що, не лікувати, бо пацієнт в реабілітаційному відділенні?

Тоді навіщо різні рівні складності реабілітації?

🔹 Лікар ФРМ — це лікар.
Який щодня приймає клінічні рішення і несе юридичну відповідальність за ці рішення.

Далі ще буде про міфи…

Але інколи це реально виглядає як дурдом 🫣🥴🫣

PS: маленьке звернення до Міністерство охорони здоров'я України та НСЗУ Національна служба здоров'я України
Коли ви пишете формулювання на кшталт «на реабілітації не крапають», частина адміністрацій лікарень сприймає це буквально.

Як результат:
- забороняють брати пацієнтів, яким може знадобитися внутрішньовенна терапія(лікування)
- штучно обмежують доступ до реабілітації
-перекладають клінічні рішення із страху отримати штрафи.

Будь ласка, формулюйте документи так, щоб їх неможливо було читати, як заборону лікування.

Бо реабілітація — це не “без медицини”, це медицина + відновлення, а не замість.

28/01/2026

🫣Про дивні рішення і дуже незручні запитання.🤔

🧐Я би хотіла поговорити про те, що комусь прийшла в голову дивна ідея - закрити спеціалізацію для лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, але при цьому відкрити шестимісячні спеціалізації з ерготерапії та фізичної терапії.🤨

🤯У мене є кілька фактів, які не складаються для мене в логічну картину. Можливо, є ті, хто знає причини таких рішень, і я буду вдячна за пояснення та коментарі.⁉️

Як аргумент на користь закриття спеціалізації звучить теза про те, що лікарів ФРМ уже достатньо. Озвучується цифра — понад 5000 лікарів. 😱

🧐Водночас не зазначається, скільки з них реально працюють за спеціальністю не тільки в державних закладах а і в приватних, не враховується міграція фахівців за кордон, не береться до уваги, що частина лікарів повернулась до своєї первинної спеціалізації, а також особисті причини звільнення.
😔Особисто я знаю щонайменше трьох лікарів ФРМ, які повернулись до своєї базової спеціальність, і одного лікаря, яка звільнилась з професії. І це - лише з мого найближчого кола. Це не відображає всю систему.🥺

🤨Для мене також дивним виглядає те, що спеціалізації з фізичної терапії та ерготерапії не закриваються. Навпаки, відкриваються шестимісячні спеціалізації з ФТ і ЕТ, а магістратури з фізичної та ерготерапії продовжують працювати. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0159-24 І тут виникає дуже цікаве запитання.

❗До 2023 року на магістратуру з фізичної та ерготерапії могли вступати юристи, економісти, журналісти та представники інших спеціальностей, тобто люди без базової підготовки з анатомії, фізіології, розуміння навантаження та процесів відновлення.
Тобто сьогодні таким фахівцям достатньо пройти шестимісячну спеціалізацію, щоб працювати в реабілітації?😱🧐🤔🥴

🤔Що цікаво, самі фізичні терапевти зазначають, що далеко не всі випускники фізичної та ерготерапії йдуть працювати за професією. https://www.facebook.com/share/p/1AYXg9FLEh/

🤔Чому це цікаво: кількість фахівців, які закінчили реабілітацію і фізичну терапію/ерготерапію з 1995 року (коли почали випускатись фахівці з реабілітації) , не піддається системному аналізу. Однак магістратури не закриваються, спеціалізації не обмежуються.

Тож виникає логічне питання: на підставі яких реальних даних планується закриття спеціалізації для лікарів фізичної та реабілітаційної медицини?
Хто і як рахував фактичну кількість працюючих фахівців, потребу системи та регіональний дефіцит?

😔Я піднімаю це питання знову, тому що зараз триває громадське обговорення проєкту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів щодо післядипломної освіти».
🤔І дуже хочеться зрозуміти, наскільки реально будуть враховані пропозиції професійної спільноти, а не просто формально зафіксовані.

Я не проти розвитку фізичної та ерготерапії. Я - за логіку, баланс і розуміння у кадровій політиці.
Бо рішення, прийняті без реального аналізу всієї системи, а не вибіркової одиниці, відчується дуже швидко. І не в кращий бік.


#Спеціалізація

20/01/2026

Вихідні в відділенні реабілітації Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня знову пройшли максимально корисно й по-справжньому тепло 💙

💪Відбувся другий етап навчання в межах проєкту з "Покращення реабілітаційних послуг для пацієнтів із порушеннями опорно-рухового апарату".

🤩🤩🤩У суботу та неділю реабілітаційна команда занурились у "Фізичну терапію болю в поперековому відділі хребта"

Щиро дякую Artem Zgursky за тренінг і подачу маиеріалу
Як завжди - присутня теорія разом з максимумом практики.

Жодних “колись потім”: усі інструменти та підходи фахівці отримували одразу, щоб вже з наступного дня застосовувати їх у роботі з пацієнтами.

🫶🔥🫶Саме заради цього й існує якісне навчання - щоб знання не залишались у конспектах, а працювали в реальному житті.

Щира подяка Projects Center of Future та UNDP Ukraine / ПРООН в Україні — за можливість навчатися, розвиватися, рухатися вперед навіть у непрості часи.
🙏🫶За віру в людей і в реабілітацію. За те, що наші фахівці можуть бути сміливішими, активнішими й упевненішими у своїй роботі.

