06/12/2024
Я йшла по хибкому мосту.
Який від найменшого подиху вітра чи мого руху розхитувався.
А йти треба. Назад дороги немає, тільки вперед.
Вітер дме! Дощ! Я повзу сантиметр за сантиметром вперед над прірвою.
Вперед!
Час від часу вітер вщухає і я можу пройти більше, швидше.
Потім знову вітер. Я сідаю. Зубами вгризаюсь в широкі нитки поручнів, прижимаюсь до дощечок і чекаю поки вітер вщухне.
І ТАК ВСЕ ЖИТТЯ.....
Це метафоричний опис, як людина живе в тривозі.
Весь час йде(живе) по мосту(психіка) який хитає вітер(життєві негаразди).
Життєві ситуації бувають легші або важчі. Але йти своє життя по мосту який весь час гойдається важко.
Цілі досягати довго, а інколи взагалі неможливо.
А по твердому мосту ви впевнено крокуєте своє життя.
ВИБІР ЗА ВАМИ!!!!
