05/09/2026
БІЛБОРДНА МЕДИЦИНА І ТИХА ПРИВАТИЗАЦІЯ
Аналітична позиція ГО «Експертно-аналітичний центр “Медичний конструктор”»
Перше вересня 2026 року принесло не лише початок навчального року, а й черговий нормативний цвях у труну української медичної системи. Голова профільного комітету Михайло Радуцький пафосно анонсував, що з 1 вересня для медичних закладів та ФОПів набувають чинності оновлені Ліцензійні умови. Під соусом красивих слів про «більш чіткі правила роботи» та турботу про пацієнтів, держава запустила жорсткий, прорахований механізм штучного банкрутства комунальних лікарень.
Всю логіку дій влади в медицині можна описати такими простими словами: лікарні або збанкрутують, або тихо перейдуть у приватні руки. У цьому й фішка «країни мрії»: медицина для всіх залишиться лише на білбордах.
Головний акцент у заяві Радуцького зроблено на тому, що відтепер у Ліцензійних умовах прямо закріплюється вимога забезпечувати першочергове надання медичної допомоги ветеранам війни. За його словами, це створює «додатковий механізм захисту» їхніх прав. А головне — виконання вимог Ліцензійних умов є обов'язковим для всіх ліцензіатів.
Перекладемо це з мови чиновників на мову реальності. Ветерани, які віддали здоров'я за країну, беззаперечно заслуговують на найкращу, пріоритетну та найшвидшу медичну допомогу. Як це робить нормальна держава? Вона будує надсучасні реабілітаційні центри, створює спеціалізовану військово-ветеранську інфраструктуру та виділяє на це колосальні цільові бюджети.
Що робить українська ліквідаційна комісія в особі МОЗ - вона просто пише папірець та повністю перекидає фінансову, логістичну та організаційну відповідальність за лікування ветеранів на виснажені, недофінансовані комунальні лікарні. Держава не дає грошей на розширення штату чи закупівлю обладнання, вона дає погрозу: «Лікуйте першочергово всім, чим є, або ми відберемо у вас ліцензію».
Ще одна катастрофічна новація, яка тихо стартувала з 1 вересня 2026 року: усі надавачі первинної медичної допомоги, які працюють за Програмою медичних гарантій (ПМГ), відтепер мають відповідати додатковим вимогам щодо супроводу та лікування дорослих і дітей із туберкульозом. Туберкульоз — це важке інфекційне захворювання, яке вимагає специфічної інфраструктури, інфекційного контролю, ізоляції та роботи профільних фтизіатрів. Але МОЗ вирішило добити інститут сімейних лікарів, повісивши на них ще й цей тягар. Це свідоме створення умов, які неможливо виконати.
Приватизаційна гільйотина НСЗУ
Для чого це робиться? Відповідь лежить виключно в економічній площині. Це фінальна стадія підготовки медичного ринку до масштабного дерибану.
Знекровлення: Спочатку НСЗУ недофінансовує лікарні (крадіжка 2,5 млрд зі скринінгів, дефіцит 9,28 млрд на «Доступні ліки»).
Блокування роботи: Наказ МОЗ №1044 змушує лікарні виганяти важких пацієнтів, щоб заощадити гроші, налаштовуючи населення проти медиків.
З 1 вересня Радуцький вводить нові, фінансово не підкріплені вимоги (туберкульоз на «первинці», ліцензійні погрози за ветеранів). Далі в лікарню, яка фізично не здатна виконати ці вимоги без бюджету, приходять аудитори НСЗУ. Вони фіксують порушення Ліцензійних умов. Заклад штрафують, розривають договори за пакетами ПМГ або анулюють ліцензію.
А далі банкрутство і розпродаж - комунальна лікарня стає банкрутом. А далі, як влучно сказано в дописі, майно, будівлі та земля в центрах міст «тихо переходять у приватні руки».
Це вже не просто фізична денаціоналізація пацієнтів. Це рейдерське захоплення державної медичної інфраструктури під прикриттям «європейських реформ» та цинічного використання імені ветеранів. Ліквідаційна комісія готується розпродати залишки системи, залишивши українцям лише гарні гасла на білбордах.