Ну і, як завжди, тренінг був не лише корисним, а й веселим 😄

Тому що, коли поруч мотивовані люди, жива дискусія, жарти між підходами й відчуття спільної справи — навчання стає справжнім ресурсом і team building.

Рухаємось далі.
Для пацієнтів.
Для команди.
Для якісної реабілітації 💪

17/01/2026

У мене маленькі роздуми і питання такого характеру (просто роздуми, питання у всесвіт), це звичайно дуже рано про це турбуватись, але…..

Цікаво ж…..

Як буде вирішуватись проблема з терапевтами мови і мовлення?

Хтось знає?

В випуску 78 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va117282-02 чітко написано: «З 1 січня 2027 року: вища освіта другого (магістерського)рівня галузі знань "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Терапія мови і мовлення". Безперервний професійний розвиток.»
А в постанові 1278 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1268-2021-%D0%BF написано так: «Функціональні обов’язки терапевта мови та мовленняпротягом п’яти років з дня набрання чинності цим Порядком може виконувати логопед.», а чинності він набрав 3.11.2021 року.

Тобто по математиці все сходиться, а ось по підготовці ТММів - ні.

Магістратура почалась в вересні 2025 року (Освітня програма має 120 кредитів ЄКТС, а це ІV семестри), додаємо 4 семестри, це буде весна- літо 2027 року. Якась дивна математика🤔, тобто півроку реабілітаційна служба не буде оплачуватись, так як не буде спеціалістів, а далі буде випуск.

Що цікаво….

Магістратура ТММ тільки в Івано-Франківському національному медичному університеті (можливо десь ще є, підкажіть?), з відкритих джерел відомо, що поступило 28 студентів.

А тепер цікава математика: в випуску 78 чітко написано тільки МАГІСТРИ, ніякої СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ по ТММ.
Тобто, з 1 січня 2027 року до липня (саме тоді отримуються дипломи) ТММів в Україні не буде, а далі тільки в 28 закладах, в яких будуть працювати ці магістри, і те, якщо вони захочуть піти працювати в державні заклади.

Цікаво, яке рішення за цей рік прийме МОЗ і НСЗУ, чи взагалі якесь прийме…..

PS: можливо у вас виникне питання чому я так зацікавилась цією темою?
Тому що ТММ входить в спроможну реабілітаційну мережу і в вимоги ПМГ по реабілітації, якщо їх не буде то і спроможної мережі не буде.
До кінця цього року логопеди можуть працювати, але ж з 1 січня 2027 року згідно постанови і випуску 78 - НІ🫣🤔

Ви можете працювати скільки хочете, але якщо у вас небуде спеціаліста то і оплачувати роботу вам ніхто не буде.

PS: перед тим, як коментувати, прочитайте в закріпленому правила поводження на сторінці!!!
Також читайте букви і слова, а не між строчками. Не надумовуйте те чого немає!!!

Мене це питання цікавить, як керівника відділення і голови МДРК. Так як дотримуватись і вимагати ці настанови, постанови, накази - будуть у мене!!!

04/01/2026

Зробила невеликий аналіз опитування https://docs.google.com/forms/d/1d71EF_r7jSMZ6gthZJksG_cN9qCuwp7FgmVqqg_vyDk/edit
Вийшло цікаво.

Я вже розумію, який великий пласт роботи нас чекає.
Мене це трохи непокоїть, але чому - скажу пізніше, після ще одного опитування, яке попрошу пройти під цим дописом.
Поки що - лише поверхневі висновки.

Аналіз відповідей показує, що однією з головних проблем є те, що фахівці не до кінця розуміють, яку саме документацію вони мають вести відповідно до своєї посади. Багато хто зазначає, що розуміє вимоги лише частково або взагалі не розуміє. При цьому більшість ніколи не проходила системного навчання з цього питання. Найчастіше люди розбираються самі: читають нормативні документи, питають колег або вчаться на власних помилках. Це чітко показує нестачу простого, практичного навчання з ведення документації.

Окрема тема - брак часу. У відповідях часто повторюється думка, що обсяг паперової та електронної роботи настільки великий, що він реально забирає час у пацієнтів і майже не залишає можливостей для навчання чи розвитку. Уся мультидисциплінарна команда працює в постійному дефіциті часу, і документація сприймається не як інструмент якості, а як тягар. Це напряму впливає на роботу відділень.

Ще один важливий момент - більшість респондентів не розуміє або розуміє дуже поверхнево, як документація пов’язана з фінансуванням, оплатою послуг і бюджетом відділення. Через це виникає розрив між щоденною рутинною роботою і розумінням, навіщо все це робиться. Для багатьох цей зв’язок залишається «сірою зоною», що лише посилює напругу і недовіру до існуючих вимог.

Найближчим часом підготую серію лекцій з приводу документування. А тут поступово буду писати по документуванню також.
Посилання на наступне опитування буде через деякий час)))

Оцінити рівень поінформованості щодо обов’язкової документації, навчання та організації роботи відділення. Для формування подальшого навчання щодо ведення доку...