Катерина Велько психолог тілесний та йога терапевт Крюківщина, Вишневе

12/09/2026

Коли в 40+ відновлюєш тренерський шлях VS ранок наступного ранку 😅

06/09/2026

Практика на відновлення уваги

22/08/2026

Колись ми грали в кеча на майданчиках, у дворах...а іноді - і на заброшках...і от коли ти бігаєш по заброшці - то зовсім інший рівень відчуттів від гри та взаємодії.
Зараз ми всі наче граємо в кеча на будівництві.
Ти знаєш правила, але під ногами може бути будь-що, а нарики, які можуть залишати шприці в здавалось дотого безпечних місцях, ускладнюють ці правила новими вимогами.
Як би ми не казали, що нам цікаво, умовно безпечно, але ми розуміємо, що в будь-який момент може прилетіти випадкова цегла.
Деякі з нас бігають в команді з гравцями в VR окулярах з доповненою реальністю, аку ми ніколи не збагнемо.
І як часто в цій грі втрачається сенс, чого ми її почали, куди і навіщо граємо, щоб що? А як часто затягує просто азарт, бо силушка потребує виходу?
А тепер уявіть себе в такій грі? (Згадайте)
Чим ви там займались? Які сенси були участі для вас, які - для команди?
Яка була (б) ваша "професія" в команді?
Чи ви б грали в цю гру взагалі і по якій причині, чи знайшли б компанію поряд в карти пограти?
В дитинстві ми були щиріщі з собою, бо знали, з ким і де ми готові грати, чи є настрій (ресурс), чи є сенс саме в цій грі для нас і чи зрозумілі правила...
Але зараз нам також важливо іноді влаштовувати ревізію своїх "ігрових майдаечиків", ресурсу, правил та тих, хто поряд, щоб не бігати по колу, бо нерви здають 🤪

19/08/2026

🥋 Дитина-спортсмен в умовах війни: тренування, стрес і відновлення

Запрошуємо тренерів на практичний тренінг зі спортивною психологинею та аспіранткою Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Ми поговоримо про те, що відбувається з дітьми-спортсменами, які живуть і тренуються в умовах постійної невизначеності, повітряних тривог та хронічного стресу.

Але це не буде лекція про те, «як правильно тренувати дітей».

Навпаки — ми хочемо почати з вашого досвіду.

За останні роки тренерська робота змінилася. Змінилися діти, їхнє середовище, навантаження, реакції та потреби.

На тренінгу ми разом розглянемо:

• як хронічний стрес може проявлятися у поведінці та тренувальному процесі дитини;

• як поєднання життєвого і спортивного навантаження впливає на відновлення;

• чому передбачуваність і структура тренування стають особливо важливими;

• що таке травмоінформований підхід у роботі тренера;

• як уважно працювати з тілесним контактом і особистими межами дитини;

• що може відбуватися з дитиною під час та після повітряної тривоги;

• як допомогти спортсмену повернутися від стану мобілізації до відновлення;

• чому дитині важливо вчитися не тільки напружуватися і досягати результату, а й розслаблятися.

Формат

🧠 короткі лекційні блоки
💬 обговорення вашого досвіду
🥋 практичні кейси з тренувального процесу
❓ відповіді на запитання
🧪 спільний пошук інструментів, які можна використовувати у роботі з дітьми

Це простір для професійної розмови, де досвід тренера так само важливий, як і психологічна експертиза.

Якщо ви працюєте з дітьми та підлітками у спорті — будемо раді бачити вас.

Давайте разом подивимося, як зробити спортивне середовище для дітей не лише місцем розвитку та досягнень, а й простором, у якому вони можуть відновлюватися, відчувати опору та вчитися регулювати себе.

25 серпня
16.00-18.00
Івана Пулюя 5, 3 поверх
ГО "Простір підтримки та розвитку"

14/08/2026

На пару тижнів вдома...
Завершити справи, щоб почати нові 🌬

21/07/2026

Цього року передивилась англійською...дуже терапевтичний серіал ❤️‍🩹

07/07/2026

Психологічна філософія 🙆‍♀️
Знаєте, з якими словами застрягає травматичний досвіт? "Тримаюсь, нічого"....

