01/08/2026
Обґрунтування актуальності та значення курсу «Психоаналіз і школа»
У контексті сучасної концепції психологічної служби та запобігання жорстокому поводженню з дітьми
Сучасна школа дедалі більше потребує не лише методик навчання, дисциплінарних правил і алгоритмів реагування на складні ситуації. Вона потребує дорослих, здатних розуміти психічне життя дитини, витримувати її сильні почуття, помічати прихований зміст поведінки й відповідати на неї без приниження, залякування або емоційного відкидання.
Саме цій потребі відповідає курс «Психоаналіз і школа».
Його значення полягає не в тому, щоб перетворювати педагогів або батьків на психотерапевтів. Курс створює умови для формування психоаналітично орієнтованого педагогічного мислення — здатності не лише запитувати: «Як припинити небажану поведінку?», а й замислюватися: «Про що ця поведінка може повідомляти?», «Яке переживання дитина поки що не може висловити словами?», «Що відбувається у стосунках між дитиною і дорослим?» та «Чому саме ця ситуація викликає в мені таку сильну реакцію?».
Від реагування на окремий випадок — до системи психологічної безпеки
Затверджена Кабінетом Міністрів України Концепція розвитку психологічної служби в системі освіти до 2030 року передбачає перехід від реагування на окремі проблемні випадки до системної психологічної підтримки, інтегрованої в освітній процес. Вона охоплює створення психологічно безпечного середовища, базову підтримку з боку педагогів, цілеспрямовану допомогу практичних психологів і соціальних педагогів та, за необхідності, скерування до профільних фахівців. Окремо наголошено на профілактиці насильства й булінгу, доброзичливій комунікації, ранньому виявленні труднощів, підтримці педагогів і розвитку супервізії. Міністерство освіти і науки України: Концепція розвитку психологічної служби до 2030 року
Курс «Психоаналіз і школа» змістовно підтримує саме такий перехід. Він допомагає побачити, що психологічна служба — це не лише кабінет, до якого спрямовують дитину, коли вона вже почала зривати уроки, відмовлятися від навчання, проявляти агресію або уникати школи. Психологічна служба має впливати на культуру всього закладу: на те, як дорослі розмовляють із дітьми, як установлюють межі, як витримують конфлікти, як осмислюють власне безсилля і як реагують на помилки — дитячі та власні.
Без цього навіть правильно складені правила можуть залишатися лише формальними документами. Психологічно безпечне середовище виникає тоді, коли правила підтримуються внутрішньою здатністю дорослого не відповідати насильством на дитячу тривогу, агресію, спротив або провокацію.
Психоаналітичне розуміння як складова запобігання насильству
У 2025 році було затверджено Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми. Вона передбачає формування культури нульової толерантності до насильства, оцінювання ризиків, навчання працівників, залучення батьків, створення безпечних способів повідомлення та використання ненасильницьких способів комунікації. Важливо, що серед потенційних ризиків документ називає не тільки фізичні дії, а й залякувальний тон голосу, принизливі коментарі та покарання, які порушують право дитини на повагу і гідне ставлення. Постанова Кабінету Міністрів України № 658 від 4 червня 2025 року
Окремий Порядок реагування визначає обов’язкові дії працівників і керівників у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною. Постанова Кабінету Міністрів України № 1513 від 19 листопада 2025 року
Проте нормативний алгоритм починає діяти переважно тоді, коли випадок уже стався або виникла обґрунтована підозра. Психоаналітична педагогіка дозволяє працювати раніше — із тими психологічними процесами, з яких може поступово виникати жорстоке поводження.
Насильство не завжди починається з усвідомленого наміру завдати дитині шкоди. Іноді воно народжується з нестерпного безсилля дорослого, професійного виснаження, сорому за власну педагогічну невдачу, страху втратити авторитет або відчуття, що дитина навмисно принижує й провокує його. Якщо ці переживання не можуть бути усвідомлені й осмислені, вони можуть перетворюватися на крик, погрозу, публічне присоромлення, висміювання, навішування ярлика або прагнення будь-якою ціною змусити дитину підкоритися.
Поняття перенесення і контрперенесення допомагають зрозуміти, чому певна дитина викликає в дорослого особливо сильне роздратування, безпорадність, страх чи бажання покарати. Іноді у взаємодії з нею оживають власні дитячі переживання педагога або батьків, засвоєні уявлення про слухняність, владу, провину й покарання. Усвідомлення цих реакцій не звільняє дорослого від відповідальності. Навпаки, воно повертає йому можливість діяти відповідально, а не імпульсивно.
Розуміння не означає вседозволеності
Однією з центральних ідей курсу є розрізнення між розумінням поведінки та її виправданням.
Психоаналітичне мислення дозволяє побачити в агресії, відмові від навчання, зриванні уроку, надмірній залежності від телефона або демонстративній байдужості можливі прояви тривоги, сорому, страху невдачі, внутрішнього конфлікту, потреби в приналежності чи захисті від переживання власної неспроможності. Але таке розуміння не скасовує меж.
Навпаки, дитина потребує дорослого, який може одночасно сказати: «Я намагаюся зрозуміти, що з тобою відбувається» і «Я не дозволю тобі принижувати, бити або залякувати іншу людину». Це і є третя позиція між жорсткістю та вседозволеністю — доброзичлива вимогливість, межі без помсти й турбота без капітуляції.