Ми так і живемо....я не буду зараз вдаватись в лекцію про трансгенераційні травми та їх прояв в житті кожного з нас, коли через ваше життя говорить досвід вашого роду...але я буду говорити про той досвід, який ми зараз проживаємо - кожний свій, і як зробити так, щоб потім не було незрозумілих симптомів через покоління або вже за декілька років.

Перше і найважливіше - навчитись скаржитись.
От, прийшла я в паб.
Важкий тиждень був.
Взяла свій коктейльчик, сиджу і спостерігаю. Британці просто приходять, беруть пиво, сідають за стіл із незнайомими і починають бурхливо жалітись на все навколо.
Так, вдень вони такі самі, як і ми - закриті, сильні, відсторонені від емоцій....але в них є місця, де допустимо реалізовувати накопичену енергію...може, то не тільки паби...в моєму передмісті це єдине місце, відкрите в пт ввечорі, окрім продуктового.

Коли ми жаліємось, виносимо назовні свої почуття і стани в будь-якій формі, але не просто самі собі тихо в кімнатці помалювали, ні, нам важливо, щоб ця інформація перестала бути "тайною".
Тоді енергія, якою б вона не була, буде текти далі.
Ми зараз всі дуже розумні, маємо інтернет, ютуб, практик хоч завались, але чомусь ми не стали щасливіші і здоровіші...саме тому, що зцілення відбувається серед людей...

Остання серія 1 сезону Теда Лассо в цьому плані геніальна. Після програшу і великих надій він сказав: так, це сумно. Але знаєте, що було б ще сумніше? Бути в цьому сумі самотнім. Тому подивіться на тих, з ким ви проживаєте цей сум.

В нас є традиційний спосіб уникання почуттів - знецінення та робота і рятування інших, хто й не просив...потім на стику цього ми навішуємо на інших очікування, що вони мають так само проживати почуття та стани...

Але іноді важливо просто побути в стані "а..вання" і дати потоку суму пройти через серця людей...
Без метушні спостерігати за світом.

А вже потім братись за вирішення справ...

Прям зараз де б ви не були, ви можете подивитись навколо і побачити в очах людини поряд теж страх, теж втому, теж самотність, теж злість...а що, якщо те, що ви відчуваєте, несете - не тільки ваше?

03/07/2026

03/07/2026

Друзі, вітаю! Традиційно, влітку оновлюю закріплений пост.
About myself 😁
Коротко про себе:
* моє CV не вміщується на 2 сторінки А4 12м шрифтом, бо за 14 років йоги та тілесної терапії, 7 років психологічної практики та 3 років спортивної психології, що тільки не робилось...і це я ще закриваю очі на бурну молодість, юридичне минуле та наукову діяльність;
* я дикий трудоголік та перфекціоніст, мої крайні півтора роки в Україні закінчились вигоранням після 2х магістерських (одна з відзнакою, друга - на одну "4ку" не дотягнула) одночасно з 2ма роботами, приватною практикою та партнерським проектом;
* пишу 2PhD ...поки 2...і ось, доєдналась до робочої групи розробки професійного стандарту спортивного психолога;
* з осені 2025 року проживаю з дітьми в місті, яке мені наснилось - в Бірмінгемі, Британія;
* коли формувала вартість сесії на курсі бізнес англійської, виявила, що тільки за крайні 10 років витратила більше 30к$ на навчання...а це ще не включає ні ретрити, ні терапію, ні групи...;
* експерт, який навчається, бо щиро любить те, що робить і вболіває за своїх клієнтів 💗

Але продавати я не вмію, тож з запитами дивіться сторінку, закріплену в шапці профілю, або пишіть в особисті 🖖

01/07/2026

Є книги, які залишують невизначений післясмак....які закарбовуються картинками в пам'яті...які важко читати або слухати, бо занадто чесно...
Ці три книги я читала в другий рік повномасштабки.
Зараз переслухала Олдоса Хакслі "О дивний новий світ".
Всі 6 попереднії годин книги, всі питання: "як же вони дожились до того?", розв'язуються на останній годині...
Якось, коли живеш у світі, який все ближче до фантастичного майбутнього, описаного майже 100 років тому, це насторожує 😶

А ви вірите в безликість майбутнього при більшій різноманітності та можливостях?

Може, згодом ще більше напишу про кожну книгу...
А може - ні:)
Тож, залишу тут всі три 😁