Така позиція безпосередньо знижує ризик жорстокого поводження, тому що поведінка дитини перестає автоматично ототожнюватися з її особистістю. Дорослий може засудити вчинок, не оголошуючи саму дитину «поганою», «зіпсованою», «безнадійною» або «небезпечною».
Булінг як груповий та інституційний процес
Особливе значення курс має для запобігання булінгу. Покарання окремої дитини, яка проявила агресію, іноді необхідне як частина встановлення меж, але його недостатньо для розуміння того, що відбувається в групі.
Психоаналітичний погляд допомагає досліджувати, як клас може несвідомо розміщувати власну тривогу, сором або відчуття інакшості в одній дитині, поступово перетворюючи її на «винну», «слабку» чи «не таку». Поняття проєкції, проєктивної ідентифікації, групового розподілу ролей і пошуку «цапа-відбувайла» дозволяють побачити участь не тільки кривдника і постраждалої дитини, а й мовчазних спостерігачів, педагогів та самої інституції.
Без такого розуміння можна припинити один інцидент, але залишити незмінною групову потребу знайти наступну дитину, на яку буде перенесено неприйнятні для групи переживання. Тому роль педагога і психологічної служби полягає не лише в покаранні, а й у відновленні здатності групи думати, говорити про те, що відбулося, визнавати заподіяну шкоду та повертати кожній дитині право належати до спільноти без приниження.
Спільна мова для педагогів, психологів і батьків
Безпечне середовище неможливо створити зусиллями одного шкільного психолога. Дитина перебуває всередині трикутника «дитина — батьки — педагог», у якому тривога і провина часто передаються від однієї сторони до іншої.
Батьки можуть переживати зауваження педагога як звинувачення у власній неспроможності. Педагог може сприймати захист дитини батьками як знецінення своєї праці. Дитина опиняється між дорослими, кожен із яких почувається безсилим і шукає винного.
Курс допомагає перейти від взаємного звинувачення до спільного дослідження ситуації. Він формує мову, якою можна говорити не лише про порушення, а й про тривогу, сором, розчарування, межі відповідальності та можливість відновлення контакту після помилки. Саме тому курс адресований і педагогам, і батькам.
Відповідність рівням сучасної психологічної служби
Зміст курсу підтримує всі чотири рівні, передбачені Концепцією розвитку психологічної служби:
На рівні психологічно безпечного середовища курс сприяє формуванню культури неосудливого слухання, ненасильницьких меж, протидії булінгу, цифровому приниженню та виключенню з групи.
На рівні базової підтримки він допомагає педагогам і батькам раніше помічати зміни у стані дитини та не зводити їх автоматично до лінощів, невихованості або свідомого небажання співпрацювати.
На рівні цілеспрямованої психологічної допомоги курс дає практичним психологам і соціальним педагогам основу для психодинамічного формулювання випадку, консультування дорослих, проведення рефлексивних груп і підтримки педагогів.
На рівні взаємодії з профільними службами курс окреслює межі психоаналітичного розуміння. Він не пропонує пояснювати будь-яку поведінку лише внутрішнім конфліктом, не підміняє діагностику РДУГ, РАС, тривожних, травматичних чи інших станів і підтримує своєчасне скерування до відповідних фахівців.
Практичне значення курсу
Участь у курсі може сприяти:
зменшенню публічного присоромлення, залякування та навішування ярликів;
установленню послідовних меж без приниження і помсти;
ранньому розпізнаванню емоційних труднощів дитини;
більш обґрунтованому скеруванню до психологічних, медичних та інших фахівців;
глибшому розумінню булінгу і групових процесів;
зниженню ескалації конфліктів між батьками та педагогами;
усвідомленню дорослими власних сильних реакцій;
підтримці педагогів у ситуаціях безсилля, виснаження та професійного вигорання;
розвитку рефлексивних і супервізійних форм роботи у закладі освіти;
відновленню стосунків після конфлікту або помилки дорослого.
Водночас курс не замінює встановлених законодавством процедур повідомлення та реагування, оцінювання безпеки дитини, психотерапії, медичної допомоги чи спеціалізованої діагностики. Його завдання — створити психологічне підґрунтя, без якого формальні правила нерідко залишаються зовнішніми й не змінюють повсякденних стосунків.
Висновок
Унеможливлення жорстокого поводження не означає обіцянки, що в освітньому середовищі ніколи не виникнуть агресія, конфлікти або помилки дорослих. Йдеться про створення такої системи, у якій насильство є неприйнятним, помітним і таким, про яке можна безпечно повідомити; у якій на нього своєчасно реагують, а умови його виникнення постійно осмислюють і зменшують.
Важливість курсу «Психоаналіз і школа» полягає в тому, що він поєднує зовнішню систему захисту дитини з внутрішньою психологічною роботою дорослого. Він допомагає педагогові, психологу і батькам не поспішати карати там, де спочатку потрібно зрозуміти; не відмовлятися від меж там, де дитині потрібна опора; не перетворювати розуміння на виправдання і не перетворювати відповідальність на приниження.
Це курс про здатність дорослого зупинитися і подумати перед тим, як діяти. Саме така здатність є однією з найважливіших психологічних умов безпечної школи — школи, у якій дитину не тільки навчають, а й визнають суб’єктом із власним внутрішнім світом, гідністю та правом бути почутою.
